УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0609/2-1238/12

Категорія 5

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої Талько О.Б.,

суддів: Зарицької Г.В., Євстаф'євої Т.А.,

при секретарі Трохимчук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - комунальне підприємство «Житомирське обласне бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, про визнання права власності на житло та скасування реєстрації права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 серпня 2012 року ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на 66/100 частин житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, а також скасувати державну реєстрацію права власності на вказану частину житлового будинку за ОСОБА_2

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 червня 2010 року їй на праві приватної власності належить 66/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1.

У жовтні 2011 року, отримавши витяг з реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, позивачка дізналася, що власником належної їй частини житлового будинку зареєстрована ОСОБА_2

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 серпня 2012 року позов задоволено. Визнано за позивачкою право власності на 66/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1.

Скасовано реєстрацію права власності на 66/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1, яке зареєстроване КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_2, вчинену на підставі постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 9 листопада 2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 720 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказане рішення та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянт, зокрема, зазначає, що внаслідок хвороби була позбавлена можливості брати участь у судовому засіданні, тому неодноразово зверталася до суду особисто та через свого представника із заявами про відкладення розгляду справи. Проте суд, порушення вимог ст. 169 ЦПК України, розглянув справу за її відсутності.

Окрім того, суд зобов?язаний був зупинити провадження у справі, оскільки на час вирішення спору ОСОБА_2 оскаржувала в апеляційному порядку рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 червня 2010 року, на підставі якого за позивачкою було зареєстроване право власності на спірне житло.

Представник позивачки в судовому засіданні зазначив, що апеляційна скарга є необгрунтованою, оскільки рішення Корольовського районного суду м. Житомира, на підставі якого за позивачкою зареєстроване право власності на 66/100 частин вказаного житлового будинку, на даний час є чинним. В той же час, постанова суду від 9 листопада 2010 року, якою зобов?язано КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» поновити за ОСОБА_2 право власності на спірне житло, скасована ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2012 року.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 29 жовтня 2008 року, визнано недійсними: оцінку нерухомого майна кооперативу «Аква» по АДРЕСА_1; прилюдні торги від 15 серпня 2003 року по реалізації вказаного нерухомого майна; свідоцтво про право власності від 20 серпня 2003 року, видане на ім?я ОСОБА_3, а також договір купівлі-продажу спірного майна, укладений 17 грудня 2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Рішенням Верховного Суду України від 21 жовтня 2009 року вищезазначені судові рішення скасовані та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними оцінки нерухомого майна, прилюдних торгів, свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу спірного житла.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 22 червня 2010 року визнано дійсним договір дарування, укладений 22 березня 2010 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, за яким ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подарували ОСОБА_1 66/100 частин житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення 15 липня 2010 року право власності на спірну частину житлового будинку було зареєстрована за ОСОБА_1 ( а.с. 8).

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 9 листопада 2010 року зобов?язано КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради поновити за ОСОБА_2 реєстрацію права власності на вказане житло, шляхом внесення відповідних змін до реєстру прав власності на нерухоме майно.

Наявна в матеріалах справи інформаційна довідка, видана КП ««Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 10 квітня 2012 року за № 1075, свідчить про те, що за відповідачкою право власності на вказану частину житлового будинку було зареєстроване 30 листопада 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, набувши право власності на спірне житло на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 червня 2010 року, вправі ставити питання про визнання за нею цього права.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки з урахуванням положень ч.1 ст.15, ст.392 ЦК України власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Отже, за змістом ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб?єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про визнання права власності на спірне житло не підлягають до задоволення.

Оскільки вимоги ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності на вказану частину житлового будинку за ОСОБА_2 є похідними від вимог про визнання права власності, підстави для їх задоволення відсутні.

З огляду на вищенаведене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 серпня 2012 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуюча

Судді: