У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/0191/60/2012 Доповідач : Іщенко В. І.

20.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:

ГоловуючогоНеклеси В.І.,

СуддівІщенка В.І., Копиляна В.А.,

За участю прокурораБубен К.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 08 листопада 2012 року про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Нижньогірського районного суду АР Крим від 08 листопада 2012 року кримінальну справу направлено прокурору Нижньогірського району АР Крим для організації проведення додаткового розслідування.

Прокурор подав апеляцію, в якій, посилаючись на порушення судом норм кримінально-процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 08 листопада 2012 року та повернути справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Апелянт зазначає, що суддя повертаючи справу на додаткове розслідування, не зазначив які обставини для правильного вирішення справи не були дослідженні і в чому полягає неповнота та неправильність досудового слідства, та яким чином вона повинна бути усунута, і помилково дійшов висновку про порушення органами досудового слідства вимог ст. 22 КПК України. Вказує, що суд безпідставно поновив провадження по справі, оскільки місце знаходження ОСОБА_5 не встановлено.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції виходив з того, що під час досудового слідства, в порушення вимог ст. ст. 22, 64 КПК України, не була вивчена у повній мірі особа обвинуваченого ОСОБА_5 та не були дослідженні або були поверхнево чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 281 КПК України справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 368 КПК України досудове слідство в усякому разі визнається однобічним та неповним коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.

Справа за обвинуваченням ОСОБА_5 надійшла до Нижньогірського районного суду АР Крим 20 червня 2008 року.

02 липня 2008 року проведено попередній розгляд справи за відсутності ОСОБА_5, справу прийнято до провадження Нижньогірського районного суду АР Крим і призначено до судового розгляду на 10 липня 2008 року

Постановою суду від 10 липня 2008 року розгляд справи відкладено на 22 липня 2008 року у зв'язку з неявкою підсудного і застосовано до нього привід.

Постановою суду від 22 липня 2008 року ОСОБА_5 об'явлено в розшук, змінена міра запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою, провадження у справі зупинено до його розшуку.

Постановою суду від 02 листопада 2012 року провадження у справі відновлено і призначено справу до розгляду на 08 листопада 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 значиться проживаючим за адресою: АДРЕСА_1, офіційно не працює, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, раніше був судимий за ст.114 УК України і ч.1 ст. 222 УК України.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, який відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Обставини, які характеризують ОСОБА_5 при обрані запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, не були в повній мірі враховані органами досудового слідства, а також, в порушення вимог п.8 ч.1 ст.228 КПК України, прокурором, який затвердив обвинувальний висновок і не перевірив правильність обраного запобіжний заходу, що дало ОСОБА_5 можливість ухилитися від суду.

Суд першої інстанції після оголошення у розшук підсудного належним чином здійснював контроль за виконанням постанови суду про розшук для встановлення фактичного місця знаходження ОСОБА_5

З відповідей Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим вбачається, що місцезнаходження ОСОБА_5 до теперішнього часу не встановлено.

Суд правомірно прийшов до висновку, що відповіді Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим про розшук підсудного носять формальний характер, оскільки протягом чотирьох років суду не було надано належних даних про результати виконання ухвали суду від 22 липня 2008 року, що дало підстави для поновлення провадження у справі.

Доводи апелянта про безпідставність поновлення судом провадження у справі у зв'язку з не встановленням місця знаходження ОСОБА_5 є неспроможними, оскільки, суд діяв правомірно у відповідності до норм кримінально-процесуального закону.

Оскільки, суд першої інстанції здійснював належний контроль за виконанням постанови суду про розшук підсудного і встановлення його фактичного місця знаходження шляхом направлення запитів, винесення постанови про примусовий привід, оголошення у розшук із зміною запобіжного заходу, направлення нагадувань про необхідність виконання ухвали суду від 22 липня 2008 року, колегія суддів вважає постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 08 листопада 2012 року законною та обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам норм кримінально-процесуального закону, а апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 365, 366 КПК України (1960), колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 08 листопада 2012 року залишити без змін, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, залишити без задоволення.

Судді:

Неклеса В.І. Іщенко В.І. Копилян В.А.