Справа № 1318/1-30/12 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С.

Провадження № 11/1390/622/12

Категорія:ст.187 ч.1 КК України Доповідач : Танечник І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Танечника І.І.

Суддів: Урдюк Т.М., Тенюха В.П.

При секретарі Цап І.В.

з участю прокурора Малиш Н.С.

та адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2

на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 квітня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючий, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр-н України, раніше судимий, останній раз - 25.10.2011 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ст.185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки

засуджений за ст.187 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі. Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25.10.2011 року та остаточно визначено ОСОБА_2 покарання 3 роки 2 місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередню -тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується з 03.11.2011 року.

ВСТАНОВИЛА :

за вироком суду ОСОБА_2засуджений за те, що 02.11.2011 року о 06 год.10 хв. в парку культури та відпочинку м.Самбора Львівської області, маючи на меті заволодіння чужим майном, застосував насильство коли вибіг з-за спини до громадянки ОСОБА_3 та почав наносити останній удари руками і ногами, спричинивши у результаті потерпілій легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я, після цього незаконно заволодів її майном на загальну суму 779 грн.

В апеляції прокурор покликається на те, що даний вирок є незаконним і таким, що підлягає до скасування у зв»язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м»якості. Призначаючи покарання засудженому, суд порушив вимоги ст.65 КК України, оскільки посилання у вироку на те, що суд при призначені покарання засудженому враховано тяжкість вчиненого злочину є формальним і не відповідає обставинам справи, оскільки злочин передбачений ст.187 ч.1 КК України відноситься до категорії тяжких. Судом не враховано, що ОСОБА_2 вчинив умисний тяжкий злочин з корисливою метою у період непогашеної та незнятої судимості, у вчиненому не розкаявся, не сприяв розкриттю злочину та не відшкодував потерпілій заподіяні збитки. В зв»язку з наведеним просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ст.187 ч.1 КК України -4 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25.10.2011 року та остаточно визначити покарання -5 років позбавлення волі.

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду відносно ОСОБА_2 скасувати та справу провадженням закрити, покликаючись на те, що ОСОБА_2 ні на попередньому слідстві, ні в судовому засіданні своєї вини не визнав, заперечив, що він вчиняв злочин, і взагалі був на місці злочину. Потерпіла ОСОБА_3 під час вчинення на неї нападу не могла бачити нападника, оскільки в парку було темне, освітлення не було, напад стався на неї з-за спини, був несподіваним, з ОСОБА_2 вона ніколи не зустрічалась. Описуючи людину, яка на неї напала, потерпіла стверджувала, що особа була худорлявої тілобудови, одіта в сіру куртку. Однак ОСОБА_2 не відноситься до осіб з худорлявою тілобудовою, і не мав сірої куртки. За таких обставин потерпіла не могла опізнати в нападнику саме ОСОБА_2 По даному поясненні не було проведено відтворення обстановки і обставин події. Процедура впізнання особи проводилась без участі адвоката, представлені для впізнання особи були по різному одягнені, різного росту, різного кольору волосся. Також нічим не спростовано показання засудженого, що він в ту ніч спав вдома і нікуди не виходив, що стверджено його тіткою, її чоловіком і сином. За таких обставин суд виніс вирок, який не ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність посилення покарання, міркування захисника і засудженого про недоліки досудового та судового слідства, провівши судове слідство у межах, визначених постановою попереднього розгляду справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції сторін не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами вина ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена, хоча він її не визнав та показав в судовому засіданні, що він ніде не працює, підробляє на будівельних роботах, тимчасово проживає в АДРЕСА_1 разом з тіткою ОСОБА_4, її чоловіком та двоюрідним братом ОСОБА_5 01.11.2011р. ввечері він ліг спати, оскільки наступного дня мав йти домовитись за роботу. 02.11.2011 року о 8 год. його розбудила тітка ОСОБА_4 о 9 год, коли він вийшов з дому та направився в супермаркет «Барвінок»договорюватися за роботу; там йому запропонували прийти наступного дня, так як не було керівництва. Після цього він пішов на ринок м.Самбора, щоб пошукати там роботу вантажника; не знайшовши повернувся додому. О 15 год до нього зателефонувала його знайома ОСОБА_3 та запропонувала прийти до неї в гості, на що він погодився. Прийшов до ОСОБА_3 і зателефонував до свого товариша ОСОБА_6 поцікавитись як в нього справи; після розмови він разом з ОСОБА_3 пішов до ОСОБА_6, а в 21.30 год. повернувся додому до тітки та, повечерявши, 0 23 год. ліг спати.

Суд першої інстанції дав належну оцінку цим запереченням засудженого ОСОБА_2, не надавши їм віри, оскільки такі спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне, вони суперечать об»єктивним доказам по справі, які судом у встановленому порядку були досліджені та підставно прийняті до уваги.

Так, з показів потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні вбачається, що 02.11.2011р. приблизно о 6.05 год. вона вийшла з дому та направилась на автостанцію. Ішла як звичайно через парк культури та відпочинку в м.Самборі. Не дійшовши до виходу з парку, почула, що з правого боку біжить якийсь хлопець, тобто ОСОБА_2, як вона потім дізналась. Пройшовши кілька кроків, відчула, що цей хлопець схопив її за обличчя та наніс удар, від якого вона впала на землю. Лежачи на землі, підсудний почав виривати сумочку. В цей момент вона добре роздивилась його обличчя та запам»ятала. Підсудний продовжував наносити їй удари руками та ногами в різні частини тіла. Вона старалась дати відсіч, відштовхувала та копала нападника, але від його ударів на якийсь час втратила свідомість, приблизно на одну хвилину. Коли опритомніла і відкрила очі, то побачила, що ОСОБА_2 стоїть над нею та дивиться в обличчя. Тоді він раптово схопив сумку та почав утікати.

Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину стверджується й іншими доказами по справі, а саме:

- протоколом пред»явлення особи для впізнання від 03.11.2011 року / а.с.21-22/, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 розпізнала одного із представлених їй осіб, який представився ОСОБА_2, як особу, яка пограбувала її близько 06 год. 15 хв. 02.11.2011 року в м.Самборі в парку культури;

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 11.11.2011року / а.с. 63/, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 настояла на своїх показах та підтвердила, що саме ОСОБА_2 пограбував її близько 06.15 год. 02.11.2011 року в м.Самборі в парку культури та відпочинку;

- Висновком судово-медчиної експертизи №331/11 від 10.11.2011 року / а.с.40-42/ про те, що в потерпілої ОСОБА_3 виявлено струс головного мозку, забійні рани тьмяної ділянки голови, які утворилися від дії тупих предметів, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я.

Суд першої інстанції дав належну оцінку всім зібраним по справі об»єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину засудженого ОСОБА_2 у нападі на потерпілу ОСОБА_3 з метою заволодіння її майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров»я особи, яка зазнала нападу / розбій/.

Доводи апеляції захисника засудженого правильних висновків суду не спростовують, стосуються другорядних обставин та обставин, які органом досудового слідства і судом встановлені та достатні для висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2, дії якого за ст.187 ч.1 КК України кваліфіковані вірно.

Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про помилку з боку потерпілої ОСОБА_3 щодо ОСОБА_2 як особи, що вчинила проти неї злочин, а також - підстав для обмови, тому суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу свого рішення показання потерпілої ОСОБА_3 під час досудового та судового слідства.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги алібі засудженого ОСОБА_2, оскільки таке створене його родичами -свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Що торкається доводів апеляції прокурора у справі про обрання ОСОБА_2 більш суворого покарання, то колегія суддів вважає, що обрана судом першої інстанції остаточна міра покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України, тому правових підстав для погіршення його становища в цій частині немає.

При наведених обставинах колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляцій прокурора у справі та захисника засудженого ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.362,366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 квітня 2012 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції -без задоволення.

Головуючий

Судді