У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
05.12.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого - Дацківа В.В., суддів - Машкаринця І.М., Демченка С.М., за участю прокурора - Герзанич О.М., підсудних: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників: підсудного ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7, підсудного ОСОБА_2 - ОСОБА_8, ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_10, підсудного ОСОБА_3 - ОСОБА_11 та адвоката ОСОБА_12, підсудного ОСОБА_5 - ОСОБА_13 та адвоката ОСОБА_14, підсудного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_15, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями: обвинувача - помічника прокурора м. Ужгорода, підсудного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_16, підсудного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_7, підсудного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 13 липня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, 05.09.2003 року судимий Ужгородським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України на 3 (три) р. позбавлення волі, звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, строком на 2 (два) p., 05.05.2004 p. Ужгородським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122, 70 ч. 1, 70 ч.4, 71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, вирок змінено ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 01.07.2004 року та призначено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122, 70 ч.1, 71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі,
засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 (тринадцять) років позбавлення волі, за ч.2 ст.263 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття призначено ОСОБА_1 покарання у виді 13 (тринадцять) років позбавлення волі;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий,
засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_3 громадянин України, українець, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий,
засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та мешканець АДРЕСА_4, громадянин України, українець, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий,
засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець та мешканець АДРЕСА_5, громадянин України, українець, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий,
засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишено попередній у вигляді взяття під варту.
Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 постановлено рахувати з моменту їх затримання - 05.07.2008 року.
Цивільний позов задоволений частково та стягнуто з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_17 по 124 000,00 грн. з кожного.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в розмірі 1316,70 грн. за проведення одорологічної, судово-хімічної експертизи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в розмірі 405,64 грн. за проведення балістичної експертизи.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнанні винними в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_8 приблизно в 22.30 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в громадському місці, а саме біля продовольчого магазину «Арсен», «Гірос - будки», що неподалік будинку № 29 по вул. Грушевського в м. Ужгороді, умисно, протиправно, з хуліганських мотивів, демонструючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття та моральними нормами, в присутності перехожих громадян, з використання незначного приводу, а саме зауваження потерпілого ОСОБА_18 на адресу ОСОБА_3 не чіпати бездомну собаку, нанесли руками та ногами численні удари в різні частини тіла, від яких останній на місці помер.
Крім цього ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 04.07.2008 року протиправно, без передбаченого законом дозволу з 18.00 год. носив при собі металевий кистень, виготовлений кустарним способом по типу поліцейського телескопічного кийка та який знайшов в лютому 2007 року у себе в квартирі.
В апеляціях:
-обвинувач порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Вказує, що судом неправильно застосовано кримінальний закон, а також невмотивовано належним чином рішення щодо цивільного позову;
-захисник засудженого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_14 просить вирок суду змінити, кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5 в злочині передбаченому п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 296 КК України в межах санкції статті, звільнивши його з-під варти в залі суду. Вважає, що суд невірно кваліфікував дії ОСОБА_5 та засудив його за злочин який той не скоював. Вказує, що ОСОБА_5 наніс єдиний удар потерпілому в область тулуба, а тому умислу нанести тяжкі тілесні ушкодження або заподіяти смерть потерпілому у нього не було;
-засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, винести новий, яким виправдати його за п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 с. 263 КК України, кваліфікувати його дії за ч. 3 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у межах санкції статті. Вказує на однобічність і неповноту судового слідства , невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та безпідставне засудження його за п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він такого злочину не вчиняв;
-засуджений ОСОБА_3 вказує, що постановлений вирок є суворим та не відповідає правильній і законній кваліфікації його дій. Визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Просить вирок змінити, кваліфікувати його дії за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання на підставі ст. 69 КК України;
-захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_10 вказує, що вина його підзахисного у вчиненні ним злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України не доведена, а висновки суду не підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні. Просить винести рішення, яким виправдати його підзахисного у вчиненні інкримінованого йому злочину.
-захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_7 вказує, що судом не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_1 та настанням смерті потерпілого ОСОБА_18. Вважає, що по справі не здобуто доказів у підтвердження вини його підзахисного, окрім злочину передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав свою вини та щиро розкаявся. Просить вирок в частині засудження ОСОБА_1 скасувати та постановити свій вирок, яким виправдати останнього.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, про зміст вимог апеляційних скарг, доводи засуджених, їх захисників та прокурора, викладених у їх апеляціях, які просять їхні вимоги задовольнити, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, перевіривши встановлені судом першої інстанції обставини, апеляційний суд приходить до переконання, що вирок суду підлягає скасуванню, апеляція прокурора підлягає до задоволення, а апеляції засуджених та їх захисників - до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України (1960 року) вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим, а мотивувальна частина обвинувального вироку, як того вимагає ст. 334 КПК України (1960 року), повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотиву злочину.
Цих вимог закону суд першої інстанції в повній мірі не дотримався.
Так, в мотивувальній частині вироку в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним, вказано місце, час, спосіб вчинення злочину. Однак не вказав жодного мотиву вчинення злочину, не вказав форму вини кожного учасника злочину і в ході судового розгляду (слідства) не встановив умисел, з якими діяли ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, наносячи потерпілому ОСОБА_18 численні удари по різним частинам тіла.
Приймаючи до уваги те, що без чіткого, об'єктивного встановлення вищевказаних обставин неможливо правильно кваліфікувати дії винних осіб, то апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції допущена неповнота та неправильність судового слідства. Постановлений обвинувальний вирок є немотивованим, необґрунтованим і підлягає скасуванню.
Одночасно апеляційний суд відмічає, що цивільний позов судом вирішений з порушенням вимог КПК України, оскільки судом не досліджений матеріальний позов, не вказано в чому є його безпідставність. Крім того із резолютивної частини вироку не зрозуміло, яку шкоду стягнуто із засуджених - моральну чи матеріальну. Таке рішення судом належним чином не мотивовано.
Вимоги апеляції обвинувача з цих міркувань є підставними та підлягають задоволенню, а апеляції засуджених та їх захисників - частковому задоволенню.
За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню в той же суд першої інстанції на новий судовий розгляд.
В ході нового судового розгляду необхідно судове слідство провести з дотриманням вимог КПК України, врахувати всі обставини та доводи, викладені в апеляційних скаргах та постановити справедливий обґрунтований вирок.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію прокурора задовольнити, а апеляції захисників: ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 13 липня 2012 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити попередній у вигляді взяття під варту.
Судді: