Номер провадження № 22-ц/1590/68/2012
Головуючий у першій інстанції Гниличенко
Доповідач Артеменко І. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2012 м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Суворова В.О.,
Черевка П.М.,
при секретарі Павлін О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
встановила:
У грудні 2009 року ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії (далі Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 та ТОВ «Альянс - Жилбуд»про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10 вересня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір споживчого кредиту № 665\Ф03.7\226, за умовами якого відповідачці були надані кошти у розмірі 83758 доларів США зі сплатою 14% річних на строк до 9 вересня 2028 року. В якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору того ж числа між Банком, ОСОБА_2 та ТОВ «Альянс - Жилбуд»був укладений договір поруки № 03-24\999, відповідно до умов якого ТОВ «Альянс - Жилбуд»зобов'язалося солідарно відповідати за виконання позивачкою умов кредитного договору.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2011 року провадження в частині вимог до ТОВ «Альянс - Жилбуд»було закрито, оскільки, на думку суду першої інстанції, вказані правовідносини регулюються Господарським процесуальним кодексом України. Зазначена ухвала не оскаржена.
Враховуючи те, що узяти на себе зобов'язання ОСОБА_2 належним чином не виконує, Банк просить позов задовольнити.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2011р. позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії заборгованість за кредитним договором у розмірі 832729,55 грн., з яких:
-665443,66грн. -заборгованість за кредитом;
-94224,51гррн. -заборгованість по процентам;
-3328,87грн. -пеня за несвоєчасне повернення кредиту;
-9339,31грн. -пеня за несвоєчасне повернення відсотків;
-60393,20грн. -штраф.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії судові витрати у розмірі 1820 грн..
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, не сплачує заборгованість за кредитом, відсотками та пенею, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 832729,55 грн..
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що 10.09.2008 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(яке надалі було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 був укладений договір споживчого кредиту № 665/Ф03.7/226, відповідно до якого остання отримала грошові кошти у сумі 83758 доларів США зі сплатою 14% річних та зобов'язалася у строки, визначені договором повернути кредит, сплатити нараховані відсотки та інші платежі, встановлені договором (а.с. 7-10).
Відповідачка ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання по кредитному договору не виконувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 832729,55 грн., яка підтверджується наданими Банком розрахунками, та яку суд правомірно стягнув, виходячи з наступного.
За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 1054 ЦК України, встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України.
Відповідно до положень 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно ст.ст. 554, 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при якому настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
Відповідно до умов кредитного договору до обов'язків відповідача (позичальника) було покладено точно в строки, обумовлені в кредитному договорі, повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за кредитним договором. У разі порушення умов договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, сплатити штрафні санкції та інші належні до сплати платежі тощо.
Проте ОСОБА_2 у порушення умов кредитного договору своєчасно і в повному обсязі не погашала кредит та не сплачувала відсотки за користування коштами.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ОСОБА_2 підписала договір кредиту добровільно, що свідчить про те, що всі умови кредитного договору сторонами визначено як обов'язковими для виконання та ніяких заперечень щодо них відповідачем не висловлювалось.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19 лютого 1993 року № 15-93 Національний Банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Посилання апелянта на те, що позивач не мав права на здійснення операцій в іноземній валюті, оскільки не отримував індивідуальної ліцензії на право надання кредиту в іноземній валюті, не заслуговують на увагу, так як відповідно до ст. 5 Декрету КМУ України операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного Банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 вказаного Декрету.
А тому твердження ОСОБА_2 про те, що договір є нікчемним з зазначених підстав, колегія суддів до уваги не приймає.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин і закон, який їх регулює.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
/підпис/ І.А. Артеменко
/підпис/ В.О. Суворов
/підпис/ П.М. Черевко