Справа № 1309/1-433/11 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук О.Я.
Провадження № 11/1390/1097/12
Категорія:ст.ст.296 ч.3,121 ч.2 КК України Доповідач : Танечник І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Вовка А.С., Грищука В.О.
з участю прокурора Малиш Н.С.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2
на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 20 липня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр-н України, раніше не судимий, працюючий оператором ЗАТ «Київстар»,
засуджений за ст.296 ч.3 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст.121 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточно ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів - 5 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту, після вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 слід обчислювати з моменту його затримання і взяття під варту.
ВСТАНОВИЛА :
за вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що 28.06.2008 року о 22 год.30 хв. , перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння і, знаходячись біля кіоску по вул..Широкій,84 у м.Львові, ігноруючи елементарні правила поведінки та моралі, безпричинно виражався нецензурними словами до гр.гр.ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на зауваження останніх не реагував, а поводив себе зухвало та агресивно, безпричинно наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5, після чого наніс удар головою в обличчя ОСОБА_4, від чого останній впав на землю. Коли ОСОБА_4 почав підніматись з землі до нього підійшов ОСОБА_2 і вони почали між собою боротись та разом впали на землю На прохання ОСОБА_5 припинити протиправні дії ОСОБА_2 не реагував тому вона почала розбороняти їх, в цей час підбіг свідок ОСОБА_6, який розборонивши ОСОБА_4 та ОСОБА_2, забрав останнього і повів додому. Хуліганські дії ОСОБА_2 були тривалими, зухвалими та вперто не припинялись протягом 10-15 хв., після чого були припинені потерпілою ОСОБА_5 та свідкомОСОБА_6., чим грубо порушив громадський порядок та виразив явну неповагу до суспільства.
Окрім цього ОСОБА_2 28.06.2008р., продовжуючи свої хуліганські дії, що супроводжувалися особливою зухвалістю з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень, перебуваючи по вул..Широкій в м.Львові, умисно спричинив ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2. настала смерть ОСОБА_4, а також спричинив ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження.
В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 покликається на те, що суд при розгляді справи допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону, не дослідив під час судового слідства обставин, що підлягають встановленню, з»ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, неправильно застосував кримінальний закон та призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
Зокрема, судом не дано оцінки показам підсудного ОСОБА_2 про обставини події, також суд поклав в основу вироку дані ним покази вибірково, грунтує свою думку на показах потерпілої ОСОБА_7, в зв»язку з чим не встановлено можливості перекваліфікації злочинних дій ОСОБА_2 на ст.119 ч.1 КК України та ст.296 ч.1 КК України.
Також суд призначив ОСОБА_2 покарання, яке не відповідає його особі та тяжкості вчиненого злочину.
Вважає за необхідне змінити кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2 та обрати йому покарання із застосуванням ст.75 КК України.
У своїй апеляції та доповненнях до неї прокурор вказує на те, що вирок суду є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв»язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, зокрема суд наводить обставини, які визнає, як такі, що пом»якшують покарання ОСОБА_2, проте не визнавши жодну із цих обставин такою, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, при призначення покарання останньому, застосував вимоги ст.69 КК України.
На думку прокурора, обираючи засудженому ОСОБА_2 покарання, суд в повній мірі не врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, санкція статті однієї з яких передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років.
Також зазначає, що у вироку суду не зазначено обставин, що обтяжують чи пом»якшують покарання.
В зв»язку з чим, просить вирок суду скасувати у зв»язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу скерувати на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про доцільність скасування вироку, міркування адвоката та засудженого про необхідність зміни вироку, перевіривши матеріали справи, доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції сторін не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих йому злочинів, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена, хоча він її фактично не визнав та показав в судовому засіданні, що дійсно 28.06.2008р. о 16 год. він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_9 та іншими друзями відпочивали в «П»ятому парку», де смажили шашлики та випивали спиртні напої. Приблизно о 21 год. розійшлися, а він пішов проводжати дівчину додому по вул.Роксоляни в м.Львові, після чого передзвонив до свого знайомого ОСОБА_6 і запросив останнього на пиво. Зістрівся з таким біля супермаркету «Барвінок»по вул..Широкій в м.Львові, купили в кіоску пиво, відійшли на декілька метрів від кіоску, де стояли та розмовляли, знову підійшли до кіоску, де роздивлявся що саме купити, а ОСОБА_6 чекав його на перилах. До кіоску підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_4, при цьому вони розмовляли та показували пальцями в його сторону, почув від них образливі слова, подумав, що це має відношення до нього, оскільки поруч більше нікого не було, почалася словесна перепалка, після чого до нього підійшов ОСОБА_4, відштовхнув його, на що і він відштовхнув ОСОБА_4. Після чого останній наніс йому удар кулаком в скроню, відчувши удар, наніс йому удар кулаком в обличчя, після чого до них підійшла ОСОБА_7, яка намагалась їх розборонити, просила, щоб вони заспокоїлись. Хотів вдарити ОСОБА_4, але оскільки ОСОБА_7 стояла між ними, то ненавмисно заціпив її, ОСОБА_7 відійшла, він знову намагався вдарити ОСОБА_4, а ОСОБА_4 в свою чергу намагався вдарити його, внаслідок чого вдарилися головами, після чого ОСОБА_4 підійшов до нього з правої сторони і почав душити його руками та тягнути його назад, в результаті чого опинились на траві, де ОСОБА_7 царапала і била його в область грудей, а ОСОБА_4 сидів на ньому та душив, потім підійшов ОСОБА_6, який розборонив їх, після чого пішли в сторону дому, не озираючись. Шкодує , що так сталося, не мав умислу спричинити ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження.
Суд першої інстанції дав належну правову оцінку таким показанням засудженого ОСОБА_2, не надавши їм віри, оскільки такі спрямовані на уникнення від відповідальності за скоєння більш тяжких злочинів, вони суперечать іншим об»єктивним доказам по справі, які місцевим судом у встановленому порядку були досліджені та підставно прийняті до уваги.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні першої інстанції показала, що разом із ОСОБА_4 понад три роки проживала разом, 28.06.2008р. приблизно о 22 год., вона разом з ОСОБА_4 прийшли до кіоску по вул..Широкій,84 в м.Львові, де зустріла свого однокласника ОСОБА_8 Біля кіоску позаду них стояв ОСОБА_2, який безпричинно до них повернувся і запитав її «що вона сказала», на що вона йому відповіла, що вона не з ним розмовляє, тоді ОСОБА_2 вдарив її кулаком в обличчя, від чого вона впала, в цей час до неї підійшов ОСОБА_4 і підняв її з землі та запитав ОСОБА_2 навіщо він її вдарив, тоді ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4, схопив його руками за футболку, наніс йому удар головою в ділянку перенісся, від чого ОСОБА_4 взявся рукою за ніс, з якого потекла кров, і присів. Коли ОСОБА_4 піднявся, то ОСОБА_2 став з ним шарпатися та битися. Відтак, вона стала їх розбороняти, в процесі чого ОСОБА_2 копнув її ногою в живіт, від чого вона знову впала на землю. Піднявшись, вона побачила, що ОСОБА_4 лежить на землі, а ОСОБА_2 сидить на ньому зверху та продовжує того бити. Далі до них підійшов ОСОБА_6, разом з яким вони припинили протиправні дії ОСОБА_2
Крім того, вина засудженого ОСОБА_2 доведена й іншими доказами по справі, а саме:
- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6 під час досудового слідства / а.с.28-29/, з яких вбачається, що він 28.06.2008р. до нього зателефонував ОСОБА_2, який разом з ним працює та запропонував йому випити пива, на що він погодився. Вийшов з дому і пішов до кіоску по вул..Широкій в м.Львові, де домовились зустрітись. Він зустрівся з ОСОБА_2, він був п»яний. Після того він сказав, що іде в кіоск та купить дві пляшки пива, а він залишився стояти біля кіоску на відстані приблизно 10 метрів. Олег став в чергу, а за ним підійшли невідомий йому чоловік з жінкою, ОСОБА_2 почав з ними розмовляти, однак про що розмовляли він не чув, ОСОБА_2 голосно говорив і з його слів він почув лише слово «пияки», він розвернувся і чекав ОСОБА_2, в цей час почув крики і коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_2 із невідомим чоловіком лежить на землі та б»ються, він підбіг до них і забрав ОСОБА_2 від невідомого чоловіка, чоловік залишився лежати на землі;
- оголошеним в судовому засіданні протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 04.07.2008р. / а.с.47-48/, де містяться показання потерпілої про те, що приблизно о 22год.30 хв. 28.06.2008р. вона разом з ОСОБА_4 підійшла до кіоску по вул..Широкій в м.Львові, де вона зустріла ОСОБА_8, з яким стала розмовляти та сміятись. Також біля вказаного кіоску позаду них стояв ОСОБА_2, який підійшов до неї та нічого не говорячи, наніс їй удар кулаком в обличчя. На зауваження ОСОБА_4, ОСОБА_2 взяв руками ОСОБА_4 за плечі і наніс йому удар своєю головою і обличчя в ділянку перенісся, від чого ОСОБА_4 впав на землю. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стали шарпатись, в процесі чого вони впали на землю і вона стала їх розбороняти. В цей час до них підійшов ОСОБА_6 та відтягнув ОСОБА_2 від ОСОБА_4 Після чого вона з ОСОБА_4 пішла додому, де викликала швидку медичну допомогу, оскільки в ОСОБА_4 текла кров з носа;
- Висновком судмедексперта №1752 від 03.07.2008р. /а.с.61/ про те, що у гр..ОСОБА_5 виявлено синці на голові, на животі, на лівій нозі, крововилив та садно на слизовій оболонці верхньої губи. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 28.06.2008р. та відносяться до легкого ступеня тяжкості;
- Висновком комісійної судово-медичної експертизи №137 від 30.11.2009р. / а.с.188-201/ про те, що субдуральна гематома, яка була безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 була травматичною. Така не пов»язана з повторною травматизацією, а пов»язана з конкретним випадком, який мав місце 28.06.2008р. / інших обставин в матеріалах справи немає/.
Черепно-мозкова травма, враховуючи характер та розташування зовнішніх та внутрішніх ушкоджень могла утворитись як від удару кулаком, так і від удару головою в ділянку перенісся.
Закрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку, крововилив в правій скроневій частці на межі випуклої поверхні в основи мозку / підтверджені мікроскопічно/ відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення.
Суд першої інстанції дав належну оцінку всім зібраним по справі об»єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину ОСОБА_2 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, а також -у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тобто хуліганстві, пов»язаного з опором потерпілій ОСОБА_5 та свідку ОСОБА_6, які припинили хуліганські дії.
Доводи апеляції адвоката засудженого правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, стосуються обставин, які органом досудового слідства і судом встановлені та достатні для висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2, дії якого за ст.ст.296 ч.3, 121 ч.2 КК України кваліфіковано вірно.
Підстав для перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 на ч.1 ст.296, ч.1 ст.119 КК України, обрання йому покарання із застосування ст.75 КК України та відповідно зміни вироку колегія суддів не знаходить.
Призначаючи засудженому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.69 КК України, суд першої інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів в стані алкогольного сп»яніння /обставина, яка обтяжує його покарання/, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивні характеристики з місця проживання та праці, повне відшкодування потерпілим матеріальної та моральної шкоди, позиції потерпілих про відсутність претензій до підсудного / обставини, які пом»якшують його покарання/, а тому, на думку колегії суддів, призначив остаточне покарання, яке відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України.
Таким чином колегія суддів прийшла до висновку про те, що оскаржуваний вирок постановлений без істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, тому правових підстав для його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд немає.
При наведених обставинах колегія суддів відмовляє в задоволенні апеляцій сторін у справі.
Керуючись ст.ст.362,366, КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Залізничного районного суду м.Львова від 20 липня 2012 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції прокурора у справі та захисника -без задоволення.
Головуючий:
Судді: