Справа № 11-922/11 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.А.
Категорія: ст.296ч.4 КК України Доповідач : Танечник І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2011 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Урдюк Т.М., Макойди З.М.
З участю: ОСОБА_1
та адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора у справі -Телюк Г.В.
на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 26 травня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_4,
народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, одружений, несудимий, приватний підприємець, проживаючий -АДРЕСА_1
засуджений за ст. 296ч.4 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк тривалістю один рік.
Згідно ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_4 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з"являтися в ці органи для реєстрації.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 867 грн.95 коп. матеріальної шкоди та 8.000 грн. моральної шкоди.
Вирішено питання судових витрат та речових доказів по справі.
Засуджений ОСОБА_4 знаходиться на підписці про невиїзд.
ОСОБА_4 визнаний винуватим і засуджений за те, що він 31 березня 2009 року приблизно о 09 год. 00 хв., знаходячись поблизу будинку № 6 по вул. Тарнавського у м.Городку, на грунті неприязних відносин, грубо порушуючи громадський порядок з мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, застосовуючи спецзасіб, призначений для відстрілу резиновими кулями „ПМР" калібру 9-ть мм НОМЕР_1, який йому належить на підставі дозволу НОМЕР_2 від 24 січня 2007 року, виданого УМВС України у Львівській області, здійснив постріл в бік трактора ЮМЗ-6 АКЛ р.н. НОМЕР_3, яким керував потерпілий ОСОБА_5 Після зазначеного пострілу потерпілий зупинив трактор та вийшов на проїжджу частину дороги з метою з"ясування причин вказаного інциденту. Проте, ОСОБА_4, продовжуючи свої хуліганські дії, здійснив постріл в сторону потерпілого, поранивши останнього в ногу, тим самим завдавши потерпілому кульове поранення верхньої третини лівого стегна по попередній поверхні, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я. Після чого з особливою зухвалістю наніс ОСОБА_5 удар рукояткою пістолета в чоло, спричинивши потерпілому забійну рану голови в правій надбрівній ділянці, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я.
Прокурор у справі в своїй апеляції зазначала про те, що обране покарання засудженому ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст.65 КК України, оскільки судом першої інстанції не враховано невизнання ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні злочину та невідшкодування ним заподіяної потерпілому ОСОБА_5 шкоди. Просила оскаржуваний вирок скасувати та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ст. 296 ч.4 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
В своїх доповненнях до апеляції від 26.09.2011 року прокурор зазначала й про те, що оскаржуваний вирок винесено з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки справа відносно ОСОБА_4 надійшла для розгляду з Городоцького районного суду Львівської області в Залізничний районний суд м.Львова в порядку ст.38 КПК України та прийнята до провадження суддею Боровковим Д.О., який попередній розгляд у справі не провів, а відразу призначив її до судового розгляду 02 грудня 2009 року. У зв'язку з чим просила вирок відносно ОСОБА_4 скасувати через істотне порушення місцевим судом КПК України, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі зі стадії попереднього розгляду справи.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора про необхідність скасування вироку, думку потерпілого на підтримання доводів апеляції прокурора у справі, міркування захисника та засудженого про законність і обґрунтованість оскаржуваного вироку та -безпідставність поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у справі не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, є правильним і в апеляції прокурора у справі не оспорюється.
Що стосується міри покарання, то вона, на думку колегії суддів, обрана ОСОБА_4 місцевим судом у відповідності до вимог ст.65 КК України і є необхідною та достатньою для виправлення засудженого й попередження нових злочинів. При обранні покарання ОСОБА_4 судом першої інстанції правильно враховано тяжкість скоєного злочину, те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та праці, а також те, що він, будучи депутатом районної ради, займав активну громадську позицію.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи (т.1 а.с. 226-227,262), засуджений ОСОБА_4 протягом досудового та судового слідства перебував на підписці про невиїзд і цей запобіжний захід жодного разу не порушив. З часу вчинення злочину минуло два з половиною роки, але за цей період з боку правоохоронних органів та суду до засудженого ОСОБА_4 зауважень не було.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_4 за ст. 296 ч.4 КК України у виді 3 років позбавлення волі, належним чином врахував тяжкість злочину, обставини його вчинення, особу винного та прийшов до вірного висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, тому підставно прийняв рішення про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку та -покладення на нього відповідних обов'язків згідно ст.ст. 75,76 КК України.
Що торкається доводів прокурора про наявність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при винесенні вироку відносно ОСОБА_4, то колегією суддів не виявлено таких порушень вимог КПК України, які перешкоджали чи могли перешкодити місцевому суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок. Дана справа підсудна районному суду як суду першої інстанції, по якій проведено попередній розгляд суддею районного суду (т.1 а.с. 262), постанова якого є чинною і прийнятою законним складом, що не перешкоджало розглянути справу по суті суддею іншого районного суду, отриманої ним в порядку ст.38 КПК України (т.1 а.с. 299).
Таким чином колегією суддів не виявлено порушень кримінального та кримінально-процесуального законів, які тягнули б скасування постановленого по справі вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.
При наведених обставинах колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляції прокурора у справі.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Залізничного районного суду м.Львова від 26 травня 2011 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію прокурора у справі -без задоволення.
Головуючий:
Судді: