Справа № 10 - 167 / 2007
Головуючий у суді 1-ої інстанції Грибан І.О.
Категорія ст. 178 КПК України
Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.
Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
11 жовтня 2007 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді................................................. Романова О.В.,
суддів...................................................... Заліщука М.С. та Яковлєва С.В.,
з участю
секретаря.................................................................... Поліщук Т.О.
та прокурора................................................................. Єгорова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу за апеляцією заступника прокурора Богунського району м. Житомира Лотуги В.Ф. на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 18 вересня 2007 року, -
встановила:
цією постановою судді відмовлено слідчому СВ Житомирського MB УМВС України в Житомирській області Костинюку Я.Я. в задоволенні подання від 18 вересня 2007 року про отримання роздруківки дзвінків оператора стільникового зв'язку.
Відповідно до подання слідчого в провадженні органу досудового слідства Житомирського MB УМВС України в Житомирській області знаходиться кримінальна справа № 06/070494, порушена за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.3 КК України.
В ході досудового слідства було встановлено, що 03 березня 2006 року о 08 годині 00 хвилин в АДРЕСА_1, невідомі особи шляхом обману та зловживання довірою заволоділи продукцією, яка належить приватному підприємству „Фабрика кондитерських прикрас", що знаходиться в АДРЕСА_2, чим спричинили зазначеному підприємству матеріальну шкоду у великому розмірі - на суму 59572 грн..
Вказана продукція доставлялась в м. Житомир ПП ОСОБА_3 за усною домовленістю між менеджером ОСОБА_1 та представником ЗАТ „Торговий дім „Продмайстер" ОСОБА_2. Остання телефонувала з номеру НОМЕР_1 оператора мобільного зв'язку „МТС", а ПП ОСОБА_3 телефонував з номеру НОМЕР_2 того ж оператора. Зазначені особи телефонували ОСОБА_1на номер НОМЕР_3 оператора мобільного зв'язку
2
„Київстар". В подальшому ОСОБА_1 змінив телефонний номер на НОМЕР_4 цього ж оператора мобільного зв'язку.
З метою встановлення осіб, які можуть бути причетні до вчинення . злочину, слідчий звернувся до суду з поданням для надання дозволу на отримання роздруківки вхідних та вихідних телефонних дзвінків з номера телефону НОМЕР_3 оператора мобільного зв'язку „Київстар" в період часу з 01 січня по 01 квітня 2006 року з наданням номеру ІМЕІ телефону, в якому використовувалась сім-карта з вказаним номером з прив'язкою до базових станцій із зазначенням азимуту і адреси їх розташування.
Відмовляючи у задоволенні подання, суддя виходила з того, що відповідно до вимог ст.178 КПК України за вмотивованою постановою суду здійснюється лише виїмка документів, що становлять державну або банківську таємницю. Відомості ж, про які йде мова у поданні слідчого, не становлять ні державну, ні банківську таємницю, а тому їх виїмка ( отримання ) здійснюється у загальному порядку, встановленому КПК України, на підставі вмотивованої постанови слідчого.
В апеляції, яка 24 вересня 2007 року надійшла до Богунського районного суду м. Житомира (вхідний № 14868 ), заступник прокурора Богунського району м. Житомира ставить питання про скасування постанови судді та направлення подання слідчого на новий судовий розгляд.
Апелянт вважає, що суддя неправильно застосувала норму КПК України, так як слідчий звернувся до суду не для надання дозволу на вилучення предметів чи документів, а на отримання інформації у вигляді роздруківки телефонних розмов.
На обгрунтування своєї правової позиції автор апеляції посилається на положення ст.ст.8, 31 Конституції України та зазначає, що діючим законом передбачено лише один вид порушення таємниці телефонних розмов - зняття інформації з каналів зв'язку ( ст.187 КПК України), і не передбачає інші види порушення таємниці телефонних розмов, в тому числі порядок отримання роздруківки дзвінків.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення слідчого Костинюка Я.Я. та думку прокурора Єгорова О.М., які вважали подану апеляцію обгрунтованою і підлягаючою задоволенню, перевіривши постанову судді в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції та прокурора у суді, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 31 Конституції України, норми якої відповідно до ст.8 Основного Закону України є нормою прямої дії, кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Частинами 2, 3 і 5 статті 14-1 КПК України встановлено, що :
3
· особисте життя громадян, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, банківських вкладів та рахунків охороняється законом ;
· обшук, виїмка, огляд приміщення у громадян, накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах можуть провадитись тільки на підставах і в порядку, встановлених цим Кодексом ;
· прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється з письмового дозволу власника такої інформації або за рішенням суду, крім випадків, передбачених Законом України „Про боротьбу з тероризмом".
Наведене свідчить про те, що громадянам державою гарантується таємниця їх телефонних розмов.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчий, звертаючись до суду з поданням з метою встановлення осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, для надання дозволу на отримання роздруківки вхідних та вихідних телефонних дзвінків з номера телефону НОМЕР_3 оператора мобільного зв'язку „Київстар" в період часу з 01 січня по 01 квітня 2006 року з наданням номеру ІМЕІ телефону, в якому використовувалась сім-карта з вказаним номером з прив'язкою до базових станцій із зазначенням азимуту і адреси їх розташування, керувався ст.31 Конституції України і положеннями ст.ст.14-1, 114 та 130 КПК України. Тобто виходив із гарантій таємниці телефонних розмов та наданих йому КПК України прав і відповідних вимог до прийнятого ним рішення.
З пояснень слідчого Костинюка Я.Я. в судовому засіданні видно, що він, з'ясовуючи істину під час розслідування кримінальної справи, не звертався до оператора мобільного зв'язку „Київстар" із запитами з приводу надання йому певної інформації. Це суперечить положенню ст.31 Конституції України, так як слідчий взагалі не вжив будь-яких заходів для одержання інформації, необхідної в ході розслідування даної справи.
Поставлене ж слідчим у своєму поданні до суду питання про надання дозволу на отримання роздруківки вхідних та вихідних телефонних дзвінків з наданням номеру ІМЕІ телефону, в якому використовувалась сім-карта з вказаним номером з прив'язкою до базових станцій із зазначенням азимуту і адреси їх розташування, передбачає лише отримання ним роздруківки телефонних дзвінків, а не телефонних розмов, і така інформація на думку колегії суддів не становить державної та/або банківської таємниці, що передбачено ст.178 КПК України, і може бути отримана слідчим, виходячи з його повноважень, передбачених ст.114 КПК України, та Законів України „Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ та „Про телекомунікації" від 18 листопада 2003 року № 1280-IV з послідуючими змінами.
Тому колегія суддів приходить до висновку про правильність та обгрунтованість прийнятого суддею рішення за поданням слідчого.
4
Посилання автора апеляції на те, що діючим законодавством передбачено лише один вид порушення таємниці телефонних розмов - зняття інформації з каналів зв'язку ( ст.187 КПК України), і не передбачено інші види порушення ., таємниці телефонних розмов, в тому числі порядок отримання роздруківки дзвінків безпідставне з наведених вище мотивів та суперечить вимогам ст.ст.1 -3 КПК України.
Керуючись ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
ухвалила:
апеляцію заступника прокурора Богунського району м. Житомира Лотуги В.Ф. залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 18 вересня 2007 року про відмову слідчому СВ Житомирського MB УМВС України в Житомирській області Костинюку Я.Я. в задоволенні подання від 18 вересня 2007 року на отримання роздруківки дзвінків оператора стільникового зв'язку - без зміни.