Справа № 22-ц- 791/07                          Головуючий у 1 інстанції - Веремчук Л.М.

Категорія - 34                                           Доповідач - Здрилюк О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 жовтня 2007року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк 0.1.,  суддів - Осіпука В.В.,  Данилюк В.А.,  при секретарі Савчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вибір способу виховання та право дитини на спілкування з родичами і виховання обома батьками за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду від 04 липня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду від 04 липня 2007 року повернуто ОСОБА_1 його позовну заяву до ОСОБА_2 про вибір способу виховання та право дитини на спілкування з родичами і виховання обома батьками.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати цю ухвалу та відкрити провадження у справі.

Вважає,  що судом допущено порушення норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи,  доводи скарги,  законність і обґрунтованість ухвали судді,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга позивача підлягає до часткового задоволення,  а оскаржувана ухвала - до скасування з направленням справи до суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено,  що ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про забезпечення права дитини на спілкування зі своїми родичами,  що проживають в Росії,  тобто заявлено позов в інтересах невідомої кількості осіб,  без вказівки їх даних та довіреностей на пред'явлення такого позову.

Повертаючи позовну заяву на підставі п.3 ч.3  ст. 121 ЦПК України,  суддя виходив з того,  що заяву від імені позивача подано особою,  яка не має повноважень на ведення справи.

Проте,  такі висновки судді суперечать встановленим обставинам.

Згідно  ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку,  встановленому цим Кодексом,  звернутися до суду за захистом своїх порушених,  невизнаних або оспорюваних прав,  свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Так,  із позовної заяви вбачається,  що в ній чітко зазначено зміст позовних вимог,  якими є не лише вимоги про забезпечення права дитини на спілкування зі своїми родичами,  що проживають в Росії.

Позивач,  як батько неповнолітньої ОСОБА_3 просить забезпечити його право на виховання дитини шляхом щорічного проживання дитини протягом одного місяця в рік в Росії за будь-якою з адрес,  по яких є відповідні акти обстеження житлових умов та шляхом виконання рішення відділу опіки та піклування Луцького міськвиконкому № 4 від 13 березня 2006 року.

Оскільки суддею суду першої інстанції наведені обставини при постановленні оскаржуваної ухвали враховані не були,  то в силу вимог п.3  ст. 312 ЦПК України така ухвала підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у даній справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись  ст.  ст. 307,  312,  313,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Луцького міськрайонного суду від 04 липня 2007 року в даній справі скасувати,  а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.