^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-1185/2006р.                                 Головуючий у першій

інстанції Бессараб Л.М.

Категорія 5         Доповідач у апеляційній

інстанції   Водяхіна Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 листопада 2006 року колегія судової палати з цивільних справах Апеляційного суду міста  Севастополя в складі: головуючого     - Алєєвої Н.Г.,

суддів                      -  Водяхіної Л.М., Птіціної В.І.,

при секретарі    -  Кравченко О. С,

за  участю  представників  позивача  -  Голік  І.Н.  та Косильова В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 12 вересня 2006р. по цивільній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Севастопольський стройпроект» до Севастопольської міської державної адміністрації в особі відділу по обліку і розділу житлової площі, Фонду комунального майна Севастопольської Міської Ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним ордеру і визнання недійсної приватизації квартири N АДРЕСА_1 в м. Севастополі,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року Закрите акціонерне товариство «Севастопольський стройпроект» (далі ЗАТ «Севастопольський стройпроект» звернулось до суду з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації, Фонду комунального майна Севастопольської Міської Ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним ордеру і визнання недійсною приватизації квартири №АДРЕСА_1 в м. Севастополі.

Ухвалою місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 19 червня 2006р. за клопотанням позивача в цілях забезпечення позову заборонено відчуження квартири №АДРЕСА_1 в м. Севастополі.

Ухвалою місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 12 вересня 2006р. клопотання відповідача ОСОБА_1. про відміну арешту квартири NАДРЕСА_1 в м. Севастополі залишено без задоволення.

Не погодившись з цією ухвалою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 12 вересня 2006 року та постановити нову, якою задовольнити його заяву про відміну мір забезпечення позову. Вказує, що ухвала від 12 вересня 2006 року незаконна та необґрунтована, постановлена з порушення норм процесуального права. Вказує, що позивачем не були мотивовані причини необхідності забезпечення позову, вид забезпечення, який необхідно застосувати.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи представників позивача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши наведені доводи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1

. на ухвалу місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 12 вересня 2006р. підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до п.З ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відмовляючи відповідачу в задоволенні його заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що їх скасування може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З такими висновками суду погоджується судова колегія.

Відповідно до п.З ст.151 ЦПК України вжиття заходів забезпечення позову допускається в разі коли їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи суть справи зводиться до спору про право власності на спірну кімнату.

Вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам п.З ст.152 ЦПК України, тобто є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Доводи викладенні в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Ухвала суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому судова колегія вважає, що підстав для її скасування не має.

Однак, суд першої інстанції помилково допустив описку в оскарженій ухвалі та замість міри забезпечення позову у виді заборони на відчуження спірної кімнати вказав арешт, тому вказана описка підлягає виправленню.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 12 вересня 2006р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.