У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03.01.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Демченка С. М. (головуючого), Машкаринця І. М., Машкаринця М. М., за участю прокурора Цара І. І., слідчого Майданського Р. М., підозрюваного ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією старшого прокурора відділу прокуратури Закарпатської області Цара І. І., на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2012 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання особи кримінального провадження про продовження строку тримання під вартою щодо

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, громадянина України, з вищою освітою, співробітника кадрового складу розвідувального органу України, полковника, заступника начальника відділу 8 служби 5 департаменту Служби зовнішньої розвідки України, розлученого, який не має судимості

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_3 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Так, 23 жовтня 2012 року з метою безперешкодного незаконного переправлення через державний кордон України восьми нелегальних мігрантів - громадян Бангладешу, використовуючи автомобіль марки «Додж Рам Ван» номерний знак НОМЕР_1, доставив вказаних осіб з м. Одеса на територію Закарпатської області, де повинен був передати їх іншим невстановленим слідством особам.

Крім цього, 23 серпня 2012 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, з метою безперешкодного незаконного переправлення через державний кордон України семи нелегальних мігрантів - громадян Афганістану, з них двоє малолітніх дітей, використовуючи автомобіль марки «Додж Рам Ван» номерний знак НОМЕР_1, доставив вказаних осіб з м. Одеса в прикордонну зону в лісистій місцевості на територію Великоберезнянського району Закарпатської області, де повинен був передати їх іншим невстановленим слідством особам.

Ухвала слідчого судді мотивована відсутністю у справі фактичних даних про наявність реальної загрози перешкоджання ОСОБА_3 слідству, а також слідчим та прокурором не обґрунтовано необхідність перебування підозрюваного під вартою, з огляду на можливість проведення слідчих дій за умови перебування останнього на волі.

В апеляції порушується питання про скасування постанови судді та направлення матеріалів на новий розгляд. Апелянт, посилаючись на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_3, можливе ухилення від слідства, перешкоджання встановленню істини в справі, стверджує про необхідність задоволення клопотання особи кримінального провадження про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення слідчого про підтримання апеляції прокурора, пояснення підозрюваного ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4, які вважали ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою і просили залишити її без змін, а апеляцію - без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, надані слідчим, та матеріали за поданням, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Нормами ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів, слідчим суддею дано належну оцінку наведеним слідчим обставинам, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 і зроблено правильний висновок про відсутність підстав для тримання останнього під вартою.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, слідчий суддя відповідно до вимог ст. ст. 184, 199 КПК України дослідив обставини, з якими закон пов'язує необхідність продовження строку тримання особи під вартою, врахував їх і належним чином мотивував своє рішення.

З огляду на це, апеляційний суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для продовження підозрюваному строку тримання під вартою і наведені в апеляції доводи цього не спростовують, ухвала слідчого судді є обґрунтованою і законною.

Керуючись ч. 3 ст. 407, ст.ст. 418-419, 422 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

апеляцію прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2012 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання особи кримінального провадження про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_3 без зміни.

Судді: