Справа № 11-77/12 Головуючий у 1 інстанції: Посисень Л.М.
Провадження № 11/1390/77/12
Категорія: ст.ст.190 ч.1,358 ч.2, 366 ч.1 КК України Доповідач : Танечник І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Валько Н.М., Михалюка В.О.
з участю прокурора: Малиш Н.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора м.Борислава Рибачука В.І. на вирок Бориславського міського суду Львівської області від 13 вересня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсіонерка, проживаюча в АДРЕСА_1, раніше не судима,
засуджена за ст.ст.366 ч.1 КК України до штрафу в сумі 600 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з організаційно-розпорядчими функціями на строк 2 роки. На підставі ст..74 ч.5 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного їй покарання.
- за ст..27 ч.5,190 ч.1 КК України ОСОБА_2 виправдано за недоведеністю її участі у вчиненні злочину.;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацююча, проживаюча в АДРЕСА_2, раніше не судима,
виправдана за недоведеністю її участі у вчиненні злочинів, передбачених ст..ст.27 ч.2,190 ч.1, 358 ч.3 КК України.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 та виправданій ОСОБА_3 - підписку про невиїзд залишено без змін до вступу вироку в законну силу.
ВСТАНОВИЛА :
За вироком суду ОСОБА_2. засуджена за те, що займаючи посаду завідувача дошкільного навчального закладу №14 м.Борислава, в березні 2007 року внесла завідомо неправдиві відомості в офіційний документ -трудову книжку ОСОБА_3 НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_3 прийнята на посаду помічника вихователя на час відпустки основного працівника згідно наказу №152 по д/с№ 14 від 01.02.2007р. та звільнена з роботи по угоді двох сторін по ст..36 п.1 КЗпП України згідно наказу №159 по д/с від 28.02.2007р., поставила підпис від імені завідувача та відтиск печатки ДНЗ №14. Крім того, ОСОБА_2 у складеній нею довідці про місце роботи №14 від 07.03.2007р. про те, що ОСОБА_3 дійсно працювала в дошкільному навчальному закладі №14 м.Борислава в період з 01.02.2007р. по 28.02.2007р., поставила підпис від імені головного бухгалтера та надала вказані документи ОСОБА_3
Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувалась в тому, що вона 13.03.2007р., з метою незаконного одержання допомоги по безробіттю, умисно, надала в Бориславський міський центр зайнятості завідомо підроблений завідувачем дошкільного навчального закладу №14 м.Борислава ОСОБА_2 документ -трудову книжку НОМЕР_1 на своє ім.»я, з внесеними в неї завідомо неправдивими відомостями про те, що ОСОБА_3 прийнята на посаду помічника вихователя на час відпустки основного працівника згідно наказу №152 по д/с №14 від 01.02.2007р. та звільнена з роботи по угоді двох сторін по ст..36 п.1 КЗпП України згідно наказу №159 від 28.02.2007р., поставленими підписами від імені завідувача та відтиском печатки ДНЗ №14 м.Борислава, хоча ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було достовірно відомо, що ОСОБА_3 у вказаний період часу в дошкільному навчальному закладі №14 м.Борислава не працювала, їй не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата. Внаслідок чого їй було незаконно призначено, нараховано та виплачено через установу банку бюджетні кошти у вигляді допомоги по безробіттю за період з 13.03.2007р. по 06.03.2008р. на загальну суму 1893,2 грн., які ОСОБА_3 реально одержала і використала на свій розсуд, чим спричинила шкоду державним інтересам.
13.03.2007р., ОСОБА_3, з метою незаконного одержання допомоги по безробіттю, умисно надала в Бориславський міський центр зайнятості завідомо підроблений завідувачем дошкільного навчального закладу №14 м.Борислава ОСОБА_2 документ -довідку про місце роботи №14 від 07.03.2007р. на своє ім.»я, з внесеними в неї завідомо неправдивими відомостями про те, що ОСОБА_3 дійсно працювала в дошкільному навчальному закладі №14 м.Борислава в період з 01.02.2007р. по 28.02.2007р., проставленими підписами від імені керівника, головного бухгалтера та відтиском печатки ДНЗ №14 м.Борислава, хоча ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було достовірно відомо, що ОСОБА_3 у вказаний період часу в дошкільному навчальному закладі №14 м.Борислава не працювала, їй не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата. Внаслідок чого їй було незаконнго призначено, нараховано та виплачено через установу банку бюджетні кошти у вигляді допомоги по безробіттю за період з 13.03.2007р. по 06.03.2008р. на загальну суму 1893,2 грн., які ОСОБА_3 реально одержала і використала на свій розсуд, чим спричинила шкоду державним інтересам.
В апеляції прокурор у справі просить вирок суду скасувати у зв"язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винною та призначити покарання за ст.366 ч.1 КК України -штраф у розмірі 1700 грн. з позбавленням права обіймати посади пов»язані з організаційно-розпорядчими функціями на строк 3 роки, за ст..27 ч.5,190 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. На підставі ст.70 КК України -до штрафу в сумі 1700 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з організаційно-розпорядчими функціями на строк 3 роки.
На підставі ст..74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання.
ОСОБА_3 визнати винною та призначити їй покарання за ст..358 ч.3 КК України до штрафу в сумі 850 грн., за ст..27 ч.2,190 ч.1 КК України до штрафу в сумі 850 грн. На підставі ст..70 КК України до штрафу в сумі 850 грн.
На підставі ст..74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання.
В обгрунтування апеляції покликається на те, що суд підставно визнав винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст.366 ч.1 КК України. Однак, судом не взято до уваги докази, які істотно впливають на його висновок. Зокрема, суд не взяв до уваги показів ОСОБА_3, дані на досудовому слідстві та в судовому засіданні, яка стверджувала, що коли вона приходила на роботу та виконувала необхідну роботу, то ніхто з працівників їй не вказував, яку конкретно роботу вона повинна виконувати. Хоча свідки по справі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, даючи пояснення, чітко вказали, що не можливо працювати в їхньому закладі не перетинаючись на протязі дня, та їм як працівникам закладу невідомо щоб ОСОБА_3 виконувала якісь роботи в дитячому закладі.
Також, судом не взято до уваги покази ОСОБА_3 яка 27.03.2009р. визнала свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст..ст.190 ч.1,358 ч.3 КК України та повідомила, що оскільки в сім»ї було важке матеріальне становище і тому змушена була стати на облік в центр зайнятості. Оскільки не мала стажу вона порадилась з ОСОБА_2 і та запропонувала їй на кілька тижнів влаштуватись на роботу в ДНЗ№14 в м.Борислава, щоб зробити запис у трудовій книжці. На початку березня 2007р. мати принесла їй трудову книжку на її ім.»я в якій було відмічено, що вона згідно наказу була прийнята на роботу, а потім звільнена з роботи. Фактично у вказаному закладі вона не працювала, про що було відомо їй та ОСОБА_2 Після цього з метою отримання допомоги по безробіттю стала на облік в міський центр зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю.
Враховуючи наведене, вважає, що судом не взято до уваги доказів, які могли істотно вплинути на його висновок, тобто висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора Малиш Н.С. на підтримання доводів апеляції та необхідності постановлення нового вироку, думку адвоката ОСОБА_9, виправданої ОСОБА_3, засудженої ОСОБА_2 на підтримку оскаржуваного вироку, ознайомившись з матеріалами справи за позовом Бориславського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про повернення коштів / №2-246/09р./, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у справі не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена і в апеляції прокурора у справі не оспорюється .
Що торкається обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні пособництва ОСОБА_3 до шахрайства, а також ОСОБА_3 -у вчиненні шахрайства та використання завідомо підробленого документа, то таке, на думку колегії суддів, висунуто на припущеннях та спростовується наступними доказами по справі, а саме:
- показаннями підсудної ОСОБА_2 про те, що її донька дійсно працювала в ДНЗ №14 м.Борислава з 01.02.2007 року по 28.02.2007 року, але вона, як завідувач цього закладу, неналежно оформила її на роботу, хоча і заповнила її трудову книжку про працевлаштування та видала довідку про це, яку підписала особисто та замість головного бухгалтера ОСОБА_10 / т.1 а.с.122/. Про цю ситуацію ОСОБА_3 довідалась від працівників міліції, а не від неї, бо не хотіла її турбувати;
- показаннями підсудної ОСОБА_3 про те, що вона дійсно працювала в ясельній групі ДНЗ №14 м.Борислава в період з 01.02.2007 року по 28.02.2007 року, де вихователями були ОСОБА_11 і ОСОБА_12, а санітаркою ОСОБА_13 Через сімейні обставини / погіршення стану здоров»я чоловіка після операції/ змушена була звільнитись з роботи, про що поставила до відома завідувача ДНЗ ОСОБА_2, яка оформила її трудову книжку та видала довідку про її роботу. Ці документи подала в Бориславський міський центр зайнятості, де їй призначено допомогу по безробіттю. Про те, що її трудова книжка неналежно оформлена, а довідка про її працевлаштування підроблена дізналась від працівників міліції;
- показаннями свідків ОСОБА_11 в судовому засіданні та ОСОБА_12 на досудовому слідстві про те, що в лютому 2007 року ОСОБА_3 разом з ними працювала в ясельній групі ДНЗ №14 м.Борислава.
На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_3 дійсно з 01.02.2007 року по 28.02.2007 року працювала в ясельній групі ДНЗ №14 м.Борислава, але з вини ОСОБА_2 неналежно була оформлена на роботу, про що дізналася вже після порушення кримінальної справи.
Про відсутність умислу в ОСОБА_3 на вчинення інкримінованих злочинних дій свідчать наступні обставини :
- наявність позовної заяви Бориславського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про повернення коштів в сумі 1893 грн. 20 коп., поданої до міського суду 12.12.2008 року, тобто ще до порушеня кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прокурором м.Борислава -18.03.2009 року / т.1 а.с.1-2/ та стосовно ОСОБА_3 слідчим -19.03.2009 року / т.1 а.с.22/;
- наявність листа директора Бориславського міського центру зайнятості до прокурора м.Борислава від 13.03.2009 року / т.1 а.с.5-7/ з якого вбачається, що гр.ОСОБА_3 відмовляється добровільно повернути Бориславському МЦЗ кошти виплаченої їй допомоги по безробіттю в сумі 1893 грн. 20 коп. наполягаючи на тому, що вона фактично працювала в дитячому садочку №14 і записи у трудовій книжці відповідають періодам роботи;
- наявність постанови слідчого від 27.03.2009 року / т.1 а.с.99/ про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.358 ч.1 КК України з мотивами про те, що її вину у підроблені документів, які видаються організацією, яка має право видавати такі документи, які дають права -з метою їх використання, довести не представилось можливим.
Таким чином висновок суду першої інстанції про недоведеність інкримінованих злочинів ОСОБА_3 є правильним і підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами.
На думку колегії суддів, суд підставно дав критичну оцінку показанням ОСОБА_3 на досудовому слідстві в якості підозрюваної від 27.03.2009 року / т.1 а.с.97/, пов»язаних із її заявою про застосування акту Амністії /т.1 а.с.98/, оскільки такі суперечать позиції ОСОБА_3 ще до порушення проти неї кримінальної справи, після порушення та об»єднання справ ОСОБА_3 і ОСОБА_2 / т.1. а.с.70, 128-129, 181/, а також під час судового слідства по справі.
Колегія суддів також вважає, що будь-яких даних, які б свідчили про умисну змову між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вчинення шахрайських дій з метою отримання виплати допомоги по безробіттю, матеріали справи не містять, тому суд першої інстанції обґрунтовано виправдав ОСОБА_3 за ч.3 ст.358, ч.2 ст.27, ч.1 ст.190 КК України, а ОСОБА_2 -за ч.5 ст.27, ч.1 ст.190 КК України.
Доводи апеляції прокурора у справі правильних висновків суду не спростовують, стосуються обставин, які судом першої інстанції належно встановлені, та об»єктивно свідчать про правильність кваліфікації дій засудженої ОСОБА_2 за ст.366 ч.1 КК України та -відсутність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інших інкримінованих їм злочинів.
За наведеного колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для скасування вироку суду першої інстанції та постановлення свого вироку, тому в задоволенні апеляції прокурора у справі відмовляє.
Керуючись ст.ст.362,366 КПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Вирок Бориславського міського суду Львівської області від 13 вересня 2011 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію прокурора у справі -без задоволення.
Головуючий :
Судді :