Справа № 2-1039/07

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     24 грудня 2007 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Чубенко Л.І.,

при секретарі Гармаш Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку та відшкодування збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом виселення, -

                                                                 в с т а н о в и в :

     Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення подвійної суми завдатку, обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що між ним та відповідачкою була домовленість про продаж будинку, він дав завдаток у сумі 4000 грн., в подальшому угода не відбулася з причини того, що відповідач передумала продавати будинок, він витратив на ремонт та господарські витрати на будинок 11712 грн. та просив суд стягнути з відповідачки подвійну суму завдатку 4000 грн., оскільки угода не була заключна з вини відповідачки та стягнути витрати на ремонт, переїзд та благоустрій будинку в сумі 11712 грн. та судові витрати по справі.

       В подальшому позивач змінила та уточнила свої позовні вимоги, вказавши, що у відповідності зі ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу будь-якого нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню. У відповідності до ст. 220 ЦК України їх договір з відповідачем варто вважати нікчемним й недійсним. У відповідності до ст. 216 ЦК України кожна сторона зобов'язана повернути іншій стороні все, що вона одержала по цій угоді, таким чином  відповідачка зобов'язана повернути їй 5300 гривень.

      В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнала, пред”явила зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом виселення, який обґрунтувала тим, що будинок не був документально оформлений, вона є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_3, право власності на вказаний будинок вона встановлювала через суд, між сторонами була досягнута домовленість, що позивач сплачує аванс в сумі 4000 грн., що відбулося 28.08.2006 року, а іншу суму авансових платежів сплатить при укладенні угоди приблизно в жовтні 2006 року, вся сума угоди повинна відбутися за 5000 доларів США, в подальшому ОСОБА_1 відмовився від виконання угоди, тому просила суд виселити ОСОБА_1 з його сім”єю з будинку АДРЕСА_1.

    В судовому засіданні представник відповідача позов ОСОБА_1 не визнав, на задоволенні  зустрічного позову ОСОБА_2 наполягав та просив суд його задовольнити.

    Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, зустрічний позов визнав в частині виселення.

        Суд, вислухавши позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

        Судом встановлено, що 28.08.2006 року позивач передав відповідачу ОСОБА_2 суму 4000 грн. в рахунок купівлі будинку АДРЕСА_1. Передача грошей відбулася при свідках ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Після цього позивач переїхав разом з сім”єю в будинок АДРЕСА_1 та став в ньому мешкати.

      Як вбачається з матеріалів справи, при написанні розписки відповідачем вказано, що вона отримала від позивача завдаток в сумі 4000 грн. за будинок. В подальшому сторони не досягли домовленості щодо укладення угоди купівлі-продажу будинку та угода не була укладена.

       У відповідності зі ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу будь-якого нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню.

        У відповідності до ст. 220 ЦК України договір завдатку між сторонами варто вважати нікчемним та недійсним, оскільки він не посвідчений нотаріально.

             У відповідності до ст. 216 ЦК України кожна сторона зобов'язана повернути іншій стороні все, що вона одержала по такій угоді, таким чином суд вважає що відповідачка зобов'язана повернути позивачеві суму авансу 4000 гривень, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими в цій частині та підлягають задоволенню.

            Щодо вимог позивача про повернення суми подвійного завдатку, суд вважає їх необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню з підстав, вказаних вище, оскільки суд не може розцінити передачу 4000 грн. як завдаток та розцінює вказані кошти як аванс при укладенні угоди. Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки витрат на переїзд та ремонт будинку, оскільки вони не обґрунтовані на законі та не підтверджені документально, оскільки позивачем надано чеки на придбання будматеріалів та краски на суму лише 912 грн., ОСОБА_1 мешкав тимчасово у вказаному будинку та повинен був нести витрати на утримання будинку та сплату комунальних платежів.

              Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом виселення, суд находить його обґрунтованим та підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

            Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1, що встановлено рішенням Дніпропетровського районного суду від 13.07.2007 року.

        Відповідно до ст.. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування або розпорядження своїм майном.

        Таким чином, ОСОБА_2 як власник майна при тому, що вони з позивачем ОСОБА_1 не досягли домовленості щодо укладення угоди купівлі-продажу будинку має право вимагати будь-яких перешкод в здійсненні нею права користування та розпорядження її майном, в тому числі й виселення позивача по первісному позові ОСОБА_1 разом з його сім”єю.

            З відповідача ОСОБА_2 по первісному позові на користь позивача ОСОБА_1  відповідно до ст.ст. 84, 88 ЦПК України повинні бути стягнуті судові витрати на оплату  судового збору сумі 51.0 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7.50 грн. По зустрічному позові з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненю судові витрати по сплаті судового збору сумі 51.0 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.0 грн.

               Керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 31, 57, 60, 84, 88, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 216, 220, 391, 570, 571, 657 ЦК України,  суд -

                                                                  ВИРІШИВ :

         Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку та відшкодування збитків, задовольнити частково.   

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс в сумі 4000 грн., судові витрати по сплаті судового збору сумі 51.0 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7.50 грн.

        Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом виселення, - задовольнити в повному обсязі.

        Усунути перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_2 шляхом виселення ОСОБА_1,ОСОБА_6, ОСОБА_7.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору сумі 51.0 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.0 грн.

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                Суддя :                                             Чубенко Л.І.