УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 22-ц/0690/2344/11

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої Талько О.Б.,

суддів: Зарицької Г.В., Євстаф?євої Т.А.,

при секретарі Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається у Житомирському технологічному коледжі та перебуває та її утриманні. Навчання потребує значних витрат, а доходів позивачки не вистачає, щоб забезпечити потреби сина, пов?язані з навчанням. Наведене свідчить про те, що їхній повнолітній син потребує матеріальної допомоги у зв?язку з навчанням.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_2 просила суд стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 500 грн. щомісячно.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього ОСОБА_3, який продовжує навчання, в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 12 січня 2012 року по 30 червня 2012 року, до закінчення навчання ОСОБА_3 в Житомирському технологічному коледжі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов?язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що повнолітній син сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається у Житомирському технологічному коледжі на відділенні екстернат. Термін навчання становить з 1 вересня 2011 року по 30 червня 2012 року. Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи довідкою, виданою Житомирським технологічним коледжем 10 січня 2012 року за №20. Вартість навчання становить 17200 грн., про що свідчить контракт на навчання №242 від 14 серпня 2008 року ( а.с. 26).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину на час його навчання.

Проте, колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду.

Вимогами ст.60 ЦПК України передбачений обов?язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Позивачка, звертаючись до суду, не надала доказів, які б підтверджували розмір її заробітку, суму фактичних витрат на навчання та можливість надання відповідачем матеріальної допомоги повнолітньому сину.

Та обставина, що ОСОБА_1 працездатний, має можливість працювати та заробляти кошти не свідчить про його спроможність надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що відповідач працює та має певний заробіток. З матеріалів справи також вбачається, що відповідач на підставі виконавчого листа №2-475, виданого Брусилівським районним судом Житомирської області 12 січня 2010 року, зобов?язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки передбачене ст.199 СК України право на утримання виникає не лише у разі потреби дитини у матеріальній допомозі, а також за умови спроможності батьків надавати таку допомогу.

З огляду на вищезазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 209, 307,309,313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2012 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: