Справа № 0907/14008/2012 року
Провадження № 2/0907/6285/2012 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої судді Домбровської Г.В.,
при секретарі с/з: Дзюбак Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання припиненим договору поруки, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (надалі - «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (надалі - «Відповідач 1»), ОСОБА_3 (надалі - «Відповідач 2»), в якому просила визнати припиненим Договір поруки № 11077323000/1-П від 14 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк».
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 1 жовтня 2012 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ПАТ «Дельта Банк».
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Додатково представник Позивача зазначила про те, що у зв'язку зі зміною основного зобов'язання, зокрема, збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_2, як поручителя по кредиту (у зв'язку з укладенням додаткової угоди до кредитного договору), за відсутності її згоди на таку зміну, договір поруки № 11077323000/1-П від 14 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», на думку представника Позивача, припинився.
Відповідач 1 - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», - явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, письмового відношення до заявлених позовних вимог суду не надав.
Відповідач 2 - ОСОБА_3, - в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги.
Представник Відповідача 3 - ПАТ «Дельта Банк», - в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Зокрема, в обґрунтування заперечень на позов представник Відповідача посилалася на те, що укладення 25 грудня 2006 року додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 11077323000 від 14 листопада 2006 року, якою збільшено ліміт відновлювальної кредитної лінії ОСОБА_3 з 100 000,00 дол. США до 175 000,00 дол. США, не збільшує обсягу відповідальності ОСОБА_2, як поручителя за кредитним договором № 11077323000 від 14 листопада 2006 року, оскільки Позивач, на думку представника Відповідача, відповідатиме за зобов'язанням з цього договору виключно в межах наданої нею поруки за договором поруки № 11077323000/1-П від 14 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк».
Проаналізувавши доводи сторін, заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача 3, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
14 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено Договір кредиту № 11077323000 (надалі - «Договір кредиту»), відповідно до пункту 1.1 якого Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 100 000,00 дол. США 00 центів та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з пунктом 1.3.1 Договору кредиту за використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,3 % річних.
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 ЦК України).
Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним Договором Банком приймається:
- застава нерухомості (основних фондів), а саме нежитлове приміщення в м. Івано-Франківську по вул. Кобилянської, буд. 22, згідно договору іпотеки від 14 листопада 2006 року;
- порука, а саме з ОСОБА_2, згідно договору поруки від 14 листопада 2006 року;
- порука, а саме з ЗАТ «Зірниця», згідно договору поруки від 14 листопада 2006 року.
Так, 14 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банк) та ОСОБА_2 (Поручитель), ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено Договір поруки № 11077323000/1-П (надалі - «Договір поруки»), відповідно до пункту 1.1 якого Поручитель зобов'язувався перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником всіх його зобов'язань перед Кредитором в повному обсязі, що виникають із кредитного договору № 11077323000 від 14 листопада 2006 року, як існуючих на момент укладання цього договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Відповідно до пункту 1.2 Договору поруки Поручителю відомі всі умови вищезазначеного Кредитного договору, укладеного між Кредитором та Позичальником, в тому числі: предмет кредитного договору - відновлювальна кредитна лінія; сума кредитного договору - 100 000,00 дол. США 00 центів; термін повернення кредиту за кредитним договором - 13 листопада 2013 року; відсоткова ставка за кредитним договором - 12,3 % річних, яка може бути змінена відповідно до умов кредитного договору; термін та порядок сплати відсотків - щомісячно; інші штрафні санкції у відповідності до кредитного договору.
25 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 11077323000 від 14 листопада 2006 року (надалі - «Додаткова угода»), якою збільшено ліміт поновлювальної кредитної лінії, встановлений кредитним договором № 11077323000 від 14 листопада 2006 року, з 100 000, 00 дол. США 00 центів до 175 000,00 дол. США.
Крім того, відповідно до пункту 2.1 Додаткової угоди у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним Договором Банком приймається:
- застава нерухомості (основних фондів), а саме нежитлове приміщення в м. Івано-Франківську по вул. Кобилянської, буд. 22, згідно договору іпотеки від 14 листопада 2006 року та додаткової угоди до договору іпотеки від 25 грудня 2006 року;
- порука, а саме з ОСОБА_2, згідно договору поруки від 14 листопада 2006 року та додаткової угоди № 1 до договору поруки № 11077323000/1-П від 25 грудня 2006 року;
- порука, а саме з ЗАТ «Зірниця», згідно договору поруки від 14 листопада 2006 року та додаткової угоди № 1 до договору поруки № 11077323000/2-П від 25 грудня 2006 року.
Враховуючи вищевикладене, та, зокрема, факт укладення Додаткової угоди, Позивач вважає, що відповідно до вимог чинного цивільного законодавства Договір поруки № 11077323000/1-П від 14 листопада 2006 року припинився.
Таким чином, предметом позову в даній справі є позовні вимоги про визнання договору поруки припиненим.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Інформаційному листі № 10-1393/0/4-12 від 27 вересня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого частиною 1 статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена).
Як зазначила в судовому засіданні представник Позивача, ПАТ «УкрСиббанк» не визнає права ОСОБА_2 на припинення договору поруки, оскільки ним до Івано-Франківського міського суду пред'явлено позов про стягнення з ОСОБА_3, ЗАТ «Зірниця» та до неї про стягнення в солідарному порядку боргу за Кредитним договором.
Відповідно до частини 1, 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно з частинами 1,2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Підстави припинення поруки визначено статтею 559 ЦК України.
Так, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (частина 1 статті 559 ЦК України).
Відповідно до пункту 22 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши зміст Договору кредиту та Договору поруки, Суд приходить до висновку про те, що вказаними договорами не передбачено права кредитора та позичальника на збільшення розміру відновлювальної кредитної лінії без згоди поручителя.
Так, в спірних правовідносинах обсяг зобов'язання боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (Позивач), визначено Кредитним договором та Договором поруки і цей обсяг становить відповідальність за повернення позичальником суми кредиту в 100 000,00 дол. США 00 центів, процентів, комісій та інших передбачених кредитним договором штрафних санкцій.
В той же час, укладення Додаткової угоди № 1 від 26 грудня 2006 року до кредитного договору № 11077323000 від 14 листопада 2006 року, призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, факту надання згоди поручителем на збільшення обсягу її відповідальності за Кредитним договором Судом не встановлено, а представником відповідача 3 такої обставини не доведено.
При цьому, Суд звертає увагу на те, що у вищезазначеній Додатковій угоді визначено, що у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним Договором Банком приймається, зокрема
- порука, а саме з ОСОБА_2, згідно договору поруки від 14 листопада 2006 року та додаткової угоди № 1 до договору поруки № 11077323000/1-П від 25 грудня 2006 року.
В судовому засіданні надано Суду було надано копію Додаткової угоди № 1 до договору поруки № 11077323000/1-П від 14 листопада 2006 року, яку укладено 25 грудня 2006 року (а.с. 148-149).
В той же час, Суд звертає увагу на те, що вказану додаткову угоду укладено між АКІБ «УкрСиббанк» та ЗАТ «Зірниця», а не з ОСОБА_2.
Враховуючи вищезазначене, Суд приходить до висновку про те, що представником Відповідача 3 не доведено факту надання згоди ОСОБА_2 на збільшення обсягу її відповідальності за Кредитним договором, як і не доведено факту підписання ОСОБА_2 з банком додаткової угоди до оскаржуваного Договору поруки.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; а згідно з частинами 1 та 3 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Проаналізувавши доводи сторін, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, Суд дійшов висновку про те, що у зв'язку зі збільшенням відповідальності поручителя без його згоди за зобов'язаннями позичальника, відповідно до вимог частини 1 статті 559 ЦК України Договір поруки № 11077323000/1-П від 14 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» є припиненим.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відтак, стягненню з Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» підлягає сплачена ОСОБА_2 сума судового збору в 107,30 грн.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 553, 554, ч. 1 ст. 559 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 213-216 ЦПК України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання припиненим договору поруки, - задовольнити.
2. Визнати припиненим Договір поруки № 11077323000/1-П від 14 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк».
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 107,30 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Домбровська Г.В.