Справа №  22-2532/2006                                            Головуючий в суді 1 інстанції

Радченко ГА.

Категорія  Доповідач   Фурман Т.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця   10 дня, колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Херсонської області в складі

Головуючого     Стародубця М.П.

Суддів                            Фурман Т.Г., Орловської Н.В.

При секретарі Костеннікові Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 5 червня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „ Херсонське лісопромислове господарство " про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним вище позовом.

Позивач зазначав, що працював в державному підприємстві „ Херсонське лісопромислове господарство " ( далі ДП „ Херсонське лісопромислове господарство "), при звільнені не отримав всіх сум, що належали йому від господарства , тому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 2615,67 гр., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 1161,62 гр., 2000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди , всього 5776,62 гр.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 5 червня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено    в задоволенні позовних вимог  за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду просить скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, пославшись неповне з 'ясування суом обставини справи, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається , що 1 червня 2005 року між ДП „ Херсонське лісопромислове господарство" та ВАТ „ Залізничник" був укладений договір на виготовлення продукції з давальницької сировини.

Відповідно до п. 4.5. зазначеного вище договору ДП „ Херсонське лісопромислове господарство" зараховує в свій штат працівників з якими ВАТ „ Залізничник" проводило навчання і які будуть виконувати замовлення на термін дії договору , який відповідно до додаткової угоди укладеної тими ж самими сторонами встановлений до 1.07.2005 року (а.с.17-19, 23) .

Виконуючи умови договору ДП „ Херсонське лісопромислове господарство" наказом № 103 -ос від 1.06.2005 року зарахувало станочником госпрозрахункової дільниці з 1.06.2005 року ОСОБА_1 , якого звільнило з роботи 10.10.2005 року відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 6,24,26).

За виконану в червні 2005 року роботу позивачу була нарахована і виплачена заробітна плата.

Колегія суддів вважає, що за обставинами справи в межах наданих доказів, суд , встановивши , що ОСОБА_1 хоч і перебував з відповідачем у трудових відносинах з 1.06. 2005 року по 10.10.2005 року    , але   з липня 2005 року по день звільнення на роботу

не виходив, покладені на нього трудовим договором обов 'язки не виконував , заробітна плата у спірний період часу йому не нараховувалася , тому обгрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за затримку виплати не нарахованої у цей час заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Рішення суду постановлено з    дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія судді не вбачає. Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу    ОСОБА_1 відхилити. Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 5 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.