Справа № 1306/1-400/11 Головуючий у 1 інстанції: Качмар В.Я.
Провадження № 11/1390/1258/12
Категорія:ст.367 ч.2 КК України Доповідач : Танечник І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2012 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Урдюк Т.М., Волинця М.М.
з участю прокурора Кріцака Л.Ф.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в суді 1 інстанції
на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 вересня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_2,
народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Прокоп»євськ Кемеровської області та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працюючий завідувачем сектору будівництва, ремонтів та благоустрою ДП «СКК «Моршинкурорт»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»
виправданий за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України, а саме в тому, що він працюючи на посаді завідувача сектору будівництва, ремонтів та благоустрою Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»/далі по тексту - ДП/, будучи службовою особою та зобов»язаним відповідно до п.3 розділу 11.»Завдання та обов»язки» посадової інструкції, затвердженої 14.05.2008р. головним лікарем ДП, здійснювати контроль за проведенням будівельних, ремонтних робіт і випробовування обладнання, технічного нагляду за ними, розробляти заходи спрямовані на вдосконалення організації будівництва і ремонту обладнання на зниження трудомісткості і вартості будівельних, ремонтних робіт та робіт з реконструкції, поліпшення їх якості, підвищення ефективності використання основних засобів, здійснювати заходи за раціональним використанням матеріальних ресурсів та несучи відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов»язків, після укладення 22.05.2009р. договору №275 між ДП та ТзОВ «Домус-Стиль»/ далі по тексту - ТзОВ/ про виконання робіт по ремонту спального корпусу №2 санаторію «Дністер», упродовж червня-вересня 2009р. неналежно виконуючи службові обов»язки, через недбале відношення до них, всупереч інтересам служби підписав акти приймання виконання підрядних робіт Ф, КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт Ф. КБ-3 за червень, липень, серпень 2009р., до яких долучено, з явними ознаками підроблення, світлокопію довідки без дати, видану директором ТзОВ «Молодіжний житловий комплекс «Стрий»ОСОБА_3, про надання послуг ТзОВ по проживанню, працюючих в м.Моршині робітників-будівельників на загальну суму 144850грн., при тому, що такі послуги не надавались, не перевіривши фактичне понесення цих витрат підрядником, що стало підставою для подальшого підписання зазначених актів виконаних робіт колишнім головним лікарем ДП ОСОБА_4 та зайвого перерахування ТзОВ грошових коштів в сумі 144850 грн., що в 250 разів і більше перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян.
На дане рішення прокурор, який брав участь в суді першої інстанції подав апеляцію, в якій зазначає, що місцевий суд поверхово розглянув обставини справи, належно не дослідив докази по справі, частину доказів дослідив з порушенням встановленого законом порядку. Також суд порушив вимоги закону і щодо складання вироку, зокрема його мотивувальної частини. Не дотримані судом і вимоги кримінально-процесуального закону щодо аналізу та оцінки доказів по справі. Суд не навів даних про своєчасне та належне повідомлення свідків про їх виклик в судове засідання та не з»ясував причин неявки, оголосив показання всіх свідків даними на досудовому слідстві і послався на них у вироку. Зокрема, не було допитано свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, допит яких суд визнав обов»язковим.
За таких обставин просить вирок суду скасувати у зв»язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити в суд першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність скасування вироку через істотне порушення судом вимог КПК України при розгляді справи, міркування захисника та виправданого на підтримання судового рішення та спростування доводів апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у справі не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно із ч.4 ст.327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
На думку колегії суддів, доводи апеляції прокурора у справі зводяться лише до того, що судом першої інстанції безпосередньо не були допитані свідки по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 -відповідно бувший директор та головний бухгалтер ДП «Енергоцентраль» ЗАТ «Концерн-Електрон», хоча матеріали справи містять дані про неможливість прийняти участь в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 через його хворобу, а щодо свідка ОСОБА_5, то такий не забезпечений в суд через невиконання працівниками міліції постанови суду на привід цього свідка.
За наведених обставин судом першої інстанції підставно прийнято рішення про оголошення показів згаданих свідків під час досудового слідства в судовому засіданні, що не може розцінюватися як істотне порушення вимог КПК України, яке перешкоджало чи могло перешкодити суду повно та всебічно розглянути дану справу і постановити законний, обґрунтований виправдувальний вирок відносно гр.ОСОБА_2
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, провівши судове слідство та детально перевіривши матеріали кримінальної справи, відповідно до вимог ч.4 ст.334 КПК України, вірно поклав в основу виправдувального вироку наступні докази по справі, а саме:
- показання підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні про те, що навесні 2009 року він отримав завдання від головного лікаря ОСОБА_4 провести ремонт корпусу №2 санаторію «Дністер»і такий буде виконувати фірма «Домус-Стиль»м.Львів. Показали об»єкт представникам підрядної організації і вони дали кошторис на суму 2600000 грн. Такий перевірили, дали свої пропозиції і визначилися із сумою 1600000 грн. Відповідно було укладено договір, який підписав головний лікар і цей договір було скеровано в м.Київ у ЗАТ «Укрпрофоздровницю»Останнє його погодило. Розпочалися роботи і виконували їх працівники ТОВ, а прорабом був ОСОБА_2, прізвище якого не знає, з яким співпрацювали. Інженер з технічного нагляду ОСОБА_7 перевіряв якість і об»єм робіт. Сам він вів загальний нагляд за будівництвом.
По закінченню місяця їм подавали акти виконання цих робіт і таких було три. Акти звіряли з кошторисом, об»ємами і якістю. Якщо були зауваження, то їх вказували. Якщо були не ті об»єми, то ТОВ переробляло акти виконаних робіт. Ціни на матеріали вказувались в кошторисі і їм не було потрібно ніяких накладних. Акти виконаних робіт підписував після кошторисника та представника технічного нагляду. Цим він підтверджував, що акти відповідають дійсності. В кошторисі були закладені витрати на проживання і вони відповідали актам виконаних робіт Ціни на проживання відповідали нормам по регіону.
Що стосується довідки про проживання, то проживання працюючих робітників справа підрядника, а саме де вони будуть поселені. Вищестояща організація вимагала таку довідку для перестрахування, але вона не була необхідна. Сам просив надати таку довідку у ОСОБА_8 і щоб він переговорив про таку з підрядником. Самої довідки він не бачив, не може пригадати коли і як саме вона з»явилась;
- показання свідка ОСОБА_8 про те, що на той час він працював начальником відділу експлуатації основних фондів, будівництва і ремонтів ДП, був керівником ОСОБА_2 Підрядна організація виконала роботи по ремонту спального корпусу №2 належно і в строк. Було витримано кошторисні витрати, які в свою чергу, повністю відповідали нормам ДБН. В його практиці довідка про підтвердження витрат на проживання не вимагалась, а основою була договірна ціна;
- договір підряду №ДП 275/Г-09 від 22.05.2009 року між ДП і ТзОВ за яким ТзОВ, як підрядник, зобов»язувався виконувати власними та залученими силами й засобами на свій ризик, за завданням і за рахунок ДП, як замовника, роботи по ремонту спального корпусу №2 відділення «Санаторій «Дністер»ДП «СКК»Моршинкурорт», за адресою -м.Моршин, вул..С.Бандери,6/б, а замовник зобов»язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах і в порядку передбачених цим договором /т.2 а.с.11-18/. Сторони також погодили між собою договірні ціни та зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва і в частині витрат, пов»язаних із відрядженням працівників підрядних організацій на будови в сумі 231920 грн. /т.2 а.с.19-22/, де були включені і витрати по найму житла працівникам в розмірі 144950 грн. /т.2 а.с.120/;
- акти приймання виконаних підрядних робіт за червень 2009 року / т.2 а.с.181-219/ , за липень 2009 року / т.2 а.с.140 -179/, за серпень 2009 року / т.2 а.с.125-138, укладених між ДП та ТзОВ, де передбачено розрахунок витрат підрядника по найму житла за червень в розмірі -74 550 грн. / т.2 а.с. 216/, за липень -56250 грн. / т.2 а.с.176/, за серпень -14050 грн. / т.2 а.с.135/, що в загальній сумі становить 144.950 грн.
Аналізуючи викладені докази, суд першої інстанції правильно зазначав, що витрати підрядника по найму житла, передбачені в договірній ціні та зведеному кошторисному розрахунку між ДП і ТзОВ, в повній мірі відповідали тим витратам, які підрядником були заявлені до сплати в актах приймання виконаних підрядних робіт, а також -вимогам ДБН.
За наведених обставин, завідувач сектору будівництва, ремонтів та благоустрою ДП «СКК «Моршинкурорт»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»ОСОБА_2 відповідно до своєї посадової інструкції / т.3 а.с.9-12/ не повинен був перевіряти фактичне понесення підрядником витрат по найму житла своїм працівникам, діяв у межах своєї компетенції, а тому з цим висновком місцевого суду колегія суддів також погоджується.
Що торкається підробленої довідки № 325 без дати / т.2 а.с.249/ про те, що ТзОВ Міський житловий комплекс «Стрий»надало ТзОВ «Домус-Стиль»послуги по проживанню робітників-будівельників, працюючих в м.Моршині: червень -74550 грн., липень -56250 грн., серпень -14050 грн., то органом досудового слідства не доведено причетність ОСОБА_2 до її виготовлення чи використання, тому слідчим 21.07.2011 року винесено постанову про виділення матеріалів із кримінальної справи / т.3 а.с.58-59/.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України, відповідає матеріалам справи та є, на думку колегії суддів, належним чином обґрунтованим.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування виправдувального вироку відносно ОСОБА_2 та направлення справи на новий судовий розгляд, тому відмовляє в задоволенні апеляції прокурора у справі.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 вересня 2012 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора у справі -без задоволення
Головуючий:
Судді: