Справа № 22-2048/2006р.                    Головуючий в    1    інстанції:

Орендовський А.В. Категорія    2

Доповідач: Кузнєцова О.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року    жовтня         місяця   16       дня колегія  суддів  судової

палати  в  цивільних . справах  апеляційного  суду  Херсонської області в складі:

головуючого      Капітан І.А.

суддів                             Цуканової І.В.

Кузнецової О.А.

при секретарі   Булах Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від ЗО червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_4, ОСОБА_5,.. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" про визнання договорів купівлі-продажу і дарування житлового будинку недійсними та визнання прав власності на житловий будинок, надвірні будови і споруди,

встановила:

У грудні 2005 року ОСОБА_2., ОСОБА_3 звернулись до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони на початку 1981 року стали проживати в АДРЕСА_2Скадовського району Херсонської області разом з сім"єю батьків дружини - ОСОБА_5. В 1931 році радгосп "Восход", нині СТОВ "Восход", по квитку переселення НОМЕР_1, виданому ОСОБА_3 з дозволу ОСОБА_6 і ОСОБА_5 побудував будинок на території земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. 9 березня 1981 року між ОСОБА_3 і радгоспом "Восход" було складено зобов"язання на виплату вартості будинку, згідно якому в період з 1984 року по 1993 рік ними було сплачено 2300 карбованців. До даного часу свідоцтво про право власності на вказаний будинок вони не отримували, але дізналися, що власником цього будинку документально є ОСОБА_5 В кінці 2004 року позивачам стало відомо, що зазначений будинок належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 19 серпня 2004 року, згідно якому ОСОБА_5 подарувала будинок з господарськими будівлями ОСОБА_4 Також вважають, що ОСОБА_5 ввела в оману представника радгоспу "Восход" і 08.01.1992 року оформила на своє ім"я договір купівлі-продажу між нею та радгоспом "Восход" АДРЕСА_1, вказавши саме цю адресу будинку, хоча повинна була вказати АДРЕСА_2, який був наданий радгоспом її чоловікові в 1977 році. Позивачі просили суд визнати недійсними договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 Скадовського району Херсонської області, який укладений між ОСОБА_5 та радгоспом "Восход" та договір дарування АДРЕСА_1 Скадовського району Херсонської області, який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 19.08.2004 року. Визнати дійсним договір купівлі-продажу між ними та радгоспом "Восход" АДРЕСА_1 Скадовського району Херсонської області і визнати право власності за ними по 1/2 частині кожному в рівних долях на цей будинок. Стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на їх користь судові витрати в сумі 761 грн.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від ЗО червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону.

Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції в 1956 році відповідачами ОСОБА_6 і ОСОБА_5 був збудований будинок по АДРЕСА_1. В цьому ж дворі на підставі квитку переселення Радгоспом "Восход" та ОСОБА_6 було збудовано новий будинок, який ОСОБА_5 викупила згідно договору купівлі-продажу від 08.01.1992 року (а.с.52). Факт сплати залишкової вартості за спірний будинок в розмірі 2300 карбованців підтверджується довідками виконавчого комітету Птахівської сільської ради та Радгоспу "Восход" (а.с. 47,75).

Згідно даних погосподарської книги ОСОБА_5 постіно проживала за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12-14). Згідно довідки НОМЕР_2 ОСОБА_5 є абонентом ВАТ "Укртелеком" з 12.04.2001 року за зазначеною адресою (а.с. 35).

19.08.2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір дарування житлового будинку з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1

Згідно із ст. 57 ЦК України (в редакції 1963 року) недійсною є та угода, що укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а

також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умов внаслідок збігу тяжких обставин.

3"ясувавши усі обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд правильно встановив, що угода купівлі-продажу спірного будинку між ОСОБА_5 та радгоспом "Восход" була здійснена добровільно, за обумовленою ціною і не порушувала закон, прав і інтересів інших осіб, у тому числі позивачів, а останні не надали суду переконливих доказів, що спірний будинок на час угоди належав їм та обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 57 ЦК України (в редакції 1963 року) для визнання недійсною зазначеної угоди.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду про безпідставність заявлених позовних вимог щодо визнання недійсним договору дарування від 19.08.2004 року, який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 оскільки ОСОБА_5 на час укладання договору дарування була власником спірного будинку на законних підставах і сторони по угоді мали намір створення правових наслідків по цьому договору.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На "вимогу зазначеної норми закону позивачі не надали суду доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, та не спростували у встановленому порядку докази, надані відповідачами.

Оскільки порушень норм матеріального та процесуального права, що -давали б підстави для скасування чи зміни рішення суду колегією не встановлено, а перевірені доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не ґрунтуються на доказах, що маються у справі, апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Правильно вирішивши спір по суті, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідачів на користь держави витрат за інформаційно-технічне обслуговування в розмірі ЗО грн., оскільки порядок їх застосування на час подачі позовної заяви 06.12.2005 року передбачений не був.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3відхилити.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від ЗО червня 2006 року залишити без змін.

Виключити з резолютивної частини рішення вказівку суду про стягнення з позивачів на користь держави витрат за інформаційно-технічне обслуговування в розмірі ЗО грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.