Справа № 1306/5-669/11 Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р.М.
Категорія:постанова про відмову
в умовно-достроковому звільненні Доповідач: Танечник І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі
головуючого: Танечника І.І.
суддів: Ревера В.В., Волинця М.М.
з участю прокурора: Малиш Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2011р., -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1, українцю, гр-ну України, засудженому 28.02.2000р. Закарпатським обласним судом за ст.ст.93 п.п»ж»,»і»,117 ч.3,42,43 КК України / в редакції 1960 р./ на 14 років 10 місяців позбавлення волі, постановою місцевого суду м.Дрогобича Львівської області від 2002 р. вирок приведено у відповідність до КК України в редакції 2001 р., та постановлено вважати засудженим за ст..ст.115 ч.2, п.п.9,12, 152 ч.3 КК України в редакції 2001р./, 42,43 КК України / в редакції 1960р./ до 14 років 10 місяців позбавлення волі
відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує, що за час перебування в колонії він допустив два порушення режиму та неодноразово заохочувався, працевлаштований, своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора про залишення апеляції без задоволення, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ст.81 КК України до осіб, які відбули не менше трьох четвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин може бути застосовано умовно дострокове звільнення, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 засуджений 28.02.2000р. Закарпатським обласним судом за ст.ст.93 п.п»ж»,»і»,117 ч.3,42,43 КК України / в редакції 1960 р./ на 14 років 10 місяців позбавлення волі, постановою місцевого суду м.Дрогобича Львівської області від 2002 р. вирок приведено у відповідність до КК України в редакції 2001 р., та постановлено вважати засудженим за ст..ст.115 ч.2, п.п.9,12, 152 ч.3 КК України в редакції 2001р./, 42,43 КК України / в редакції 1960р./ до 14 років 10 місяців позбавлення волі Строк відбування покарання встановлено з 09.06.1999р. по 09.04.2014 р.
З характеристики наданої адміністрацією Дрогобицької ВК №40 вбачається, що ОСОБА_1 відбув більше ѕ строку призначеного судом покарання, , 9 разів заохочувався, допустив 6 порушень режиму утримання, працевлаштований, приймає участь у програмі виховного характеру, розкаюється у вчиненому.
Судом при вивченні матеріалів справи встановлено, що він засуджений за особливо тяжкий злочин під час іспитового строку, однак за час відбування покарання допускав порушення встановленого режиму, за що на нього було накладено три стягнення, останнє заохочення засудженому було винесено 06.04.2011р., після чого до нього до часу винесення подання заохочень не виносилось, своєї вини у скоєному не визнавав, а його заяви про визнання вини та розкаяння свідчать лише про намір скористатись правом на умовно-дострокове звільнення, що само по собі не дає підстави вважати, що останній працею та поведінкою довів своє виправлення,
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляції не спростовують висновків суду і в такій слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 366, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2011р. про відмову засудженому ОСОБА_1 в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання залишити без змін, а його апеляцію без задоволення.
Головуючий:
Судді: