УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року жовтня 30 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                                        Безверхого О.М.

суддів                                                    Ященка В.А. Голуба М. В.

з участю прокурора                             Ворфоломеєвої Н.П.

захисника                                             ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Зарічного районного суду міста Сум від ЗО липня 2007 року,  яким,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  раніше засуджувався:

·        31.08.2004 р. за  ст.  ст. 185 ч.3, 69 ККУ на 240 годин громадських робіт;

·        10.02.2005 р. за  ст.  ст. 389 ч.2, 71, 72 ККУ на 1 рік 10 днів обмеження волі,

засуджений за  ст.  186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.

Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 721 грн.44 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 2 500 грн. на відшкодування моральної шкоди,  а всього 3 221 грн.44 коп.

Як зазначено у вироку,  ОСОБА_1визнаний винним та засуджений за те,  що 15 квітня 2006 року близько 21 години 50 хвилин перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля під'їзду №2,  будинку №35 по вулиці Д.Коротченка у місті Суми з метою заволодіння майном ОСОБА_4 вдарив її пляшкою по голові,  тобто застосував насильство яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої і відкрито заволодів її майном на загальну суму 721 грн. 44 коп.

Справа №11-698                                                                    Головуючий у першій інстанції: Костенко В.Г.

Категорія:  ст. 186 ч.2 ККУ                                                   Доповідач: Ященко В.А.

В цей же вечір,  в період часу між 23 та 24 годинами ОСОБА_1біля будинку №29 по проспекту Лушпи у місті Суми з метою заволодіння майном ОСОБА_2вдарив її рукою у спину,  тобто застосував насильство яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої і відкрито заволодів її майном на загальну суму 808 грн. 70 коп.

Засуджений ОСОБА_1не погоджуючись з вироком суду подав апеляцію у якій вказує,  що суд допустив порушення закону,  адже потерпіла його не бачила коли він забирав її речі,  але суд все таки засудив його,  до того ж він посилається на те,  що на його утриманні перебуває його мама,  а також на те,  що він має позитивні характеристики,  засуджений просить змінити вирок суду та пом'якшити йому покарання.

Вислухавши доповідь судді,  думку захисника,  яка просила задовольнити апеляцію засудженого,  прокурора,  який вважав,  що вирок суду необхідно залишити без змін,  перевіривши матеріли справи та обговоривши доводи викладені у апеляції,  колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочинів при обставинах викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів,  які були детально проаналізовані судом та наведені у вироку.

Так,  сам ОСОБА_1,  як під час досудового так і судового слідства не заперечував тієї обставини,  що дійсно він 15 квітня 2006 року пізно ввечері заволодів майном потерпілих ОСОБА_2та ОСОБА_2,  але при цьому пояснював,  що ОСОБА_4 він вдарив у потилицю не пляшкою,  рукою.

Потерпіла ОСОБА_4,  в процесі судового слідства,  засвідчила що дійсно 15 квітня 2006 року незнайомий їй хлопець вдарив її по голові від чого вона впала,  а той зірвав у неї сумку з плеча та втік.

Потерпіла ОСОБА_2,  пояснення якої були досліджені у судовому засіданні,  також підтвердила,  що 15 квітня 2006 року невідомий їй хлопець вдарив її кулаком у спину від чого вона впала,  а він вирвав у неї сумку і втік.

Висновками судово-медичної експертизи підтверджується,  що потерпілій ОСОБА_4 дійсно були заподіяні легкі тілесні ушкодження і ці тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету і експерт не виключає,  що могла бути скляна пляшка.

За таких обставин,  суд прийшов до правильного висновку,  про доведеність вини ОСОБА_1а у вчиненні злочину при обставинах,  які зазначені у вироку і вірно кваліфікував його дії за  ст. 186 ч.2 КК України.

Що стосується доводів апеляції засудженого стосовно того,  що суд допустив порушення закону при ухваленні вироку,  є необгрунтованими,  адже перевіркою матеріалів кримінальної справи таких порушень не виявлено. Посилання засудженого на те,  що потерпіла його не бачила коли він наносив їй удар та забирав її речі,  а тому і засудження його є незаконним,  також є необгрунтованими,  адже вирішуючи питання про доведеність вини засудженого суд виходив з сукупності всіх зібраних по справі доказів,  які вказують на те,  що саме ОСОБА_1вчинив пограбування потерпілих ОСОБА_4та ОСОБА_2. При цьому як один з доказів вини засудженого були досліджені у суді власноручно написані самим ОСОБА_1им визнання де він вказував,  як він пограбував двох осіб.

Покарання засудженому призначено з дотриманням вимог  ст. 65 КК України,  при цьому суд врахував пом'якшуючі покарання засудженого обставини і як вважає судова колегія,  з урахуванням всіх обставин справи та даних про особу засудженого,  призначив ОСОБА_1у справедливе покарання.

Зважаючи на це,  колегія суддів не знаходить передбачених законом підстав для задоволення апеляції,  зміни вироку суду та пом'якшення засудженому покарання.

На підставі наведеного та керуючись  ст.  ст. 362, 365, 366, 377 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Вирок Зарічного районного суду міста Сум від 30 липня 2007 року відносно ОСОБА_1залишити без змін,  а його апеляцію - без

задоволення.