Справа № 33-763/11 Головуючий у 1 інстанції: Шендрікова Г.О.

Категорія:ст.172-4 ч.2 КУпАП Доповідач: Танечник І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року Апеляційний суд Львівської області в складі судді Танечника І.І., з участю прокурора Дячука В.В. , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Буського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2011р., -

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він перебуваючи на посаді заступника голови Буської міської ради Львівської області, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 11 рангу 5 категорії, уповноваженим на виконання функцій держави та відповідно до підпункту „в" п.1 ч.1 ст.4 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції" є суб"єктом відповідальності за корупційні правопорушення, всупереч інтересам служби та держави, порушив обмеження щодо входження до органу управління підприємства, що має на меті одержання прибутку, передбачених п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції", чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.172-4 ч.2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. без конфіскації отриманого доходу від такої діяльності.

ОСОБА_1 у апеляційній скарзі просить скасувати постанову місцевого суду, а справу закрити провадженням за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, покликаючись на те, що він не вчиняв умисних дій на отримання винагороди та не отримував жодної вигоди від статусу учасника товариства, є лише засновником товариства, проте участі в управлінні товариством не бере. З моменту призначення на посаду вживав заходи до виходу із числа учасників товариства, однак іноземні громадяни, які є засновниками товариства і які своїми зборами могли передати його частку іншій особі, запланували такі збори тільки на грудень 2011року.

Крім того зазначає, що підприємство, учасником якого він є згідно свого статуту не має на меті одержання прибутку, а він займався вивченням попиту на продукцію, але жодних доходів від товариства з часу заснування не отримував.

Заслухавши прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи згідно яких гр.ОСОБА_1 був у встановленому законом порядку повідомлений про час і місце слухання справи та не з"явився в апеляційний суд без поважних причин, доводи зазначені у апеляційній скарзі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Як видно з матеріалів справи, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.2 КУпАП, суддя підставно зазначила, що вина правопорушника стверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема , протоколом про адміністративне правопорушення №26 від 13.10.2011 року, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що ОСОБА_1 являється засновником ТзОВ „Текма Україна" з 2008 року, попередженням, підписаним особисто ОСОБА_1, згідно якого він був повідомлений про те, що він не має права займатись підприємницькою діяльністю.

Покликання в апеляції ОСОБА_1 на те, що він написав заяву про вихід з учасників товариства вірно не взято до уваги, оскільки скаржником не надано належних доказів того, що така заява була ним подана своєчасно та у встановленому законом порядку.

Також спростовується твердження в апеляційній скарзі скаржника про те, що товариство, засновником якого він являється, створене з метою вивчення попиту на продукцію і не має на меті одержання прибутку, хоча відповідно до Статуту ТзОВ „Текма Україна" предметом діяльності товариства є роздрібна торгівля, яка здійснюється фірмами посилкової торгівлі, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, оптова торгівля поза магазинами, інші види оптової торгівлі, а учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності, яка підтверджується податковими деклараціями, долученими до матеріалів справи.

Постановлене рішення є законним і обгрунтованим, а тому правових підстав для його скасування не вбачається

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Буського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2011 року без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Танечник І.І.