АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Дорчинець С.Г., суддів - Стана І.М., Лізанця П.М., за участю прокурора - Фрицюк В.В., засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями, які подали засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, гр. України, не одружений, із середньою спеціальною освітою, не працював, раніше неодноразово судимий і, зокрема, 09 червня 2003 року за ч. 2 ст. 307 КК України на три роки позбавлення волі, - ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12 серпня 2003 року покарання змінено й призначено йому два роки позбавлення волі, засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту, а строк відбуття покарання визначено обчислювати з 29 червня 2006 року.
ОСОБА_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_2, гр. України, не одружений, не працював, не судимий, засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, а за ч. З ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено три роки позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбуття покарання визначено обчислювати з 07 травня 2006 року.
Цивільні позови задоволено : стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь «Жіночої консультації № 1» 600 гривень у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної
Справа: №11-662
Категорія: ст.198 кк України
Головуючий у першій інстанції: Микуляк П.П.
Доповідач: Стан І.В.
шкоди, а також із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2995 гривень, ВАТ ГТК «Інтурист - Закарпаття» - 1722 гривні, Закарпатського обласного державного українського музично - драматичного театру - 833 гривні 62 копійки, Ужгородського національного Університету - 2500 гривень, КПЗГ «Агромікс» - 6660 гривень, - розмір заподіяної злочинами матеріальної шкоди.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими й засуджені за вчинені злочини при таких обставинах.
У березні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб із подвір'я «Жіночої консультації № 1», що розташована по вул. Другетів, 79 у м. Ужгороді, таємно викрали 20 саджанців «Туї - смарагд», чим заподіяли матеріальну шкоду на суму 1500 гривень.
5 жовтня 2004 року приблизно о 13 -й годині 15 хвилин ОСОБА_2, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_3, таємно, викрав спортивний велосипед марки «Relish», червоно - перламутрового кольору, вартістю 2995 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду.
06 травня 2005 року приблизно о 01-й годині ОСОБА_2, знаходячись АДРЕСА_4, викрав 21 ребро дюралюмінієвих решіток, вартістю 82 гривні за одне, - чим заподіяв відкритому акціонерному товариству готельно - туристичний комплекс «Інтурист - Закарпаття» матеріальну шкоду на суму 1722 гривні.
22 травня 2005 року приблизно о 01 - й годині ОСОБА_2, знаходячись по вул. Л. Толстого, 12 у м. Ужгороді таємно, повторно з фасаду Закарпатського обласного державного українського музично - драматичного театру викрав 5 алюмінієвих стрічок довжиною 2,5 м. кожна, - чим заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 833 гривні 62 копійки.
20 лютого 2006 року приблизно о 20 -й годині ОСОБА_2 проник через вікно в доцентську кімнату кафедри біохімії та фармакології медичного факультету Ужгородського національного університету, що знаходиться на території обласної клінічної лікарні по вул. Капушанській, 22 в м. Ужгороді звідки таємно, повторно, викрав системний блок до комп'ютера та принтер марки «Canon», - чим заподіяв медичному факультету УжНУ матеріальну шкоду на суму 2500 гривень.
28 березня 2006 року приблизно о 06 - й годині ОСОБА_2 проник через отвір у даху в оранжерею № 2 комунального підприємства зеленого товариства «Агромікс», що по вул. Загорській, 51 у м. Ужгороді, після чого через отвір у стіні проник до оранжереї № 3 , звідки таємно, повторно, викрав З0 шт. саджанців «Туї - смарагд», вартістю 60 гривень за кожну, 51 шт. «Туї кипарисник Лавсона», вартістю 60 гривень за одну, - унаслідок чого заподіяв матеріальну шкоду на суму 4860 гривень.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_2 вказує про те, що вину у вчиненні злочинів визнав повністю,
розкаявся, своїми діями сприяв їх розкриттю, має на утриманні неповнолітню дитину. Окрім
цього, засуджений ОСОБА_2 в апеляції вказує про те, що суд необгрунтовано визнав
обставиною, що обтяжує його покарання рецидив злочинів.
Просить виключити з вироку посилання на рецидив злочинів та пом'якшити покарання.
- засуджений ОСОБА_1 вказує про те, що вину у вчиненні злочину визнав повністю,
розкаявся, злочин учинив у зв'язку з важким матеріальним становищем, хворіє.
Просить пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції, пояснення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали викладені ними в апеляціях доводи, пояснення прокурора, який вважав вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку не має.
Оскільки засуджений ОСОБА_2 при розгляді справи апеляційним судом заявив клопотання про те, що свої інтереси в судовому засіданні захищатиме самостійно, у зв'язку з тим, що адвокат ОСОБА_3 немає можливості захищати його інтереси, тому колегія суддів визнала можливим розглядати справу, відсутності захисника ОСОБА_3.
враховуючи клопотання ОСОБА_2, у Винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, за які їх засуджено підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Оскільки засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів визнавали повністю, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоцільним, обмежившись допитами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, досліджувати зібрані органом досудового слідства докази. При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, встановленні порядку їх дослідження та роз'ясненні, при цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прав, судом першої інстанції вимоги ст. 299 КПК України порушені не були.
Тому, апеляційним судом висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи не перевіряються й перевіряються в межах доводів апеляції про те, що засудженим призначено занадто суворе покарання.
Дії засуджених ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 2, З КК України, а ОСОБА_1 за ч. 2 цієї статті кваліфіковані правильно.
Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку і спрямування справи на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд.
Покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня суспільної небезпечності вчинених ними злочинів, даних про їх особи, в тому числі тих на які вони посилаються в апеляціях, - зокрема, що обидва засуджені вину у вчиненні злочинів визнали повністю, розкаялись, своїми діями сприяли їх розкриттю.
У матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані в підтвердження доводів апеляції засудженого ОСОБА_1 про вчинення ним злочину, в зв'язку з важким матеріальним становищем, тому колегія суддів доводи апеляції в цій частині відхиляє.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні восьми епізодів крадіжки, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав рецидив злочинів, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, що останній хворіє і обидва засуджені позитивно характеризуються за місцем покарання, колегія суддів вважає, що їм призначено покарання необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів, а доводи апеляцій про пом'якшення покарання відхиляє.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції необгрунтовано визнав обставиною, що обтяжує його покарання рецидив злочинів, колегія суддів відхиляє, оскільки з вироку суду не вбачається, що суд визнав обставиною, що обтяжує його покарання рецидив злочинів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, в тому числі для застосування до них вимог ст. 75 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а подану ними апеляцію - без задоволення.
Головуючий - суддя :