Судове рішення #27079355

Справа № 11-13/12 Головуючий у 1 інстанції: Н.М. Палюх

Категорія:ст.121 ч.2 КК України Доповідач : Танечник І. І.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



13 січня 2012 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:


Головуючого: Танечника І.І.

Суддів: Валько Н.М., Урдюк Т.М.

З участю прокурора Малиш Н.С

та адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3

на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 03 жовтня 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_4,

народження ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, несудимий, працюючий оператором ПП «Енергетика Плюс»

засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі.

ОСОБА_2,

народження ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, несудимий в порядку ст.89 КК України, працюючий слюсарем механоскладальних робіт ПП «Енергетика Плюс»

засуджений за ст.121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі.


Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 7249 грн. 43 коп. матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 15000 грн. з кожного моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 по 4000 грн. з кожного моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_7 по 4000 грн. з кожного моральної шкоди .

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_8 по 4000 грн. з кожного моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_9 по 4000 грн. з кожного моральної шкоди.

Вирішено питання речових доказів по справі.

Засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 знаходяться під вартою, строк відбування покарання засудженим рахується з 09.11.2010р.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнані винуватими і засуджені за те, що вони групою осіб в період часу з 19.00 до 19.30 год. 05.11.2010р., знаходячись на території вокзалу ст.Скнилів Львівської залізниці по вул.Авіаційна,2 у м.Львові і перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, умисно нанесли удари кулаками і ногами по голові та тілу ОСОБА_10, в результаті чого спричинили ОСОБА_10 закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку та забою головного мозку, котра привела до набряку-набухання головного мозку, застійного гнійного запалення бронхів та полі органічної недостатності, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення і що стало причиною ІНФОРМАЦІЯ_6. смерті ОСОБА_10

Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції зазначає про те, що свою вину у вчинені злочину він визнав частково, потерпілого по справі він не бив, а тільки розбороняв бійку, чого не було взято судом до уваги. Покази свідків по справі неправдиві, нав»язані слідчим, а ОСОБА_4 оговорив його. Після звільнення з місць позбавлення волі він злочинів не вчиняв, мав сім»ю, яку утримував, став на шлях виправлення, однак судом це все не було взято до уваги, як і не було враховано те, що у нього на утриманні двоє неповнолітніх дітей, мати пенсійного віку, інвалід, має на утриманні трьох неповнолітніх внуків, які є сиротами. Також суд не взяв до уваги, що в нього з ОСОБА_4 не було умислу і користі в скоєнні злочину, бійка сталась спонтанно. Суд невірно кваліфікував їх дії. Щиро розкаюється в тому, що сталось. Просить перекваліфікувати його дії з ст.121 ч.2 КК України на ст.119 КК України.

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 в своїй апеляції вважає даний вирок незаконним та необґрунтованим, оскільки судом було допущено однобічність судового слідства, висновки суду не відповідають викладеним у вироку фактичним обставинам справи, неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки судом жодним чином не було з»ясовано і відображено у вироку характеру дій співучасників злочину, окремо ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а також не відображено ступені участі у вчиненні злочину кожного з них, не з»ясовано та не відображено у вироку, яку кількість та які саме удари наносили ОСОБА_4 та ОСОБА_2, кожен окремо, і від якого саме удару, ким із співучасників нанесеного, від якої травми -настала смерть потерпілого, не встановлено та нічим не підтверджено наявність умислу у ОСОБА_4 на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

За наявності суперечливих показів свідка ОСОБА_11 та експерта ОСОБА_12, які мають істотне значеня для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, що потягло невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. В зв»язку з чим судом було неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки за відсутності доказів умисного спричинення ОСОБА_4 потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть, за умови невиключеного отримання вказаних тілесних ушкоджень, що спричинили смерть при неодноразовому падінні, дії ОСОБА_4 слід було кваліфікувати за ст.119 ч.1 КК України / вбивство через необережність/.

За таких обставин просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ст..121 ч.2 КК України на ст.119 ч.1 КК України.

Заслухавши доповідача, міркування адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 про неправильну кваліфікацію дій засуджених по справі осіб і необхідності зміни вироку, думку прокурора Малиш Н.С. про законність і обґрунтованість вироку в повному об»ємі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції учасників процесу не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Матеріалами справи, зібраними та перевіриними в судовому засіданні доказами вина ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого їм злочину, при викладених у вироку обставинах, повністю доведена, хоча таку засуджений ОСОБА_2 визнав в судовому засіданні частково, а засуджений ОСОБА_4 -заперечив.

З показань засудженого ОСОБА_2 в місцевому суді вбачається, що увечері 05.11.2010року на території вокзалу ст..Скнилів Львівської залізниці по вул.Авіаційній,2 в м.Львові він не наносив удари кулаками та ногами по голові та тілу потерпілого ОСОБА_10, а такі дії вчиняв підсудний ОСОБА_4, в якого перед тим виникла сварки з приводу зниклого мобільного телефону. Він участі в бійці не приймав, а лише відтягнув ОСОБА_4 від ОСОБА_10, який лежав на землі без свідомості.

З показань ОСОБА_4 в місцевому суді вбачається, що ініціатором бійки з потерпілим ОСОБА_10 був підсудний ОСОБА_2, який першим наніс йому удар кулаком в живіт, а пізніше наносив потерпілому удари руками та ногами по тілу та в голову. Він участі в побитті потерпілого ОСОБА_10 не приймав.

Суд першої інстанції дав належну оцінку цим запереченням засуджених, не надавши їм віри, оскільки такі спрямовані на уникнення від відповідальності за скоєне, вони суперечать іншим об»єктивним доказам по справі, які судом у встановленому порядку були досліджені та підставно прийняті до уваги.

Так, з показань свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні вбачається, що увечері 05 листопада 2010 року в магазині на ст.Скнилів по вул.Авіаційній,2 споживали пиво підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_2, а пізніше до них приєднався потерпілий ОСОБА_10, якого після розмови схопив за куртку ОСОБА_2 і витягнув його на вулицю, а за ними вийшов і ОСОБА_4. Через деякий час, вийшовши на вулицю, побачила, що ОСОБА_10 лежить на землі біля туалету, а ОСОБА_2 з ОСОБА_4 копають його ногами. У зв»язку з чим вона стала кричати до них, що викличе міліцію, але ніякої реакції з їх сторони не було, тому вона побігла на вокзал, де працівників міліції не знайшла. Повернувшись назад до магазину почала до підсудних кричати, що викликала швидку допомогу, тоді вони відразу припинили бити потерпілого і намагались підняти його, але ОСОБА_10 вже не міг встати. Після чого ОСОБА_4 швидко побіг за своїм велосипедом, який залишив в магазині, і разом з ОСОБА_2 почали втікати з місця події.

Крім того, вина засуджених доведена висновками судово-медичної експертизи трупа гр..ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, / т.2 а.с.179-182/ з яких вбачається, що причиною смерті гр..ОСОБА_10 стала закрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку та забою головного мозку, котра привела до набряку-набухання головного мозку, застійного гнійного запалення бронхів та поліорганної недостатності. За даними медичних результатів смерть гр.-на ОСОБА_10 настала 13 листопада 2010 року.

Ці висновки підтримала в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_12, яка ствердила й те, що в ділянці голови потерпілого ОСОБА_10 біло виявлено шість місць прикладання сили і від любого з цих ударів в ділянку голови могла настати черепно-мозкова травма, яка спричинила смерть потерпілого ОСОБА_10

Суд першої інстанції дав належну оцінку всім зібраним по справі об»єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10

Будь-яких даних, які б свідчили про обмову свідком ОСОБА_11 та судово-медичним експертом ОСОБА_12 засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 апеляційним судом не встановлено.

Таким чином доводи апеляцій захисника засудженого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_2 правових висновків місцевого суду не спростовують, стосуються обставин, які органом досудового слідства і судом встановлені та достатні для висновку про доведеність вини засуджених, дії яких за ст.121 ч.2 КК України кваліфіковані вірно.

Щодо міри покарання засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_2, то така, на думку колегії суддів, обрана судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України.

При наведених обставинах колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляцій засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4

Керуючись ст..ст.362,366 КПК України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА :


Вирок Залізничного районного суду м.Львова від 03 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції -без задоволення.


Головуючий:


Судді:






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація