Справа № Провадження №22-ц-6251/12 22-ц/1090/8808/12 Головуючий у І інстанції Жук М.В.

Категорія45Доповідач у 2 інстанціїВоробйова Н.С.

17.12.2012

____________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.

суддів : Семенцова Ю.В., Ігнатченко Н.В.

при секретарі- Дрозд О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду від 03 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Васильківської районної державної адміністрації про розподіл майна подружжя.

Встановила :

Позивачка звернулася до суду з названим позовом. Посилалася на те, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 28.09.2002 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей -сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року шлюб між подружжям ОСОБА_4 розірвано, стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 01 .06.2011 року. Рішенням апеляційного суду Київської області від 22.12.2011 року рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів та часу, з якого слід їй стягувати змінено, стягнуто аліменти в сумі 500 грн. на кожну дитину, починаючи з 08.06.2011 року.

Зазначала, що за період шлюбу придбали майно, що є спільним майном подружжя.

Так, вони придбали за договором купівлі-продажу від 09.11.2004 року земельну ділянку розміром 0,1499 га по вул..Еовій у с.Гвоздів Васильківського району, на якій побудували будинок загальною площею 168 кв.м.

Також, придбали автомобіль «Volkswagen Jetta»1988 року випуску, д.н. НОМЕР_1, причеп легковий, авто магнітолу, колонки автомобільні, два комплекти гуми автомобільної, диски автомобільні (4 шт.), електродриль, болгарку, бетономішалку електричну, електролобзік, електричний шуру покрут, плитко різ, перфоратор, електричний рубанок, електричеу фрезу, станок циркулярний, генератор безиновий, ваги електронні, електропилку, ангар металевий площею 64 кв.м., риштування металеві (4 секції), тумбу телевізійну, дошки шість куб.м., три килими розміром 3х2 м, 2х 1,5 м, 8х2,5 м, ворота металеві, клітку металеву, сітку рабицю (огорожена земельна ділянка), конвектор, дві подушки, ковдру двоспальну, ковдру односпальну, плед, каструлю, обігрівач масляний, духовку електричну.

Позивачка просила розділити майно, з урахуванням інтересів дітей, визначити її частку 60%, відповідача 40%, а саме :

Виділити їй перший поверх будинку АДРЕСА_1, загальною площею 88 кв.м., частину земельної ділянки за цієї адресою площею 0,09 га, виділити їй в натурі ангар металевий загальною площею 64 кв.м., риштування металеві, тумбу телевізійну, три килими, ворота металеві, калитку металеву, сітку рабицю, якою огороджено земельна ділянка, конвектор, дві подушки, ковдру двоспальну, ковдру односпальну, плед, каструлю, обігрівач масляний, духовку електричну.

ОСОБА_4 виділити другий поверх ( мансарду) будинку, площе. 80 кв.м., частину земельної ділянки площею 0,005 га, автомобіль «Volkswagen Jetta»1988 року випуску, д.н. НОМЕР_1, причеп легковий, авто магнітолу, колонки автомобільні, два комплекти гуми автомобільної, диски автомобільні (4 шт.), електродриль, болгарку, бетономішалку електричну, електролобзік, електричний шуру покрут, плитко різ, перфоратор, електричний рубанок, електричеу фрезу, станок циркулярний, генератор безиновий, ваги електронні, електропилку. Оскільки після розірвання шлюбу відповідач вивіз зазначене вище майно на загальну суму 52600 грн., просила залишити йому це майно, їй виділити конвектор, дві подушки, покривало двоспальне, одіяло односпальне, плед, каструлю, обігрівач масляний, духовку електричну, на загальну вартість 1900 грн.

З урахуванням інтересів неповнолітніх дітей відступити від рівності часток, залишити їй зазначене майно, а відповідача зобов»язати сплатити на її користь кошти сумі 36 542,40 коп.як грошову компенсацію за майно, спільне користування і володіння яким неможливе.

В порядку уточнення позовних вимог в частині поділу спірного будинку та земельної ділянки, позивачка просила, з урахуванням інтересів дітей, перший поверх будинку АДРЕСА_1, загальною площею 61,6 кв.м., а саме приміщення ; вітальню, площею 31 кв.м., жилу кімнату площею 9,1 кв.м., санвузол площею 7,4 кв.м. котельню площею 4,1 кв.м. коридор площею 10,0 кв.м., частину земельної ділянки площею 0,09 га, а відповідачу- мансардний поверх будинку загальною площею 57,8 кв.м., а саме вітальню площею 20,3 кв.м., жилу кімнату площею 21,3 кв.м., жилу кімнату площею 8,1 кв.м. та жилу кімнату площею 8,1 кв.м., а також земельну ділянку площею 0,0599 га.

Заперечуючи позов позивачки, відповідач вважав, що майно - будинок та земельну ділянку слід поділити шляхом визнання права власності по ? частині за кожним з подружжя.. Інше майно, а саме - автомобіль «Volkswagen Jetta»1988 року випуску, д.н. НОМЕР_1, причеп легковий та належні до нього авто магнітола, колонки автомобільні, автомобільна гума, диски автомобільні (4 шт.) в період шлюбу не купувалося, оскільки даним майном він користувався за довіреностю від 03.06.2007 року, виданою на його ім.»я ОСОБА_6 до 20.03. 2012 року і яке він повернув останньому по закінченню терміну доручення.

Майно - електродриль, болгарка, бетономішалка, електролобзік, електричний шурупокрут, плиткоріз, перфоратор, електричний рубанок, електрична фреза - інструменти, які він використовув та використовує за призначенням, оскільки за фахом є будівельником і яке він придбав задовго до реєстрації шлюбу з позивачкою; електропилку та циркулярний станок він позичав у свого батька на час будівництва спірного будинку, про що знала позивачка ; ваги електронні знаходяться в неробочому стані, три килими були у користуванні у його брата, який віддав їх як старі речі, конвектор з»явився в будинку після розірвання шлюбу та належить позивачці, духовку електричну віддав їм колишній роботодавець, ангар металевий знаходився в його тимчасовому користуванні на час будівництва будинку, подружжям не купувався, право власності на нього не реєструвалося; дошки (6 куб.м.) купувалися для будівництва мансардного поверху.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 03.10.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просила скасувати рішення суду як таке, що не відповідає нормам матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

По справі встановлено, що ОСОБА_3 перебувала з ОСОБА_4 у шлюбі з 28.09.2002 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей -сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року шлюб між подружжям ОСОБА_4 розірвано, стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 01 .06.2011 року. Рішенням апеляційного суду Київської області від 22.12.2011 року рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів та часу, з якого слід їй стягувати змінено, стягнуто аліменти в сумі 500 грн. на кожну дитину, починаючи з 08.06.2011 року.

Відповідно до державного акту на право власності серія ЯГ №230953 54831 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2004 року є власником земельної ділянки площею 0,1499 га по вул..Новій у с.Гвоздів Васильківського району Київської області.

Згідно свідоцтву про право власності на нерухоме майно від 16.05.2007 року ОСОБА_4 є власником будинку АДРЕСА_1.

Дані обставини свідчать про те, що земельна ділянка та будинок АДРЕСА_1 придбано подружжям ОСОБА_4 в період шлюбу та відповідно до ст..60 СК України належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя.

З матеріалів інвентаризаційної справи на житловий будинок НОМЕР_2 видно, що зазначений будинок складається з житлового будинку, загальною площею 82,1 кв.м. та мансардного поверху, площею 74,4 кв.м.(а.с.100). З акту державної комісії про готовність закінченого будівництвом індивідуального домоволодіння до експлуатації вбачається, що житлова частина будинку являє собою одну(1) квартиру в двохповерховому будинку (2), загальною площею 119,4 кв.м, житловою-97,9 кв.м. (а.с. 114). 10.11.2006 року рішенням 9/18 Гвоздівськох сільської ради затверджено акт державної комісії про закінчення будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.113).

Ухвалюючи рішення про відмову позивачці в поділі майна подружжя, суд виходив з того, що для виділення їй приміщення в спірному будинку та частини спірної земельної ділянки відповідно до запропонованого нею варіанту, необхідно спеціальні знання в будівельно-технічній галузі, а оскільки остання відмовилася від проведення експертизи, суд позбавлений можливості вирішити позов в цій частині. Крым того, позивачкою у відповідності до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України не надано докази щодо переліку майна, що було придбано у шлюбі за спільні кошти подружжя, не зазначено джерело та час його придбання.

Проте з таким висновком суду у повному обсязі погодитися неможна.

Відповідно до ст..60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку(доходу).

Згідно ст..70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.2 ст.70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один з них не дбав про матеріальне забезпечення сім»ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім»ї.

Згідно ч.3 ст.70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до роз»яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з»ясувати джерело і час його придбання.

Згідно положень ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини,які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено і це підтверджено належними доказами, що у період шлюбу сторони придбали земельну ділянку площею 0,1499 га та побудували на ній житловий будинок, які знаходяться по АДРЕСА_1

З матеріалів інвентаризаційної справи на житловий будинок НОМЕР_2 видно, що зазначений будинок складається з житлового будинку, загальною площею 82,1 кв.м. та мансардного поверху, площею 74,4 кв.м.(а.с.100). З акту державної комісії про готовність закінченого будівництвом індивідуального домоволодіння до експлуатації вбачається, що житлова частина будинку являє собою одну(1) квартиру в двохповерховому будинку (2), загальною площею 119,4 кв.м, житловою-97,9 кв.м. (а.с. 114). Будь-які докази про можливість використовувати мансардне приміщення як жиле позивачка не надала, дані про отримання у встановленому порядку дозволу на переобладнання одноквартирного будинку в двоквартирний матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що вимоги позивачки про передачу їй, в рахунок поділу спільного майна подружжя, шляхом збільшення її частки у спільному майні подружжя, першого поверху спірного будинку, а відповідачу-мансардного поверху, є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Правильним також є висновок суду про відмову позивачці у розподілі між подружжям автомобіля «Volkswagen Jetta»1988 року випуску, д.н. НОМЕР_1 та причепа легкового, оскільки відповідно до матеріалів справи зазначені транспортні засоби перебувавали в користуванні відповідача на підставі довіреності ОСОБА_6, яка діяла терміном з 20.03.2008 року по 20.03.2012 року, за даними Васильківського ВРЕВ ДАЇ зазначений автомобіль на ім.»я ОСОБА_4 не реєструвався.

На підтвердження вимог, що транспортні засоби-автомобіль, причеп, а також належні до нього автомагнітола, колонки автомобільні, автомобільна гума, диски автомобільні (4 шт.) були набуті за кошти подружжя позивачка докази не надала.

Відсутні також належні докази про те, що в період шлюбу, за спільні кошти було придбано електродриль, болгарку, бетономішалку, електролобзік, електричний шурупокрут, плиткоріз, перфоратор, електричний рубанок, електричну фрезу та металевий ангар.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги наданий позивачкою «Перелік майна нажитого у шлюбі з 2002 року», підписаний 06.06.2011 року особисто позивачкою, громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_8 та депутатом Гвоздівської сільської ради Серьогіним А.А.( а.с.123-124). Даний список не містить даних щодо індивідуальної характеристики майна, номеру, марки, дати випуску, його вартості, джерела та часу придбання. Крім того, до зазначеного переліку включено майно, яке позивачка у даній справі не просила визнати спільним майном подружжя та розподілити його в судовому порядку.

Разом з тим, відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд залишив поза увагою, що відповідач частково визнав позовні вимоги позивачки, у тому числі, підтвердив, що спільним майном є будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка, ворота металеві, металева калітка, огорожа земельної ділянки (сітка рабиця), дошки соснові (30-40 мм) в кількості 6 м.куб. Не заперечував він також проти передачі позивачці тумби під телевізор, покривала двоспального, одіяла односпального, вагів електронних, духовку електричну, конвектора, пледу, каструлі, а також зазначав, що не наполягає на поділі іншого майна (кухні, вбудованої техніки, водонагрівача електричного та інших предметів, що знаходяться в будинку) (а.с.37-43).

Оскільки предметом позовних вимог позивачки є розподіл спільного майна подружжя, суд у відповідності з положеннями ч.1ст.61 ЦПК України, ст. 60 СК України, повинен був розглянути спір по суті.

З огляду на викладене, колегія вважає, що рішення суду ухвалено з порушеннями вимог матеріального і процесуального права, а тому не може бути залишеним без змін та підлягає скасуванню. По справі необхідно ухвалити нове рішення, яким слід задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 частково.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія

Вирішила :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду від 03 жовтня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя задовольнити частково. Майно розподілити.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину за кожним :

- на будинок АДРЕСА_1;

- на земельну ділянку загальною площею 0, 1499 га за адресою АДРЕСА_1;

- на ворота металеві, калітку металеву, огорожу земельної ділянки (сітка рабиця), що знаходяться за адресою будинок АДРЕСА_1;

- на шість кубічних метрів соснових дошок (40-30 мм), що знаходяться на території будинковолодіння АДРЕСА_1.

З урахуванням інтересів двох неповнолітніх дітей, передати ОСОБА_3 без сплати грошової компенсації вартості належної частини майна ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на тумбу під телевізор, покривало двоспальне, одіяло односпальне, ваги електронні, конвектор, телевізор НРС, плед, каструлю, відеопрогравач, духовку електричну, подушки в кількості двох одиниць.

В іншій частині вимог щодо поділу спільного майна відмовити за недоведеністю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: