Справа № 0911/2850/2012

Провадження № 22ц/779/221/2013

Категорія 44

Головуючий у 1 інстанції Грещук Р.П.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Девляшевського В.А., Горейко М.Д.

секретаря Городецької У.С.

з участю: апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, представника третьої особи на стороні відповідача - Служба у справах дітей Надвірнянської РДА Венгринюка А.І., представника прокуратури Савчук Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів - Служба у справах дітей Надвірнянської РДА про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Надвірнянського районного суду від 10 грудня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

В вересні 2012 року позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 29.10.2012 року до у часті в розгляді даної справи в якості третьої особи на стороні відповідачів залучено Службу у справах дітей Надвірнянської РДА.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 10 грудня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано ОСОБА_2, ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_8, ОСОБА_9 такими, що втратили право на користування житлом - домоволодінням, що знаходиться в АДРЕСА_1

На дане рішення ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт ОСОБА_2 вказує, що він одружився із ОСОБА_3 та за згодою свого батька - позивача по справі, разом із дружиною перейшли проживати в будинок, який належав матері позивача, де і зареєструвались.

Також апелянти зазначають, що суд першої інстанції помилково вважав, що вони не проживають в будинку без поважних причин, оскільки позивач поміняв замок на вхідних дверях, вигнав їх з будинку та перешкоджав у ньому проживати.

Також апелянти вважають, що суд не врахував інтереси неповнолітніх дітей.

З вище наведених підстав просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач подав письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

В судовому засіданні апелянти підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач та його представник скаргу заперечили, вважають її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просили залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.

Представник прокуратури апеляційну скаргу підтримала та просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник Служби у справах дітей Надвірнянської РДА доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін та представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачі втратили право на користування житлом, так як не проживали в будинку більше року. З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та доводиться матеріалами справи, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у спірному будинку не проживають більше року. Дана обставина відповідачами не спростована, доказів поважності непроживання в будинку чи наявності іншої домовленості між ними і власником житла стороною відповідачів не представлено. Тривале проживання відповідачів в АДРЕСА_2, ведення там господарства, налагодження побуту, навчання дітей у Пасічнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів давали суду підстави вважати, що багаторічна відсутність ОСОБА_2, ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 зумовлена їхнім бажанням, а не чиненням перешкод з боку інших осіб. А тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності рішення суду.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши справу, в межах поданої заяви та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 10 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: В.А. Девляшевський

М.Д. Горейко

Згідно з оригіналом

Суддя Я.Ю. Ковалюк