Справа № 2-979/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2008 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Чубенко Л.І.,
при секретарі Гармаш Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, вказавши, що він діяв у межах наданих йому повноважень, не поширював чутки про позивача, вважав позов ОСОБА_1 не обґрунтованим та просив в його задоволенні відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача позов ОСОБА_1 не визнав, вказавши що ОСОБА_2 діяв в межах наданих йому повноважень, позивачем не доведено ані порушення його прав, не доведено спричинення моральної шкоди та просив суд в задоволенні позову відмовити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 10000 грн. та спростувати поширену відповідачем інформацію перед колективом працівників.
Суд, вислухавши позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, вислухавши свідків, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 22.08.2003 року працював у ТОВ з ІІ „Екологія” на посаді автослюсаря, потім з 01.12.2003 року був переведений на посаду механіка з автотранспорту, з 9.02.2006 року переведений на посаду старшого техніка виробничого комплексу №1. Директором виробничого комплексу №1 є відповідач по даній справі ОСОБА_2
16.10.2006 року о 08.20 годині на позивача ОСОБА_1 був складений акт лікарем ОСОБА_4, начальником відділу охорони праці ОСОБА_3 та начальником вартової служби ОСОБА_5 про те, що він знаходився в стані алкогольного сп”яніння. В подальшому позивач ОСОБА_1 був направлений до міської лікарні № 5 м. Дніпропетровська для проходження медичного огляду в зв”язку з підозрою на знаходження на робочому місці в стані алкогольного сп”яніння. Позивач написав заяву 16.10.2006 року на ім.”я головного лікаря міської лікарні № 5 м. Дніпропетровська про його огляд з метою встановлення факту вживання алкогольних речовин, в подальшому він був оглянутий лікарем, зроблено аналізи та згідно до протоколу № 6065 від 16.10.2006 року є тверезим.
В частині посилань позивача ОСОБА_1 на те, що відповідачем ОСОБА_2 у відношенні нього допущено приниження честі, достоїнства, особистості, принизив честь, що виразилося в тому, що відповідач ОСОБА_2 дав на ім'я головного лікаря лікарні № 5 направлення на предмет наявності сп'яніння, сказав , що позивач п'яний, інженер з охорони праці ОСОБА_3 став його насильно тягти в автобус, що мало місце в присутності робітників підприємства, відповідач серед колективу навмисне розповсюджував неправдиві відомості про те, що позивач часто буває на роботі в нетверезому стані, суд вважає їх безпідставними з наступних підстав.
Як було встановлено судом, позивач при проходженні медичного огляду у лікаря підприємства ОСОБА_4 вказував на те, що він погано себе почуває, у нього було зафіксовано підвищений артеріальний тиск, на що він пояснив вживанням у вечірі попереднього дня 100 гр. горілки. Допитана в якості свідка ОСОБА_4 підтвердила факт знаходження позивача у нетверезому стані, пояснюючи що стан сп”яніння був зафіксований прибором „Алкотест-203” та склала акт і повідомила про цей факт керівника виробничого комплексу ОСОБА_2, який направив позивача на огляд у лікарню.
Відповідно до ст.. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові прав якої порушені внаслідок поширення проти неї або членів її сім”ї недостовірної інформації, має право на відповідь та спростування цієї інформації.
Згідно до ст.. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Факту того, що відповідач ОСОБА_2 серед колективу навмисне розповсюджував неправдиві відомості про те, що позивач часто буває на роботі в нетверезому стані судом не встановлено, оскільки допитані судом свідки не підтвердили цього та позивач не надав суду таких доказів. Допитані свідки працівники підприємства ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8 не підтвердили факту того, що відповідач взагалі вказував на те, чому позивач був направлений до лікарні.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Ч.1 ст. 1167 ЦК України визначає, що моральна шкода, заподіяна фізичній особі діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла її, за наявністю її вини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», із змінами внесеними постановою ПВСУ № 5 від 25.05.2001р. - спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень.
Також, суд вважає не доведеним позивачем те, що від дій ОСОБА_2 він відчув різку зміну стану, перебував з 16.10.2006 року на амбулаторному лікуванні в Дніпропетровській центральній районній лікарні по 25.10.06 р. включно, чим йому спричинено моральну шкоду, яка полягає в тім, що порушено його достоїнство, честь, чим принижений мій авторитет у колективі, він душевно страждав, хворів, принижена його ділова репутація, оскільки вказані факти також не доведені позивачем. Більш того, позивач вже хворів на артеріальний тиск 16.102006 року та з цього приводу сам звертався до лікаря підприємства ОСОБА_4
На підставі наведеного, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не доведено факт спричинення йому моральної шкоди, поширення проти нього відповідачем неправдивої інформації, тому позов ОСОБА_1 суд вважає таким, що є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.23, 1167, 1187 ЦК України; ст.ст. 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 61, 88, 169, 215, 223 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд -
ВИРІШИВ :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя : Чубенко Л.І.