Справа № 1319/1-305/11 Головуючий у 1 інстанції: Б.Р.Мичка
Провадження № 11/1390/768/12 Доповідач: Танечник І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Валько Н.М., Тенюха В.П.
з участю прокурора Малиш Н.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 15 травня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Давидів, Пустомитівського району Львівської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, гр-н України, раніше судимий , останній раз 18.05.2011р. Сихівським районним судом м.Львова за ст.185 ч.3 КК України з застосуванням ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням, протягом іспитового строку 2 роки, непрацюючий,
засуджений за ст.185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано ОСОБА_2 невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначено йому покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
За ст.185 ч.3 КК України ОСОБА_2 виправданий;
ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Львова, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого АДРЕСА_2, українець, гр-н України, раніше судимий 14.03.2011 року Залізничним районнм судом м.Львова за ст.185 ч.2 КК України на 6 місяців арешту, непрацюючий
засуджений за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено попередній -тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахується з 17.09.2011року, а ОСОБА_3 -з 19.09.2011року.
Вирішено питання з речовими доказами по справі.
ВСТАНОВИЛА :
за вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що повторно, 07.09.2011р. близько 14 год., скориставшись тим, що в автомобілі марки «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився по вул.Сихівській, 15 в м.Львові, поблизу ломбарду «Скарбниця», було відчинене бокове вікно, шляхом вільного доступу, викрав з салону даного автомобіля автомагнітолу «Тойота», чим заподіяв матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4 на суму 150 грн.
ОСОБА_4 цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як зазначено в мотивувальній частині вироку, обвинувачуються досудовим слідством в тому, що вони, повторно, за попередньою змовою групою осіб, 08.09.2011 року, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище чи інше приміщення, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження дверей горища будинку АДРЕСА_3, проникли у приміщення горища потерпілого ОСОБА_5, звідки таємно викрали його майно на загальну суму 1813 грн.04 коп., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди.
В апеляції прокурор покликається на те, що даний вирок є незаконним у зв»язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Зокрема, обираючи покарання ОСОБА_2 суд не в повній мірі врахував характер його дій, суспільну небезпеку вчиненого злочину та тяжкість вчиненого, його особу, який раніше неодноразово судимий, вини у вчиненому не визнав, шкоду заподіяну потерпілим не відшкодував, злочин вчинив в стані алкогольного сп»яніння, а тому покарання призначене судом є недостатнім для виправлення засудженого.
Обираючи покарання ОСОБА_3, судом не враховано його особу, що він вчинив тяжкий злочин, раніше судимий, вину у вчиненні злочину визнав частково, завдану шкоду потерпілому не відшкодував, вчинив злочин в стані алкогольного сп»яніння, а тому покарання є недостатнім для виправлення засудженого.
В зв»язку з цим просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 покликається на те, що він інкримінованих йому злочинів не вчиняв. Визнав себе винним у вчиненні злочинів на прохання працівника міліції ОСОБА_6, який пообіцяв йому за це заплатити гроші. Також зазначає, що потерпілий ОСОБА_4 не був допитаний в судовому засіданні з приводу вчинення у нього крадіжки, хоча він не погоджувався на слухання справи судом у відсутності потерпілого. Також судом не вирішено питання заявленого ним клопотання про відвід прокурора у справі, оскільки прокурор йому погрожував. Просить розібратися у справі так як він не винен у вчиненні обох злочинів.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про постановлення вироку з істотним порушенням вимог КПК України та необхідності його скасування, міркування засудженого ОСОБА_7 про не вчинення ним будь-яких злочинів, ОСОБА_3 -про правильність судового рішення відносно нього та доцільності роз»єднання справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляцій сторін, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора у справі та засудженого ОСОБА_7 підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Складаючи вирок, суд зобов»язаний додержуватись вимог ст.334 КПК України. Так, у мотивувальній частині обвинувального вироку, зокрема, має бути чітко сформульовано обвинувачення, яке визнається судом доведеним, з обов»язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину тощо, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом»якшують та обтяжують покарання.
Ознайомившись із оскаржуваним вироком / т.2 а.с.54-60/ колегією суддів встановлено, що його мотивувальна частина викладена неправильно та суперечить резолютивній частині цього вироку. В мотивувальній частині вироку не зазначено про вчинення ОСОБА_3 самостійно крадіжки майна потерпілого ОСОБА_5, хоча згідно резолютивної частини вироку він визнаний судом винним за ст.185 ч.3 КК України та йому обране покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Таким чином колегією суддів встановлено порушення при складанні оскаржуваного вироку вимог ст.ст.332-335 КПК України, які є правовою підставою для його скасування.
ОСОБА_4 того, мотивувальна частина виправдувального вироку згідно ст.334 КПК України повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред»явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів справи під час досудового слідства обвинувачений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю визнали свою вину в тому, що вони 08.09.2011 року при обставинах, зазначених в обвинувальному висновку, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинили таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 на суму 1813 грн. 04 коп. / крадіжку/, поєднану з проникненням у сховище чи інше приміщення / т.1 а.с.276-284/.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свої показання змінили:
- ОСОБА_2 пояснив, що ніяких злочинів не вчиняв, а документи під час слідства складав під впливом працівника міліції ОСОБА_6 та слідчого по справі;
- ОСОБА_3 ствердив, що вчинив крадіжку майна потерпілого ОСОБА_5 без участі підсудного ОСОБА_2 / т.1 а.с.302, т.2 а.с.3/.
Суд першої інстанції у разі зміни підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 показань, даних під час судового слідства, повинен був з»ясувати причину цього, ретельно перевірити всі їх пояснення і дати їм належну оцінку, але цього належним чином зроблено не було.
Так, заяви підсудного ОСОБА_2 в судових засіданнях про застосування щодо нього незаконних методів слідства є приводом до порушення кримінальної справи / п.1 ч.1 ст.94 КПК України/, тому суд, попередивши заявника про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, мав направити їх за належністю прокурору та відкласти розгляд справи до закінчення перевірки. Хоча результати прокурорської перевірки не є обов»язковими для суду, але вони підлягали оцінці разом з іншими доказами.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що є непереконливою мотивація суду першої інстанції про відсутність достатніх доказів винуватості підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, а також - передчасності рішення місцевого суду про виправдання ОСОБА_2 за цією статтею КК України.
Доводи апеляції прокурора у справі про невідповідність обраних покарань засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перевіряються апеляційним судом, оскільки при винесенні оскаржуваного вироку судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити по ній законний, обґрунтований та справедливий вирок відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Враховуючи наведене колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляцій сторін по справі.
Керуючись ст.ст.362,366,370 ч.1 КПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора у справі ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_2 задоволити частково.
Вирок Сихівського районного суду м.Львова від 15 травня 2012 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Головуючий
Судді