Судове рішення #270541
УХВАЛА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2006р.                                                             м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого           Горблянського Я.Д.,

суддів                        Бідочко Н.П., Шишка А.І.,

секретаря                Сем"янчук С.Й.,

з участю апелянтки          ОСОБА_1.,

представника відповідача           Негалюк Т.С.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  апеляційну  скаргу  ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 31.07.2006 року, -

встановила:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31.07.2006 року в позові ОСОБА_1. до ВАТ „Івано-Франківське шкіряне підприємство „Плай" про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років в сумі 664грн. 75 коп., 412 гри. допомоги на оздоровлення та 2тис.грн. моральної шкоди відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу в якій посилається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, порушено ст.51 Конституції України, яка закріпляє і гарантує право на достойний життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, право на своєчасне одержання винагороди за працю. Також порушено вимоги ст.57 Закону України „Про освіту".

Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2004 року №78 „Про реалізацію окремих положень ч.І ст.57 Закону України „Про освіту", ч.2 ст.18 і ч.І ст.22 ЗУ „Про позашкільну освіту" запровадила виплату педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти державної та комунальної форми власності, надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, які займають посади згідно переліку і не передбачає обов"язкового фінансування з державного бюджету. Як на доказ суд зіслався на п.8 розділу 4 Колективного договору зміст якого суперечить ст.97 КЗпП України.

Просить скасувати дане рішення і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апелянтка ОСОБА_1. підтримала апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Представник відповідача Негалюк Т.С. апеляційну скаргу не визнала, просить її відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та оцінивши зібрані докази колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що апелянтка з 30.01.1984р. по 15.08.2000р. працювала ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно наказу №НОМЕР_1 від 15.08.2000р. вона звільнена з роботи у зв"язку з ліквідацією такого структурного підрозділу з отриманням виплат, передбачених трудовим законодавством та колективним договором.

Справа 22-ц-1357/2006р.                                   Головуючий у 1 інстанції Горейко М.Д.

Категорія 39                                                            Доповідач Горблянський Я.Д.

 

2

Дитячий садок, в якому працювала позивачка, був структурним підрозділом відповідача без права юридичної особи і належав відповідачу на праві власності.

Оскільки суд першої інстанції прийшов до висновку що на позивачку не поширюється Закон України „Про освіту" та дія постанови KM України від 19.09.2005р. №934 „Про реалізацію Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України „Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів". Тому відмовив у стягненні заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення та моральної шкоди зіславшись на роз"яснення Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України по даному питанню (а.с.60-64).

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не порушено умови Колективного договору, всі виплати позивачка отримувала нарівні з іншими працівниками, в тому числі і матеріальну допомогу на оздоровлення.

З висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обгрунтованості.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 31 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація