Справа № 1318/739/12 Головуючий у 1 інстанції: І.А. Пташинський

Провадження № 11/1390/536/12

Категорія:ст.186 ч.2 КК України Доповідач : Танечник І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Танечника І.І.

Суддів: Валько Н.М., Тенюха В.П.

з участю прокурора Малиш Н.С.

та адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та представника потерпілого ОСОБА_3 -ОСОБА_4

на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 березня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючий, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, гр.-н України, раніше судимий 01.08.2011 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області по ст.185 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік,

засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01.08.2011року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавленя волі на строк 4 роки 2 місяці.

Запобіжний захід ОСОБА_2 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується з 20.03.2012 року.

ВСТАНОВИЛА :

за вироком суду ОСОБА_2 , повторно, 01.02.2012 року о 18 год., перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, знаходячись в с.Воютичі Самбірського району Львівської області, та маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна із корисливих спонукань з метою особистого збагачення із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров»я, наніс удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_3, після чого відкрито викрав у нього із правої кишені штанів гроші в сумі 30 грн. та скрився із місця злочину, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, застосувати до нього ст.69 КК України та обрати покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст.186 ч.2 КК України, покликаючись на те, що він свою вину визнав повністю та щиро розкаявся у скоєному, написав явку з повинною, в майбутньому вчиняти злочинів не буде, потерпілому відшкодована спричинена шкода, позитивно характеризується, на обліку в психіатричному кабінеті не перебуває.

В апеляції представник потерпілого ОСОБА_3 -ОСОБА_4 просить вирок суду змінити, застосувати до засудженого ОСОБА_2 ст.69 КК України, пом»якшити йому покарання за ст.186 ч.2 КК України, оскільки спричинена шкода потерпілому засудженим відшкодована, а ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується.

Заслухавши доповідача, міркування засудженого та захисника про можливість застосування положень ст.69 КК України і пом»якшення остаточного покарання, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку місцевого суду і в частині обраного засудженому покарання, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи, колегія суддів визнала, що апеляції засудженого ОСОБА_2 та представника потерпілого ОСОБА_4 до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині, вчиненого засудженим при обставинах зазначених у вироку суду, кваліфікація його дій за ст.186 ч.2 КК України в апеляціях сторін не оспорюється.

Не підлягає пом»якшенню і покарання, оскільки місцевий суд, на думку колегії суддів, при призначенні ОСОБА_2 покарання за ст.186 ч.2 КК України належним чином врахував те, що він вчинив тяжкий злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, під час іспитового строку за попереднім вироком, тому обрав йому мінімальне покарання у виді 4 років позбавлення волі, яке відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України.

Крім того, при призначенні остаточного покарання засудженому ОСОБА_2 за сукупністю вироків суд першої інстанції до обраного покарання за новим вироком лише частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

За таких обставин колегія суддів не знаходить правових підстав для зміни оскаржуваного вироку, тому відмовляє в задоволення апеляцій сторін по справі.

Керуючись ст.ст.362,366 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 березня 2012 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції -без задоволення.

Головуючий:

Судді: