УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 22-ц/0690/2297/11

Категорія 32

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої Талько О.Б.,

суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.,

при секретарі Трохимчук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивачки на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 4 серпня 2011 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2011 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 4 липня 2010 року в АДРЕСА_1, біля домогосподарства ОСОБА_3, її покусав собака, власником якого є відповідач.

Оскільки ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, її було доставлено до Любарської центральної районної лікарні, де вона проходила курс лікування.

У зв'язку з тим, що відповідач не забезпечив належного утримання собаки, позивачка просила суд стягнути з нього на свою користь 382 грн. 68 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 4 серпня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 382 грн. 68 коп. матеріальної шкоди та 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, зі змісту якої вбачається, що суд при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Апелянт просить скасувати рішення в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 1500 грн., ухваливши в цій частині нове рішення - про задоволення зазначених позовних вимог.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач є власником собаки породи «кавказька вівчарка», яку утримує на подвір'ї домогосподарства ОСОБА_3

4 липня 2010 року в АДРЕСА_1, біля домогосподарства ОСОБА_3, позивачку покусав собака, власником якого є відповідач.

Оскільки ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, її було доставлено до Любарської центральної районної лікарні та надано першу медичну допомогу. В подальшому позивачка проходила курс лікування у зазначеному медичному закладі з 4 липня 2010 року по 19 липня 2010 року.

Постановою ДІМ РВ УМВС України в Житомирській області від 24 листопада 2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.296 КК України.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням або утриманням службових собак та собак бійцівських порід, є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об'єктом, використання або утримання якого створює підвищену небезпеку, якщо вона не доведе, що її було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози небезпеці людей.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не забезпечив належне утримання собаки, внаслідок чого виникла загроза життю та здоров'ю позивачки. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін в судовому засіданні, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи та довідкою Любарської центральної районної лікарні.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем матеріальної та моральної шкоди, заподіяної позивачці.

Проте, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд не повною мірою врахував обставини, за яких позивачці була спричинена така шкода.

Враховуючи характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнала позивачка, характеру та тривалості немайнових витрат, а також з огляду на вік позивачки та наслідки, які настали у зв'язку зі спричиненням шкоди її здоров'ю, колегія суддів приходить до висновку про те, що на користь ОСОБА_1 належить стягнути 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, рішення суду в частині стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому й не переглядається.

Керуючись ст. ст. 209, 307,309,313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 4 серпня 2011 року в частині стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуюча Судді: