Справа № 232/628/12

1/232/543/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2012 м. Вінниці

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

Головуючого судді Гайду Г. В.

секретаряПіскун О.О.

за участі прокурораГоменюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, освіта середня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в період часу з 05.00 год. до 09.00 год. 26.06.2012, під час розпиття спиртних напоїв разом з ОСОБА_4 в приміщенні автовокзалу «Західний», що розташований по вул. Хмельницьке шосе в м. Вінниці, у нього виник умисел направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_4, а саме: мобільного телефону марки «Нокіа 6230i», сріблястого кольору та сорочку синього кольору з смужками червоного кольору.

Після цього, ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний намір, керуючись жагою наживи, скориставшись тим, що ОСОБА_4 заснув та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, викрав вказані речі, а саме: мобільний телефон сріблястого кольору, з сім-картою «Київстар»вартістю 100 грн., гроші в сумі 1800 грн., дві пляшки горілки «Хлібний дар»ємністю по 0,75 л. вартістю кожна по 40 грн., на суму 80 грн., спортивні брюки синього кольору вартістю 100 грн. та сорочку синього кольору з смужками червоного кольору вартістю 60 грн.

Довівши свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на свій власний розсуд, заподіявши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 3040 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину визнав повністю та суду надав наступні показання, що 26 червня 2012 року приблизно о 03.00 год., він перебував на території Західного автовокзалу в м. Вінниці. Там він побачив, що на одній з лавочок сидить незнайомий йому чоловік віком приблизно біля 50 років. Поряд з яким була дівчина на ім'я ОСОБА_5 прізвища якої він не знає. Він підійшов до цього незнайомого чоловіка і попросив у нього цигарку. Після того як той йому дав цигарку, він присів біля того і вони вдвох, сидячи на лавці, стали розпивати спиртні напої. Приблизно о 05 годині, відчинився автовокзал і він разом ОСОБА_4 пішли в середину автовокзалу. Там вони купили алкогольні напої та продовжили розпивати їх. Приблизно о 6.00 год., він попросив у ОСОБА_4 його мобільний телефон марки «Нокіа-6230і»сріблястого кольору щоб подзвонити своєму братові. Той погодився і він взяв телефон і також по ньому дзвонив братові. ОСОБА_5 в цей час кудись пішла. По закінченню розмови з братом, він поклав телефон собі в кишеню. Коли саме він вимкнув телефон не пам'ятає. Потім ОСОБА_4 дав йому гроші в сумі 200 гривень і сказав щоб він купив ще дві пляшки горілки. В подальшому він, підійшовши до лавочки, де скориставшись тим, що ОСОБА_4 спав взяв у нього поліетиленовий пакет в якому були речі ОСОБА_4, а саме: дві пляшки горілки «Хлібний Дар», ємністю 0,7 літрів, чи було там ще щось не пам'ятає. Після цього він направився за даний автовокзал, де приліг на землю та задрімав. Потім працівники міліції його розбудили та доставили до Ленінського РВ, де в його присутності та в присутності понятих були вилучені викрадені ним речі.

Також, ОСОБА_3 зазначив, що потерпілому ОСОБА_4 повернуто всі викрадені ним речі, а тому потерпілий претензій матеріального та морального характеру до нього не має.

Вислухавши думку підсудного ОСОБА_3 думку прокурора, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Також, судом з'ясовано чи правильно розуміє підсудний ОСОБА_3 та інші учасники судового розгляду, зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Одночасно, підсудному ОСОБА_3 та іншим учасникам судового розгляду роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Вислухавши показання підсудного ОСОБА_3 перевіривши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При обранні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_3 та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 раніше не судимий (а.с. 87 ), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 91), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 89, 90).

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд враховує, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 суд враховує, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи всі обставини у сукупності суд вважає, що підсудному ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді громадських робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (у редакції 1960 року) та ст. 65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Речовий доказ по кримінальній справі, а саме:

· мобільний телефон марки «Нокіа 6230i», спортивні брюки синього кольору та сорочку синього кольору з смужками червоного кольору, які зберігаються на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 -залишити останньому.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: