АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №11а-412 2006р.                                       Головуючий у 1-й інст.: Рудик Л.М.

Категорія:ст. 186 ч.2, 304                                      Доповідач: Квятковський А.С.

357 ч.З КК України

14 листопада 2006 року Апеляційний суд Рівненської області в складі:

Головуючого: Міщенко О.А.

Суддів: Іващука В.Я., Квятковського А.С.

При секретарі: Сеньків О.С.

З участю прокурора: Шаповала C.О.

Захисника: ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м.Рівне кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, українця, гр.України, уродженця і жителя смт. Гоща Рівненської області, не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, за ч.2 ст. 186, ст.304 КК України

ОСОБА_3, уродженця м.Івано-Франківськ, українця, гр..України, студента 111 курсу ВПУ-НОМЕР_1 м.Остріг, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого

за ч.2 ст. 186, 357 ч.З КК України

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2005 року біля 23 год., ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 вчинив нападна ОСОБА_4. із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого і заволодів його велосипедом марки "Україна"вартістю100 грн.

Наприкінці вересня 2005 року, близько 22год. на подвір'ї будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_2 вчинив напад із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я на потерпілого ОСОБА_5 і заволодів його мобільним телефоном" Самсунг-С-100" вартістю 570грн.

Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в парку культури смт.Гоща із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я на потерпілого вчинили напад на ОСОБА_6. і заволоділи його майном на суму 308грн.

20 жовтня 2005року близько 20год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3, на вулиці Молодіжній в смт. Гоща, застосувавши газовий балон "Терен-1" та насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров'я для потерпілого напали на ОСОБА_7 заволоділи чужим майном на суму 287грн.

На початку грудня 2005року близько 23 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на автобусній зупинці по вул. Незалежності в смт. Гоща із застосуванням насильства відносно ОСОБА_8, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволоділи його майном на загальну суму 379грн.

10 жовтня 2005 року близько 22год.ОСОБА_3., в парку культури і відпочинку смт.Гоща, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, напав на ОСОБА_9. і заволодів його грішми в сумі 700грн. та 100 доларами заподіявшиостанньому майнової шкоди на суму 1205 грн

В ніч з 21 на 22 жовтня 2005 року ОСОБА_3. біля Будинку школяра по АДРЕСА_4 із застосуванням насильства, що не є небесзпеним для життя і здоров'я потерпілогоОСОБА_10 заволодів чужим майном на суму 525грн.

25 листопада 2005року біля 21год. ОСОБА_3., перебуваючи в парку культури і відпочинку смт.Гоща вчинив напад на ЗОСОБА_11 і заволодів його грішми в сумі 165грн.

Винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні грабежів чужого майна установлена зібраними в справі доказами і в апеляції не оспорюється.

В ході досудового слідства і в судовому засіданні ОСОБА_2 і ОСОБА_3. визнали себе виними у вчиненні злочинів за зазначених у вироку обставин про що дали послідовні й детальні показання.

Дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 186 ч.2 КК України, як грабіж, - тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

За вироком Гощанського районного суду від 9 червня 2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3. засуджені за ст.186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засуджених від призначеного покарання звільнено випробуванням з іспитовим строком на два роки.

За ст.304 КК України ОСОБА_2 виправдано.

ОСОБА_3. судом виключено з обвинувачення ст.357 ч.З КК України.

В поданій на вирок суду апеляції державний обвинувач по справі прокурор Темешева Т.А. просить вирок суду скасувати як незаконий - внаслідок невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину. При цьому посилається на те, що засуджені вчинили шість грабіжницьких нападів, які носили систематичний характер і припинились лише після взяття ОСОБА_2 і ОСОБА_3 під варту.

Вважає, що суд безпідставно не прийняв до уваги такі обставини, як вчинення підсудними злочинів у стані алкогольного сп"яніння.

Крім того доводить, що судом необгрунтовано виключено з обвинувачення ст. 357 ч.З КК, як викрадення важливих особистих документів у потерпілогоОСОБА_10, оскільки в. матеріалах справи є достатні дані, які свідчать, що ОСОБА_3. усвідомлював, що викрадає саме документи.

Вказує, що виправдання ОСОБА_2 за ст.304 КК є незаконним. В обґрунтування свого висновку посилається на те, що ОСОБА_2 достовірно знав про неповнолітній вік ОСОБА_3, на що останній вказував у ході досудового слідства.

На підставі наведеного просить вирок Гощанського районного суду скасувати і постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст.186, ст.304 КК і призначити покарання чотири роки позбавлення волі, ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.186, ч.З CT.357KK і призначити покарання в межах санкцій даних статтей КК.

Згідно зі ст.372, 378 КПК України невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого є підставою для скасування вироку.

Колегія судців вважає, що постановлений вирок відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3підлягає скасуванню за м"ягкістю призначеного покарання.

Згідно ст. 65 КК України покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого за скоєний злочин

При призначенні покарання, як видно з вироку, суд не врахував у повній мірі ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 та ОСОБА_3. злочинів.

Матеріали справи свідчать, що злочини підсудними скоювались неодноразово. Іх злочинна діяльність носила систематичний характер, а злочини вчинялись у стані алкогольного сп'яніння, до потерпілих застосовувались спеціальні засоби та фізичне насильство.

За таких обставин призначене ОСОБА_2 та ОСОБА_3. покарання є явно несправедливим внаслідок його м"ягкості.

Доводи, викладені в апеляції прокурора про те, що суд безпідставно виключив з обвинувачення ОСОБА_3ст.357 ч.З КК колегія суддів вважає такими, що не грунтуються на матеріалах справи. За змістом ст.357 КК даний злочин характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є корисливий мотив або інші особисті інтереси. Між тим, у справі відсутні докази які б свідчили про наявність у ОСОБА_3 прямого умислу на викрадення особистих документів.

Колегія судців вважає необгрунтованим і твердження державного обвинувача про незаконність виправдання ОСОБА_2 за ст.304КК. Як на доказ винуватості ОСОБА_2 у цьому злочині обвинувач послався на показання ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 знав, що він (Січкар) є неповнолітнім.

В ході досудового слідства і в судовому засіданні ОСОБА_2 заперечив той факт, що йому було відомо про неповнолітній вік ОСОБА_3 і ствердив, що в школі ОСОБА_3. навчався у старшому класі. Жодних інших фактичних даних, які б підтверджували показання ОСОБА_3 про втягнення його ОСОБА_2, як неповнолітнього, у злочинну діяльність по справі не здобуто.

За наведених обставин апеляція прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Колегія суддів вважає, що за наявності обставин, які пом'якшують покарання, а саме: вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_3 злочину вперше, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики, складні сімейні обставини у ОСОБА_2, вчинення злочинів ОСОБА_3 у неповнолітньому віці, часткове відшкодування потерпілим майнової шкоди - є підстави визначити мінімальне покарання, передбачене законом за даний злочин.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудних колегія визнає вчинення ними злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Керуючись ст.ст.365, 366, 378 КПК України, апеляційний суд,-

ЗАСУДИВ:  

Вирок Гощанського районного суду від 9 червня 2006 року відносно ОСОБА_2  та ОСОБА_3  - скасувати за м"ягкістю призначеного покарання.

ОСОБА_2  визнати винним за ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

за ст. 186 ч.2 КК України - чотири роки позбавлення волі, ОСОБА_3  визнати винним за ст.186ч.2 КК України і призначити йому покарання:

за ст. 186 ч.2 КК України - чотири роки позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду, ОСОБА_3. залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3. рахувати з 14 листопада 2006 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3. попереднє ув'язнення з 13 грудня 2005року по 9 червня 2006року

В решті вирок залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через апеляційний суд Рівненської області засудженим протягом одного місяця з моменту вручення копії вироку, а іншимиучасниками судового розгляду в цей же строк з моменту його проголошення