Справа № 1 la - 485\2006р.                                   Головуючий у 1 інстанції Коробов С.О.

Категорія - ч.5 ст. 191, ч.2 ст.364,

4.2 ст.366 КК України                                           Доповідач Іващук В.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року листопада 14 дня

Судова палата з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області

в складі:

головуючого - Міщенко О.А.

суддів: Кв"ятковського А.С., Іващука В.Я. з участю прокурора Шаповала С.О.

захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Рівненського районного суду від 13 вересня 2006 року.

Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України,- повернуто прокурору Рівненської області на додаткове розслідування через істотні порушення норм кримінально-процесуального законодавства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. На переконання суду, обвинувачення ОСОБА_2. пред"явлено із порушенням вимог ст.ст. 132, 143 КПК України, тобто не відповідає диспозиціям статей КК України за якими вона притягується до кримінальної відповідальності та містить істотні суперечності. У постанові про притягнення ОСОБА_2. якості обвинуваченої не зазначено час та місце вчинення злочину, які саме кошти були нею розкрадені та кому вони фактично належали на час заволодіння. Незрозумілим та суперечливим є обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.364 КК України. Обвинувачення ОСОБА_2. двічі за ч.2 ст.366 КК України не відповідає вимогам диспозиції цієї статті, оскільки повторне вчинення одного і того ж злочину не може розглядатися як два окремі злочини з однаковою кваліфікацією. Крім того у справі відсутня позовна заява, яка б відповідала вимогам закону, в обвинувальному висновку не вказано яким чином наведені докази та документи підтверджують вину ОСОБА_2. у вчинені нею даних злочинів, за ч.2 ст.364 КК України справу було порушено за день до закінчення досудового слідства, що є порушенням права обвинуваченої на захист.

В поданій на вирок суду апеляції, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову скасувати як незаконну, а справу повернути суду першої інстанції на новий розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що повернення справи на додаткове розслідування із стадії попереднього розгляду, можливе тільки у випадках коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду. Такі порушення, на його думку, у справі відсутні. У постанові про притягнення ОСОБА_2. в якості обвинуваченої чітко зазначено час та місце вчинення обвинуваченою інкримінованих їй злочинів, долучено накладні із зазначенням на них дати видачі ОСОБА_2. м'ясопродуктів, отримання грошей, які вона в подальшому в касу підприємства не здала, а привласнила. Слідством належно обґрунтовано і кваліфікацію дій обвинуваченої за ч.2 ст.364 КК України, оскільки вона зловживаючи своїм службовим станом вчинила дії, які призвели до безпідставного нарахування заробітної плати ОСОБА_3. та ОСОБА_4 на загальну суму 46005,98 грн. Подвійна кваліфікації дій ОСОБА_2. за ч.2 ст.366 КК України може бути змінена прокурором під час судового слідства. Інші порушення при провадженні досудового слідства є не суттєві і можуть бути усунені під час судового слідства.

Заслухавши доповідь судді, клопотання захисника засудженої про скасування постанови, висновок прокурора про задоволення апеляції і скасування постанови суду з мотивів наведених апелянтом, дослідивши доводи викладені в апеляції та матеріали справи, судова палата прийшла до переконання, що апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.246 КПК України, суддя при попередньому розгляді кримінальної справи вправі з власної ініціативи повернути її на додаткове розслідування лише у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущенні такі порушення вимог КПК, без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду.

Проте, даних вимог закону судом дотримано не було.

Судова колегія не може погодитися з думкую суду першої інстанції про те, що органами слідства ОСОБА_2 пред"явлено неконкретне обвинувачення за ч.5 ст. 195 КК України та не зазначено при цьому час, місце вчинення злочину та чиї саме кошти розкрадала обвинувачена.

Так, відповідно до постанови про притягнення ОСОБА_2. в якості обвинуваченої зазначено, що вона як ІНФОРМАЦІЯ_1 при розрахунках за реалізовані м'ясопродукти приватному підприємцю ОСОБА_5. за конкретними номерами та датами накладних, отримала зазначену в обвинувачені конкретну суму грошей, які в касу підприємства не здала, а звернула на свою користь.

У формулюванні обвинувачення ОСОБА_2. за ч.2 ст.364 КК України не має жодного твердження відносно привласнення нею коштів при отриманні заробітної плати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і пред'явлене у цій частині обвинувачення відповідає диспозиції ст.364 КК України.

Що стосується кваліфікації певних діянь обвинуваченої двічі за ч.2 ст.366 КПК України, то за наявності до того підстав, такі можуть бути усунуті під час судового розгляду справи.

Крім того, під час судового розгляду справи, шляхом більш ретельного допиту

підсудної, свідків, виклику й допиту додаткових свідків, витребування документів, давання судових доручень, в порядку передбаченому ст.315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, суд спроможний усунути недоліки та упущення органів досудового слідства, які є у даній справі.

За таких обставин постанова суду підлягає до скасування.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, судова палата,

УХВАЛИЛА :

Апеляцію прокурора задовольнити.

Постанову Рівненського районного суду від 13 вересня 2006 року відносно ОСОБА_2 - скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд із стадії попереднього розгляду.