Справа № 33-53/12 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Категорія6 ст.172-4 ч.1 КУпАП Доповідач: Танечник І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року Апеляційний суд Львівської області в складі судді Танечника І.І., з участю прокурора Дячука В.В. , адвоката ОСОБА_1 та гр..ОСОБА_2, розглянувши протест прокурора Галицького району м.Львова Янчишина С. на постанову Галицького районного суду м.Львова від 21 грудня 2011р., -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він працюючи помічником епідеміолога санітарно-карантинного пункту ДЗ «Мостиська районна санітарно-епідеміологічна станція»у пункті пропуску через державний кордон п/п «Шегині»м/п «Мостиська»Львівської митниці, будучи посадовою особою, займався підприємницькою діяльністю, чим порушив обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю передбачене ст..7 ч.1 п.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»від 07.04.2011 року.

Постановою Галицького районного суду м.Льввова від 21.12.2011р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..172-4 ч.1 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Прокурор Галицького району м.Львова Янчишин С. у своєму протесті, не оспорюючи висновків суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст..172-4 ч.1 КУпАП, вважає незаконним висновок суду про наявність підстав для звільненя ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст..22 КУпАП в зв»язку з малозначністю правопорушення, покликаючись на те, що обставини, на які покликався суд, зокрема на те, що ОСОБА_2 раніше не притягався до адмінвідповідальності, ступінь вини винного, характер вчиненого правопорушення, інші обставини справи, не можуть вважатися підставами для звільнення від відповідальності, оскільки ОСОБА_2 своєї вини у вчиненому не визнав, вчинив правопорушення з прямим умислом та з корисливим мотивом отримання доходу, що свідчить про значну суспільну шкідливість правопорушення, яке не може бути малозначним. Незважаючи на те, що ст..34 КУпАП передбачено перелік обставин, які пом»якшують відповідальність , жодної з цих обставин в діях ОСОБА_2 судом не встановлено, а разом з тим встановлено обтяжуючу відповідальність обставину -продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу припинити її.

Просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст..172-4 ч.1 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення в межах санкції даної норми закону.

Заслухавши прокурора, який підтримав протест, гр-на ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на заперечення протесту, перевіривши матеріали справи, доводи зазначені у протесті, суд приходить до висновку, що протест прокурора до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП, суддя підставно зазначив, що вина правопорушника стверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема , протоколом про адміністративне правопорушення №24 від 28.09.2011 року, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що ОСОБА_2 являється фізичною особою - підприємцем з 06.02.2007 року, наказом від 16.02.2000р. згідно якого ОСОБА_2 прийнято на посаду помічника епідеміолога СКП Шегині з 16.02.2000р.

Звільняючи ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст.172-4 ч.1 КУпАП і обмежуючись усним зауваженням, суддя підставно врахував обставини та характер вчиненого правопорушення, незначну тривалість такого в часі, незначний рівень завданої шкоди державному порядку, а також те, що ОСОБА_2 на час винесення постанови про адміністративне правопорушення припинив займатися підприємницькою діяльністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 підставно звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, доводи протесту прокурора не спростовують висновків судді районного суду, а тому протест до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Протест прокурора Галицького району м.Львова Янчишина С. залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду від 21 грудня 2011 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням -без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Танечник І.І.