Судове рішення #270720
Справа № 22-1522/06

Справа № 22-1522/06                                       головуючий у 1 інстанції: Ціцак О.В.

Категорія - 14                                                                         доповідач: Чужа Ю.Г.

РІШЕННЯ

іменем України

31 жовтня 2006 року                                                                              м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі головуючого Чужі Ю.Г., суддів: Кожух О.А., Власова C.O., при секретарі Шпантак В.В., з участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах приватного підприємства "Агентство Лайф-Інформ", на рішення Ужгородськово" міськрайонного суду від 26 травня 2006 року, -

встановила:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до приватного підприємства "Агентство Лайф-Інформ" (далі агентство) про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди.

Вимоги мотивувала тим, що в процесі перевірки її скарги на неправомірні дії керівництва агентства щодо невиконання договірних зобов'язань по її працевлаштуванні за кордоном, директор агентства Пелех О.М. визнала перед нею борг в сумі 250 Євро та взяла на себе зобов'язання повернути кошти у короткий термін.

В порушення вимог ст. 530 ЦК України пред'явлені вимоги про повернення коштів агентство не виконало.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню боргу та працевлаштуванню за кордоном спричинили позивачу моральні страждання, які вона оцінила в 1700 грн.

Посилаючись на дані обставини просила суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача 250 Євро (1500 грн.), 1700 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26 травня 2006 року позов задоволено повністю.

Будучи незгідним з даним рішенням представник відповідача ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

В скарзі апелянт, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

 

Суд апеляційної інстанції розглянув справу, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, без участі апелянта.

Позивач ОСОБА_1 рішення суду вважає законним та обґрунтованим, а тому заперечила проти задоволення апеляції.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має перед позивачем зобов'язання повернути борг і сплатити гроші в сумі 250 Євро.

З таким висновком суду погодитися неможна.

Відповідно до змісту ст. 509 ЦК України (далі ЦК) зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

Зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК і такими є : 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової та моральної шкоди іншій особі: 4) інші юридичні факти.

По справі встановлено, що між сторонами 23 червня 2005 року був укладений договір на надання послуг з інформаційної та консультаційної підтримки в працевлаштуванні за кордоном та послуг по оформленню документів (а.с. 13).

Згідно цього договору агентство взяло на себе зобов'язання надати позивачу (замовнику) послуги з інформаційної та консультаційної підтримки та сприянні в пошуку роботи та працевлаштування за кордоном, а замовник сплатив вартість послуг в сумі 1500 грн. (п.1, 2, 3.1) Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань встановлене розділом 4 цього договору.

По справі також встановлено, що позивачу за кордоном працевлаштувалася не вдалося і агентство повернуло їй отримані від неї кошти в сумі 1500 грн. (а.с. 14).

Твердження позивача про додаткові витрати, зокрема, сплату нею за працевлаштування невідомій особі 250 Євро є голослівними, нічим не доведені та умовами договору з агентством не передбачені.

Той факт, що в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 6 жовтня 2005 року зазначено, що директор агентства Пелех О.М., в процесі перевірки скарги позивача, зобов'язалася по мірі можливості у короткий термін повернути їй 250 Євро не є юридичним фактом і підставою виникнення цивільних обов'язків для агентства (юридичної особи) перед позивачкою.

За таких обставин колегія судців констатує, що висновки суду першої інстанції про наявність зобов'язання агентства перед позивачем не відповідають обставинам справи, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про повернення боргу і підлягає до задоволення лише за умови задоволення першої.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах приватного підприємства "Агенство Лайф-Інформ", задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 травня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агенство Лайф-Інформ " про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація