Справа № 11-1056/11 Головуючий у 1 інстанції: Левик Я.А.

Категорія ст. 135ч.1 КК України Доповідач: Танечник І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Танечника І.І.

Суддів Валько Н.М., Ревера В.В.

з участю прокурора Малиш Н.С.

та адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3

на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 30 серпня 2011 року.

Цією постановою підсудного ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 135ч.1 КК України на підставі п."в" ч.1 ст.1 Закону Ураїни "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 року, а кримінальну справу щодо нього за цим обвинуваченням закрито.

Також цим рішенням скасовано запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд, вирішено долю речових доказів по справі, а цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до підсудного ОСОБА_4 про стягнення шкоди -залишено без розгляду.

На дану постанову подав апеляцію потерпілий ОСОБА_5, бо вважає її такою, що суперечить дійсним обставинам справи скоєного ОСОБА_4 злочину, вимогам закону та такою, що порушує його законні права і інтереси. Стверджував про те, що 10.11.2010 року ОСОБА_4 скоїв умисний злочин - залишив в небезпечному для життя становищі його, травмованого ним же, сина ОСОБА_6, котрий від отриманих з вини ОСОБА_4 травм, помер. Вважає, що ОСОБА_4 скоїв наїзд на його сина ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, через що з місця події втік, не подзвонив на швидку допомогу, а намагався сховати технічно пошкоджений під час вказаного ДТП атомобіль від працівників ДАІ. Прийшов до висновку, що місцевий суд не мав правових підстав для застосування до підсудного ОСОБА_4 Закону України "Про амністію у 2011 році". Просив скасувати постанову, а справу направити в суд першої інстанції для розгляду по суті.

Заслухавши доповідача, думки потерпілого, його представника та захисника на підтримання доводів апеляції, міркування підсудного та його захисника на підтримку оскаржуваного рішення, висновок прокурора про необхідність скасування постанови місцевого суду, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_3 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілим по даній кримінальній справі визнано гр. ОСОБА_3 згідно постанови слідчого від 10.02.2011 року (а.с.112), тому він мав користуватися процесуальними правами, що передбачені ст. 49 КПК України.

Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, потерпілий був позбавлений права знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства по справі та заявляти відповідні клопотання, оскільки лист за № 2/2218 від 15.03.2011 року з цього приводу від представника досудового слідства не отримував (а.с.165).

Незважаючи на викладену обставину, 24.03.2011 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся зі скаргою в порядку ст.ст. 234, 235 КПК України до прокурора Львівської області (а.с.183-184), в якій не погоджувався з постановами слідчого Гелеша А.І. від 14.03.2011 року про закриття кримінальної справи за ознаками ст.ст. 286 ч.2, 135 ч.3 КК України та ставив під сумнів висновки авто-технічної експертизи.

Матеріали справи не містять даних, що дана скарга у встановлений законом строк була розглянута відповідним прокурором, а потерпілий повідомлений про результати її розгляду, хоча постанова про затвердження обвинувального висновку датована 05.04.2011 року (а.с.178).

Згадана скарга потерпілого ОСОБА_3 22.04.2011 року направлена представником прокуратури області в місцевий суд для її приєднання до матеріалів справи та вирішення у встановленому порядку (а.с.182).

Під час попереднього розгляду справи суддею, яке мало місце 15.06.2011 року (а.с.201), залишено поза увагою викладені вище обставини та не визначено порядок розгляду скарги потерпілого ОСОБА_3 від 21 березня 2011 року (а.с.183-184), а справа призначена до судового розгляду на 10 год. 30.08.2011 року.

Відповідно до ст. 261 КПК України потерпілий бере часть у судовому засіданні як сторона обвинувачення і користується рівними з іншими учасниками судочинства правами та свободою в наданні й дослідженні доказів, доведенні їх переконливості перед судом.

Згідно ст. 267 КПК України потерпілий під час судового розгляду справи має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин; подавати докази, задавати питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів.

Перед початком судового розгляду даної справи на адресу місцевого суду надійшла заява представника потерпілого -ОСОБА_7 від 29.08.2011 р. (а.с.222-223) про перенесення справи розглядом через неможливість участі в судовому засіданні адвоката ОСОБА_1 -представника потерпілого ОСОБА_3 (а.с.207-208), а також заява пісудного ОСОБА_4 від 29.08.2011 р. (а.с.224) про застосування до нього судом Закону України "Про амністію у 2011 році".

Згідно протоколу судового засідання від 30 серпня 2011 року (а.с.228-229) заява представника потерпілого не розглядалася, але прийнято рішення по заяві підсудного за відсутності потерпілого, його представника та захисника.

Аналізуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені процесуальні права потерпілого ОСОБА_3, передбачені ст.ст. 261, 267 КПК України.

Згідно вимог закону суд зобов"язаний вживати всіх можливих заходів до забезпечення участі потерпілого в судовому засіданні. У разі, коли потерпілий не з"явився за викликом, суд відповідно до ч.1 ст. 290 КПК України має вирішити питання про розгляд справи або його відкладення залежно від того, чи можливо за відсутності потерпілого з"ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси.

Враховуючи те, що судом першої інстанції вирішувалося питання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4, тому потрібно було з"ясувати й думку потерпілого ОСОБА_3 та його представників з цього приводу.

Таким чином колегією суддів встановлено розгляд даної справи за відсутності потерпілого ОСОБА_3 без виклику в судове засідання його представників, що визнається істотним порушенням його процесуальних прав і є підставою для скасування оскаржуваної постанови (а.с.280).

Крім того, колегією суддів також встановлено, що дане судове рішення приймалося в судовому засіданні, де перебіг судового процесу, всупереч постанові про попередній розгляд справи (а.с.201), не фіксувався технічними засобами.

При наведених обставинах колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляції потерпілого ОСОБА_3, скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду справи іншим суддею, який у встановленому порядку має з"ясувати питання, передбачені ст. 237 КПК України.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 370 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Постанову Золочіського районного суду Львівської області від 30 серпня 2011 року стосовно підсудного ОСОБА_4 скасувати, задоволивши апеляцію потерпілого ОСОБА_3.

Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею зі стадії попереднього розгляду справи.

Головуючий:

Судді: