Справа № 2 -935 -2008 р.  

 Саратський  районний  суд Одеської  області

                                                          Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                              І  М  Е  Н  Е  М                               У  К  Р  А  Ї  Н  И

21 серпня  2008 року Саратський районний  суд Одеської області у складі:  судді - Бучацької А. І., за участю: секретаря -  Новохацької В. Ю., прокурора - Логінова О. Г.;  представника служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації Одеської області - Бергер І. А., представника Розівської сільської ради Саратського району Одеської області - Отян Л.Г., представника Тарутинського притулку-центру соціально-психологічної реабілітації дітей - Лукашиної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  суду в с.м.т.Сарата цивільну справу  за позовом прокурора Саратського району Одеської області в інтересах малолітньої дитини, ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

                                                   В   С   Т   А   Н   О   В   И    В:

            прокурор у липні 2008 року  звернувся з позовом до відповідачів, в якому просив відібрати від них їхнього малолітнього сина та стягнути з них аліменти на його утримання.

            Свої вимоги він обгрунтував тим, що вони не займаються вихованням та утриманням дитини, ведуть асоціальний спосіб життя, зловживають спиртними напоями, не приділяють дитині належної уваги та турботи. В даний час дитина знаходиться у Тарутинському притулку-центру соціально-психологічної реабілітації дітей.   

            Під час розгляду справи прокурор  позов підтримав та просив його задовольнити.

            Відповідачі позов не визнали, заперечували проти відібрання дитини, оскільки вважають, що приділяють достатньо уваги вихованню дитини та належним чином її забезпечують.

            Представник служби у справах дітей  Саратської районної державної адміністрації - Бергер І.А., представник Розівської сільскої ради - Отян Л.Г. та Тарутинського притулку-центру  соціально-психологічної реабілітації дітей - Лукашина С.О. позов підтримали, просила відібрати дитину, так як для цього є всі передбачені СК України підстави.

              Свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_1 з 10 вересня 2007 року навчався у першому класі Розівської ЗОШ,  де вона була класним керівником. Відповідачі  не займаються його вихованням, не контролюють, не готують  з ним домашні завдання, тому він часто пропускав заняття, ходив до школи  неохайним, не готував домашні завдання.  Вона неодноразово відвідувала його вдома. Належних умов  для проживання та навчання дитини у відповідачів немає, у будинку антисанітарія, відсутні елементарні побутові речі. Вони жодного разу школу не відвідували, проблемами дитини не цікавились.

              Заслухавши  прокурора,  заперечення відповідачів, представника служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації,  представника Розівської сільської ради Саратського району Одеської області та представника Тарутинського притулку-центру соціально-психологічної реабілітації дітей, думку малолітньої дитини - ОСОБА_1, свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

           У ст.19 Конвенції про права дитини держави - учасниці, які її підписали ( в т. ч. і Україна),

взяли на себе зобов*язання вживати всіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм насильства, образи чи  зловживань, відсутності належного піклування чи недоброго і  брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої особи.

            Ст.51 Конституції України та ст. ст. 151, 180 СК України встановлюють для батьків обов*язок виховувати та утримувати дітей до їх повноліття.

            Ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» зобов*язує батьків виховувати дитину, піклуватись про її здоров*я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя, праці, розвивати її особистість, повагу до прав, свобод людини та громадянина.

            Відповідно  до ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків, або одного з них, не позбавляючи їх  батьківських прав, у випадках , передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров*я і морального виховання. У цьому випадку дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органами опіки та піклування.            

          Ст. 164  СК України встановлює, що  мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:…2) ухиляються від виконання своїх обов*язків по вихованню дитини…

          З копії свідоцтва про народження  вбачається, що відповідач є батьком, а відповідачка -матір*ю , малолітнього ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с.5).

          Представник Розівської сільскої ради, Отян Л.Г., пояснила, що ця сім*я перебуває на обліку у Розівській сільській раді, як неблагополучна.    сільська рада неодноразово надавала цій сім*ї матеріальну допомогу, влаштували відповідачку на роботу, купували дитині необхідні речі та навчальне приладдя, однак,  відповідачі своєї поведінки та ставлення до дитини не змінили.  Відповідачка роботу залишила і зараз відповідачі постійної роботи не мають,  зловживають спиртними напоями, не приділяють уваги вихованню сина, не забезпечують його належними матеріально-побутовими умовами. У їхньому будинку брудно та неохайно, немає умов для проживання та розвитку дитини. Неодноразово відповідачі  залишали дитину без догляду і дитина блукала, одного разу вночі її знайшли у с.Кулевча Саратського району. 

              Представник Тарутинського притулку-центру  соціально-психологічної реабілітації дітей - Лукашина С.О. пояснила, що ОСОБА_1 знаходиться у притулку з 21 червня 2008 року. Через те, що батьки  з ним не займалися, програму першого класу він засвоїв на середньому рівні, погано читає, пише печатними літерами. За весь час знаходження у притулку відповідачі жодного разу сина не відвідували, його долею не цікавились.

             Свідок ОСОБА_4 підтвердила, що відповідачі не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, не забезпечують їй належних матеріально-побутових умов.

             Згідно акту обстеження умов проживання відповідачів (а.с.11),  у  будинку немає місця для навчання дитини та для її речей, письмового приладдя та навчальних посібників,  приміщення будинку знаходиться в антісанітарному стані, город не оброблений.

              За місцем проживання відповідачі характеризується негативно, ніде не працюють, зловживають  спиртними напоями (а.с.9).

              Згідно  письмовому висновку служби у справах дітей Саратської районної  державної адміністрації   малолітнього ОСОБА_1 потрібно  відібрати від відповідачів, так як вони ухиляються від виконання своїх обов*язків по його вихованню, своєю поведінкою погано на нього впливають (а.с.2). 

              В судовому засіданні  доведено, що відповідачі  не піклуються про дитину, її фізичний і духовний розвиток, її навчання, не забезпечують їй належних матеріально-побутових умов, ухиляються від виконання батьківських обов*язків по вихованню та утриманню дитини,  тому  суд приходить до висновку, що перебування дитини  на утриманні та вихованні відповідачів негативно впливає на розвиток дитини, її психічний та фізичний стан. В інтересах дитини суд вважає необхідним  відібрати її від відповідачів, не позбавляючи їх батьківських прав.

              Оскільки інших осіб, яким може бути передана дитина, немає, то відповідно до ч.1 ст. 170 СК України  її  слід передати органу опіки та піклування.

              Твердження відповідачів про те, що вони приділяють достатньо уваги вихованню дитини та належним чином її забезпечують, суд вважає безпідставними, тому що вони спростовуються поясненнями представника Розівської сільської ради та Тарутинського притулку, свідка ОСОБА_4, актом обстеження умов проживання. С цих же підстав суд не може взяти до уваги думку малолітнього ОСОБА_1, який просив залишити його з батьками.

           Відповідно до ч.4 ст.170, ст. ст. 180-183  СК України суд з відповідачів слід стягнути аліменти на утримання дитини. Визначаючи розмір аліментів суд враховує матеріальне становище дитини  та матеріальне становище відповідачів, на утриманні яких   немає інших дітей або непрацездатних осіб, і визначає аліменти в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідачів.

            На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь  держави слід стягнути судовий збір  в сумі 59 гривень 50 копійок ( 51гривень + 8,5 гривень) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

            Керуючись ст.ст.5, 10,11,  ч.1, 2 ст.209, ст.212-215 ЦПК України, ст. ст.170, 164, 180-183 Сімейного кодексу України,

суд,                                                                                            

                                                                            В И  Р  І   Ш  И  В:

            Позов прокурора Саратського району Одеської області задовольнити. Відібрати малолітню дитину, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, від батьків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, передавши дитину органу опіки та піклування Розівської сільської ради Саратського району Одеської області. 

            Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянина України, уродженця с.Кулевча Саратського району Одеської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, та з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,  уродженки м.Архангельск Іскакогірського району Архангельської області, Російської Федерації, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1, не працюючого, на користь Розівської сільської ради Саратського району Одеської області, аліменти на утримання дитини, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі по  1/6 частці від усіх видів  їхнього заробітку (доходу), починаючи з 09 липня 2008 року, і до повноліття дитини, тобто до 07 лютого 2019 року.

             Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у загальній сумі  89 гривень 50 копійок.

             Рішення суду може бути  оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний  суд Одеської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.

                                                                                    СУДДЯ: