УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 296/1-кс-142/12-к

Стаття 183 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.,

суддів: Заліщука М.С., Прокопчука С.М.

при секретарі: Ходаківській В.Л.

з участю прокурора: Ващука Є.М.

слідчого: Кулікова Д. Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Ващука Є.М. на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 27 грудня 2012 року щодо підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чикшино Печорського району Республіка Комі, громадянин України, працює у ТОВ «Житомироблпаливо», не судимий, проживає в АДРЕСА_1

обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у тому, що працюючи на посаді директора ТОВ «Промислова група «Житомир» за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які також мали у своєму підпорядкуванні підприємства ПАТ»Житомироблпаливо» та ТОВ»Поліпромінвест», у період з листопада 2011 року по липень 2012 року, на території Житомирської області, приймали участь у конкурсних торгах (тендерах) на закупівлю кам'яного вугілля для загально побутових потреб, які проводили бюджетні установи. При отриманні перемоги, посадові особи вказаних підприємств укладали відповідні договори на закупівлю товарів за державні кошти. Перед безпосереднім постачанням товару до споживача, до якісного кам'яного вугілля додавалися домішки вугільного промпродукту, що суттєво знижувало його якісні показники, а як наслідок і ціну.

За період діяльності, зазначені особи заволоділи бюджетними коштами Баранівської РДА, Володарськ-Волинської РДА, Черняхівської РДА та Житомирської обласної ради у розмірі 1 814739,46 грн.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 5 ст. 191 КК України.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, суд умотивував своє рішення тим, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, працює, одружений, утримує двох неповнолітніх дітей. Крім того, останній підозрюється у вчиненні не насильницького кримінального правопорушення і не представляє суспільної небезпеки для оточуючих.

В апеляції прокурор Ващук Є.М. просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки судом не враховано того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого у складі організованої групи, продовжує працювати на підприємстві, яке займається реалізацією кам'яного вугілля, а тому може продовжувати займатися злочинною діяльністю.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши ухвалу суду в межах ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Доводи апеляції про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту необґрунтовані.

Предметом дослідження суду першої інстанції при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу були ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу (ст. 177, 178, 179, 183, 194 КПК України).

Як видно з матеріалів справи підозрюваний ОСОБА_1 не судимий, має постійне місце роботи, має родину і малолітніх утриманців, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків в місці його постійного проживання.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний , обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про обрання ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки прокурор не довів обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 422 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах,-

у х в а л и л а :

Апеляцію ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 27 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: