Справа № 2-2148
2007 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2007 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Чубенко Л.І.,
при секретарі Лобас О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської Ради Дніпропетровського району та області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,
в с т а н о в и в :
Відповідач Любимівська сільська Рада Дніпропетровського району та області в судове засідання не з»явилися, надали листа про можливість розгляду справи у їх відсутність, позов визнають, проти його задоволення не заперечують.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Третя особа по даній справі ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, надав заяву про можливість розгляду справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, вона одружилася із ОСОБА_4 24.08.1991 року. Свідоцтво про шлюб видано відділом ЗАГС виконкому Бабушкінської райради м. Дніпропетровська НОМЕР_1, актовий запис за № 1029. При реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на ОСОБА_1.
ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив таке заповідальне розпорядження: все своє майно, де б воно не було й із чого б воно не складалося, заповів позивачці. Заповіт посвідчений 27 листопада 1978 року секретарем Любимівської сільської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Масаловою Л.Ф., зареєстрований в книзі записів нотаріальних дій під №87. ОСОБА_5 був зведений будинок АДРЕСА_1. На його ім'я було видане свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах України. Земельна ділянка під будівництво була виділена із земель радгоспу "Україна" на підставі рішення Любимівської сільської Ради Дніпропетровського району та області за № 44 від 16 листопада 1977 року. Забудова ділянки дозволена рішенням виконкому Дніпропетровської райради від 23 грудня 1977 року за № 536. На зазначеній земельній ділянці був зведений будинок розмірами 6,32 м. х 10,20 м. Крім будинку були зведені надвірні будови: погріб Б, сарай В, сарай Г, Д літня кухня Е, а сарай Ж, мощення 1, ворота №1, огородження №2,3- побудовані самовільно, але дозволу не вимагають, споруди тимчасові, про що зазначено в рішенні реєстратора БТІ.
Інвентаризаційна оцінка будинку й надвірних будов становить суму 55337 грн. відповідно до технічного паспорта, виданого комунальним підприємством Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації" 13.07.2007 року. Земельна ділянка, на якому розташований будинок, не приватизована, що підтверджується довідкою, виданою Любимівською сільською Радою за № 542 від 21.02.07 року.ОСОБА_5 умер ІНФОРМАЦІЯ_2. Свідоцтво про смерть видано виконкомом Любимівської сільської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Після його смерті заяву про прийняття спадщини позивач в Дніпропетровську районну державну нотаріальну контору не подавала. Однак, позивач фактично спадщину прийняла, тому що на день смерті дідуся й по теперішній час вона проживає в даному будинку й користуюся всім майном, що належало спадкодавцеві.
Таким чином, на підставі ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), позивач вважається такою, що спадщину прийняла, оскільки вступила в фактичне управління спадковим майном.
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у вигляді предметів домашньої обстановки й побуту, а також будинок АДРЕСА_1. Ніякої заборони на дане майно не має, що підтверджується довідкою Любимівської сільської Із за № 541 від 21.02.07 року.
На день смерті ОСОБА_5 у будинку проживала його дружина, тобто бабуся позивачки ОСОБА_6, 1918 року народження, однак вона на будинок, а також на обов'язкову частку в спадщині не претендувала. Умерла ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_3. Свідоцтво про смерть видано виконкомом Любимівської сільської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області НОМЕР_2 актовий запис за № 08.
У ОСОБА_6 є спадкоємець першої черги за законом, її син, батько позивачки третя особа по даному позові ОСОБА_2, що є сином бабусі від першого шлюбу. Третя особа на спадщину не претендує.
Незважаючи на те, що право позивачки на спадкове майно ніхто не заперечує, проте вона не може одержати в Дніпропетровської райдержнотконторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом, тому що рішенням реєстратора Дніпропетровського районного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації " від 6 вересня 2007 року відмовлено в реєстрації права власності додому за ОСОБА_5, тому що у відповідності зі ст. 25 п.4, ст. 346 п. 11 Цивільного Кодексу України, цивільна правоздатність і право власності припиняються у зв'язку зі смертю власника. ОСОБА_5 при житті не були оформлено правовстановлюючі документи на домоволодіння у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 534 ЦК України, позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, що вмер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ст.. 549 ЦК України, позивачка є такою, що прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими й підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 27, 31, 57, 215, 223, 273 ЦПК України, ст.ст. 534, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), суд -
ВИРІШИВ :
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_5, що вмер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, що вмер ІНФОРМАЦІЯ_2 на жилий будинок з надвірними будовами та спорудами, що розташовані АДРЕСА_1.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти діб з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга на рішення суду протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Л.І. Чубенко