Справа № 1/1312/14/12 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.

Провадження № 11/1390/663/12

Категорія:ст.286 ч.2 КК України Доповідач : Танечник І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Танечника І.І,

суддів Тенюха В.П., Валько Н.М.

з участю прокурора Малиш Н.С.

адвоката ОСОБА_1 -представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_4 на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 07 лютого 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 07 лютого 2012 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимий, непрацюючий, проживає на вул. АДРЕСА_1

засуджений за ч.2 ст. 286 КК України на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.

Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу ОСОБА_3 залишено -підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 15000 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 16 жовтня 2010 року близько 10.00 год., керуючи автомобілем «ВАЗ -2103»р.н. НОМЕР_1 у м. Львові по вул. Шафарика у напрямку до вул. Дж.Вашингтона при проїзді ділянки дороги в районі будинку № 8 порушив вимоги Розділу 1 п.1.2, п.1.5, п.1.10 щодо термінів «безпечний інтервал», «дорожні умови», «дорожня обстановка»; Розділу 2 п.2.1а, п.2.3а, б, п.2.9а; Розділу 10 п.10.1; Розділу 12 п.12.1; Розділу 13 п.13.1; Розділу 31 п. 31.3а, п.31.4 -31.4.5г Правил дорожнього руху України, будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно рішень Личаківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2008 року та 24 грудня 2009 року, керуючи в стані алкогольного сп»яніння автомобілем із технічними несправностями, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку та технічний стан керованого транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним , не дотримувався безпечного бокового інтервалу до краю проїзної частини, внаслідок чого втратив контроль за його рухом, створив аварійну обстановку, що призвело до виїзду праворуч за межі проїзної частини дороги та наїзду на стовп вуличного освітлення. Внаслідок наїзду пасажир його автомобіля ОСОБА_5 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, від яких померла.

В апеляції захисник засудженого ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_4 просить скасувати вирок в частині призначення ОСОБА_3 покарання та призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення із застосуванням ст. 75 КК України. З вироком суду не погоджується в частині призначення ОСОБА_3 покарання з наступних підстав: ОСОБА_3 є особою молодого віку, вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, сприяв розкриттю злочину, щиро розкаюється та переживає з приводу настання тяжких наслідків - смерті потерпілої ОСОБА_6, з якою перебував в дружніх відносинах, щиро сумує та співчуває родичам загиблої. Після вчинення ДТП ОСОБА_3 намагався відвернути негативні наслідки, а саме: в першу чергу оглянув пасажирів, спитав про їхній стан, від»єднав клеми акумулятора для запобігання загоряння автомобіля, кричав перехожим щоб викликали швидку допомогу, надавав ОСОБА_6 першу необхідну медичну допомогу -штучне дихання, завдяки чому остання знаходилась в свідомості до приїзду швидкої медичної допомоги, яка приїхала аж за 40 хв. після виклику. Також судом при обранні міри покарання не взято до уваги стан здоров»я ОСОБА_3, який хворіє на ниркову недостатність, у зв»язку з чим знаходився на стаціонарному лікуванні, йому необхідно проходити лікування, яке неможливе в умовах позбавлення волі, що призведе до погіршення стану здоров»я. У вироку суду зазначено, що засуджений не працює, хоча в листку непрацездатності серії АВН №3332888 зазначено місце роботи ОСОБА_3 -ТзОВ «Барком»посада -різноробочий.

Разом з тим, на думку захисника, не досліджувалось ні під час досудового, ні під час судового слідства те, чи своєчасне надання кваліфікованої медичної допомоги могло б відвернути настання смерті потерпілої.

Розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_3, заслухавши доповідача, міркування засудженого на підтримку доводів апеляції захисника, думки представника потерпілих ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про законність та обґрунтованість вироку в частині обраного покарання засудженому ОСОБА_3, думку прокурора Малиш Н.С. про відсутність правових підстав до застосування положень ст.75 КК України, прийнявши рішення про розгляд апеляції, де захисником не ставилось питання про погіршення становища засудженого, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів визнала, що апеляція захисника в інтересах засудженого ОСОБА_3 до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, вчиненому засудженим при обставинах, зазначених у вироку суду, кваліфікація його дій за ст. 286 ч.2 КК України в апеляції захисника не оспорюється.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_3, суд першої інстанції належним чином врахував характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, те, що він раніше не є судимий, у вчиненому щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання. При цьому судом також враховано і те, що ОСОБА_3 своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої, тяжкі наслідки від скоєного ним злочину, а також те, що він на момент вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп»яніння і керував технічно несправним транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами в судовому порядку.

З врахуванням наведеного, на думку колегії суддів, міра покарання, обрана судом першої інстанції засудженому ОСОБА_3 у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідною та достатньою для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Вважаючи на те, що засуджений ОСОБА_3 вчинив злочин, в результаті якого настала смерть потерпілої ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів не вбачає правових підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляції захисника в інтересах засудженого ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Личаківського районного суду м.Львова від 07 лютого 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію його захисника -без задоволення.

Головуючий:

Судді: