Справа № 1320/21/12 Головуючий у 1 інстанції: Н.М. Гуменна
Провадження № 11/1390/1227/12
Категорія:ст.122 ч.1 КК України Доповідач : Танечник І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Ревера В.В., Михалюка В.О.
з участю прокурора Малиш Н.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2
на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Сколе, мешканець АДРЕСА_1, українець, гр-н України, раніше не судимий, учень 11 класу СЗШ №2 м.Сколе, сирота,
засуджений за ст.122 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік. На підставі п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України зобов»язано ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено попередню -підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 160грн.47 коп. матеріальної та 5 000 грн. моральної шкоди.
ВСТАНОВИЛА :
за вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 19.11.2011 року приблизно о 23 год. в с.Кам»янка Сколівського району Львівської області поблизу магазину «Гірка», на грунті неприязних відносин із ОСОБА_4, висловлюючись в сторону останнього нецензурними словами, умисно, наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в обличчя, у свою чергу останній відштовхнув ОСОБА_1 від себе. Тоді, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 ще приблизно три удари кулаком лівої та правої руки в область обличчя. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1, ОСОБА_4, згідно висновку експерта №9 від 29.01.2012 року спричинене умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров»я, а саме: перелом лівої виличної кістки зі зміщенням, перелом передньої стінки лівої геймарової пазухи, струс головного мозку, синець на обличчі ліворуч, дефект ріжучого краю коронки першого зуба на нижній щелепі ліворуч.
В апеляції та доповненнях до неї захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 покликається на те, що потерпілий відкликав засудженого в сторону, де відбулась подія, судом не встановлено причину, мету по якій саме потерпілий відкликав засудженого в сторону, тому можна припустити, що конфлікт спровокував і розпочав саме потерпілий. Твердження суду про те, що ОСОБА_1 на грунті неприязних відносин заподіяв потерпілому тілесні ушкодження є голослівними. Судом не встановлено жодних прямих доказів вини засудженого у вчиненні злочину, факти наведені у вироку, а саме покази потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, не доводять вини ОСОБА_1
Судом не досліджено та не встановлено мотив вчинення злочину, а отже відсутня суб»єктивна сторона події, а відтак і склад злочину.
Також судом не досліджено чому за медичною допомогою потерпілий звернувся лише через 3 дні, а отже, можливо, що протягом цих трьох днів йому і могли бути нанесені невстановленими особами тілесні ушкодження, а не засудженим.
Також, на, думку захисника, необґрунтовано стягнути з засудженого 5000 грн. моральної шкоди, оскільки він є дитиною-сиротою, немає інших доходів крім пенсії, яку витрачає на харчування та одяг, допомогу чотирьом сестрам та братам, а тому при постановленні вироку не було враховано вимоги ч.3 ст.23 ЦПК України. Також при стягненні з засудженого матеріальної шкоди не враховано, що потерпілий приступив до лікування лише 24.11.2011р., а квитанція про купівлю ліків видана 22.11.2011р., у матеріалах справи відсутнє призначення лікаря для купівлі потерпілим саме цих ліків.
В зв»язку з цим вважає, що факт відсутності складу злочину у ОСОБА_1 є безперечним.
Крім того, зазначає, що потерпілий ОСОБА_4 перебував на лікування з 24.11.2011 по 13.12.2011рік тобто 20 днів, що вказує про те, що кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1є невірною, оскільки відповідно до ст.122 ч.1 КК України умисним середньої тяжкості тілесним ушкодженням є таке ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров»я, або значну стійку втрату працездатності не менш як на одну третину. Тривалим слід вважати розлад здоров»я строком понад 21 день.
Судом не встановлено факту наявності у потерпілого ознак нанесення йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В зв»язку з цим просить вирок суду відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу провадженням закрити.
Заслухавши доповідача, думки потерпілого ОСОБА_4 та прокурора про законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженого ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина неповнолітнього ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена, хоча він її не визнав та показав в судовому засіданні про те, що 19 листопада 2011 року о 23 год. він із своїм знайомими, а хто саме він не пригадує, оскільки їх було багато, знаходилися на вулиці в с.Кам»янка Сколівського району біля магазину «Гірка». Через деякий час він побачив, що на своєму автомобілі «Фольксваген-Гольф»білого кольору по с.Кам»янка їздить туди-сюди ОСОБА_4 Проїхавши даний магазин автомобіль зупинився. З автомобіля вийшов ОСОБА_4 із своєю дівчиною ОСОБА_7, та ОСОБА_5 Втрьох вони стояли біля автомобіля. Він підійшов до ОСОБА_4 та запитав, чого той «ганяє по селі на автомобілі»У відповідь ОСОБА_4 став висловлюватися в його сторону нецензурними словами, відштовхнув його. Тоді, він не стримався і наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область обличчя, куди саме не пригадує. Натомість, ОСОБА_4 схопив його за курточку. Він, також схопив за курточку ОСОБА_4 Останній відштовхнув його від себе і наніс кілька ударів в область грудей. Після цього, він наніс ОСОБА_4 ще один удар кулаком лівої руки в область обличчя, внаслідок чого ОСОБА_4 відступив декілька кроків назад. Загалом він наніс ОСОБА_4 в обличчя біля двох ударів. Тоді, до них підбіг ОСОБА_6 і припинив бійку. Даний конфлікт тривав близько п»яти хвилин. Стверджує, що ОСОБА_4, перебував в стані алкогольного сп»янінн, оскільки той був червоний, хитався, чув запах алкоголю. Він в цей день алкогольних напоїв не вживав. Чи текла кров у ОСОБА_4 він не бачив. З ОСОБА_4 до цього конфлікту у них були нормальні відносини.
Суд першої інстанції дав належну оцінку цим запереченням засудженого, не надавши їм віри, оскільки такі спрямовані на уникнення від відповідальності за скоєне, вони суперечать іншим об»єктивним доказам по справі, які судом у встановленому порядку були досліджені та підставно прийняті до уваги.
Так, з показів потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні вбачається, що 19 листопада 2011 року близько 23 год. він разом з своєю дівчиною ОСОБА_7 та знайомим ОСОБА_5 каталися на автомобілі його батька «Фольсваген Гольф»по с.Кам»янка Сколівського району. Вони зупинилися біля магазину «Гірка»та вийшли на вулицю. В цей момент біля магазину нікого не було. Через декілька хвилин підійшов ОСОБА_1 та закликав його в сторону. Він відійшов в сторону приблизно на п»ять метрів від автомобіля. ОСОБА_1 став висловлюватися в його сторону нецензурними словами та сказав йому, що хоче його вдарити. Він спочатку не зрозумів і подумав, що той жартує. В цей момент він почув, що хтось відкрив двері в його автомобіль і він повернувся обличчям до автомобіля, а ОСОБА_1, скориставшись моментом, наніс йому один удар кулаком правої руки в область голови з лівої сторони. В наслідок удару йому закрутилося в голові, а ОСОБА_1 наніс йому ще декілька ударів рукою в область голови. Під час того, як ОСОБА_1 наносив йому удари він намагався відхилитися та в межах оборони відштовхнув ОСОБА_1 Можливо він і наніс тому якісь удари, але скільки саме та куди саме не пригадує. Тоді, до них підбігло багато людей та припинили бійку. Даний конфлікт тривав близько п»яти хвилин. Раніше він з ОСОБА_1 ніяких конфліктів не мав. Просить задоволити цивільний позов.
Крім того, вина засудженого ОСОБА_1 доведена й іншими доказами по справі, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні про те, що 19 листопада 2012 року приблизно о 23 год. ОСОБА_4 на своєму автомобілі приїхав до магазину «Гірка»в с.Кам»янка Сколівського району. Разом з ним була його дівчина ОСОБА_7 та ОСОБА_5. ОСОБА_4 разом з ними вийшов на вулицю з автомобіля. В цей час ОСОБА_1, який був неподалік даного магазину підійшов до ОСОБА_4 і про що вони говорили йому невідомо. Також він не чув, чи виражався ОСОБА_1 та ОСОБА_4 один до одного нецензурними словами. Тоді вони вдвох відійшли від автомобіля. Коли вони відійшли від автомобіля, то він побачив, як ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали шарпатися за одяг Тоді він підбіг до них і розірвав їх. Чи вони наносили один одному якісь удари йому невідомо, тому що він не бачив. Після того, як він їх розірвав ОСОБА_4 сів в автомобіль і поїхав в невідомому напрямку. Більше ніяких конфліктів не відбувалось. Коли він їх розривав, то чув від ОСОБА_4 запах алкоголю та бачив по ньому, що він вживав спиртні напої. Раніше подібних ситуацій не було;
- показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що увечері 19 листопада 2011 року ОСОБА_4 приїхав в с.Кам»янка Сколівського району до своєї дівчини. Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_4 та його дівчиною ОСОБА_7 і вони втрьох поїхали до магазину «Гірка»ОСОБА_4 знаходився в тверезому стані та спиртних напоїв вони не вживали. По дорозі ОСОБА_4 їхав спокійно, але достатньо швидко, вони спокійно зупинилися біля магазину «Гірка»та повиходили з автомобіля. Через кілька хвилин, а саме приблизно о 23 год. до них підійшов ОСОБА_1 привітався з ними і відкликав ОСОБА_4 в сторону. ОСОБА_1 поводив себе достатньо спокійно. Приблизно через 5 хв. повернувся ОСОБА_4 та розповів, що його побив ОСОБА_1. Які події відбувалися між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 він не бачив, а також не чув чи вони виражались один до одного нецензурними словами. Раніше подібних ситуацій між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не було. Після даних подій ОСОБА_4 з ОСОБА_7 поїхав геть, а він залишився на місці.
- оголошеним в судовому засіданні висновком судово-медичного експерта №9 від 20.01.2012 року / а.с.27-29/, з якого вбачається, що у гр.ОСОБА_4,1993 року народження, було виявлено перелом лівої виличної кістки зі зміщенням, перелом передньої стінки лівої гейморової пазухи, струс головного мозку, синець на обличчі ліворуч, дефект ріжучого краю коронки першого зуба на нижній щелепі ліворуч, які утворилися від дії тупих предметів та тупих предметів з обмеженою поверхнею, котрими могли бути натуральні знаряддя людини -руки /кулаки/ 19 листопада 2011 року і є тілесним ушкодженням середнього ступеню тяжкості за ознакою довгострокового розладу здоров»я.
Зі змісту цього документу також випливає, що гр.ОСОБА_4 о 12 год.35 хв. 22.11.2012 року був госпіталізований в хірургічне відділення Сколівської КЦРЛ, звідки 24.11.2011 року скерований у Львівську обласну лікарню, де лікувався до 13.12.2011року, тобто мав тривалий розлад здоров»я строком 22 дні.
Суд першої інстанції дав належну оцінку всім зібраним по справі об»єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину неповнолітнього засудженого ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 тілесного ушкодження середньої тяжкості.
Доводи апеляції адвоката засудженого правильних висновків суду не спростовують, стосуються обставин, які органом досудового слідства і судом встановлені та достатні для висновку про доведеність вини неповнолітнього ОСОБА_1, дії якого за ст.122 ч.1 КК України кваліфіковано вірно.
При обранні покарання неповнолітньому ОСОБА_1, суд першої інстанції належним чином врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який є неповнолітнім, сиротою, інші обставини справи, зокрема думку потерпілого, і дійшов до правильного висновку про можливість виправлення неповнолітнього засудженого ОСОБА_1 без відбування ним покарання у виді 1 року позбавлення волі, тому підставно прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням протягом річного іспитового строку.
Таким чином, на думку колегії суддів, обране судом першої інстанції покарання неповнолітньому ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст.50,65,103 КК України, тобто є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів також вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 у кримінальній справі відносно ОСОБА_1 /а.с.92-95/ розглянуто місцевим судом у встановленому порядку з дотриманням вимог закону та судової практики по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди потерпілій від злочину особі.
При наведених обставинах колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для скасування обвинувального вироку відносно неповнолітнього ОСОБА_1, закриття провадження по справі та -відмову в задоволенні апеляції адвоката.
Керуючись ст.ст.362,366, КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Сколівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2012 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію його адвоката -без задоволення.
Головуючий:
Судді: