УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 617/1204/11

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Зарицької Г.В., Євстаф'євої Т.А.,

при секретарі Ямковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Ігнатпільський кар?єр» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 9 грудня 2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 25 вересня 2006 року була прийнята на роботу машиністом конвеєра на ВАТ «Ігнатпільський кар'єр». 1 липня 2011 року її було звільнено на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі. На думку позивачки, вона належним чином виконувала трудові обов'язки, а звільнення з роботи є наслідком упередженого ставлення до неї з боку адміністрації ВАТ « Ігнатпільський кар'єр». Окрім того, звільнивши її з роботи, відповідач порушив вимоги ст.184 КЗпП України.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 просила суд поновити її на посаді машиніста конвеєра, стягнути з ВАТ «Ігнатпільський кар'єр» середній заробіток за час вимушеного прогулу, зобов'язати відповідача повернути їй кошти за неправомірне відрахування за 3 календарні дні додаткової відпустки та стягнути з відповідача 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 9 грудня 2011 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді машиніста конвеєра ЗРЦ у відкритому акціонерному товаристві «Ігнатпільський кар'єр». Стягнуто з відповідача на користь позивачки 6650 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зобов'язано ВАТ «Ігнатпільський кар'єр» повернути ОСОБА_1 кошти за неправомірне відрахування за 3 календарні дні додаткової відпустки як особі, яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС. Стягнуто з відповідача на користь держави 282 грн. 30 коп. судового збору.

Рішення суду в частині поновлення позивачки на роботі на стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що при звільненні позивачки адміністрація ВАТ «Ігнатпільський кар'єр» діяла відповідно до вимог трудового законодавства. Оскільки позивачка двічі не змогла отримати задовільну оцінку при перевірці знань з питань охорони праці, вона була звільнена на підставі п.2 ст.40 КЗпП України. На думку апелянта, суд безпідставно застосував положення ст. 184 КЗпП України, оскільки позивачка не має статусу одинокої матері.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді машиніста конвеєра у ВАТ «Ігнатпільський кар'єр» з 25 вересня 2006 року по 1 липня 2011 року, коли її було звільнено на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.

З матеріалів справи вбачається, що при перевірці знань з питань охорони праці позивачка не змогла отримати задовільну оцінку, що в подальшому стало підставою для прийняття рішення про її звільнення з роботи. Зазначені обставини підтверджуються копіями протоколів засідань комісії від 15 червня 2011 року та від 24 червня 2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років ( до шести років - частина шоста статті 179) , одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов?язковим працевлаштуванням.

Судом першої інстанції також було встановлено, що позивачка має статус одинокої матері та утримує неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження дитини та довідкою, виданою Овруцьким районним управлінням праці та соціального захисту населення ( а.с. 6,77).

Вирішуючи зазначений спір, суд обгрунтовано застосував положення ч.3 ст.184 КЗпП України та прийшов до правильного висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Проте, поновлюючи позивачку на посаді машиніста конвеєра, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, зокрема ст.235 КЗпП України, зі змісту якої вбачається, що працівник має бути поновлений на роботі у разі його незаконного звільнення з дня звільнення.

За таких обставин, позивачка підлягає поновленню на роботі з 2 липня 2011 року.

Рішення суду в частині зобов?язання відповідача повернути ОСОБА_1 кошти за неправомірне відрахування за три календарні дні додаткової відпустки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 6650 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Ігнатпільський кар?єр» задовольнити частково.

Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 9 грудня 2011року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді машиніста конвеєра ЗРЦ у відкритому акціонерному товаристві «Ігнатпільський кар?єр» змінити, зазначивши про поновлення ОСОБА_1 на посаді машиніста конвеєра ЗРЦ у відкритому акціонерному товаристві «Ігнатпільський кар?єр» з 2 липня 2011 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча : Судді: