УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0609/2-3394/12

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.

суддів Зарицької Г.В.

Григорусь Н.Й.

при секретарі Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила ухвалити рішення про розірвання шлюбу та стягнення з відповідача на свою користь аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 500 грн. щомісячно.

Посилалась на те, що відповідач є батьком дитини, яка в даний час проживає з нею, однак не надає матеріальну допомогу на утримання сина.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2012 року позов задоволено.

Розірвано шлюб, укладений між сторонами 9 червня 2009 року. Малолітнього сина ОСОБА_4 на подальше проживання залишено при матері.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 5 листопада 2012 року й до повноліття дитини.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки судові витрати в сумі 107 грн. 30 коп.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору .

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та ухвалити в цій частині нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги та стягувати з нього на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 300 грн. щомісячно.

При цьому апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на ту обставину, що суд не врахував його стан здоров'я та матеріальний стан.

Відповідач зауважив, що в матеріалах справи відсутні будь-які розрахунки, які б обгрунтовували визначений позивачкою розмір аліментів, а висновок суду про необхідність стягнення зазначеної суми аліментів щомісячно грунтується на припущеннях.

В судовому засіданні відповідач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, зазначивши, що він не спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 500 грн. щомісячно, оскільки не має постійної роботи та сталого заробітку. На даний час він позбавлений можливості влаштуватись на роботу, оскільки страждає на остеохондроз поперекового відділу хребта.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.180, ч.3 ст.181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю.

Відповідач являється працездатною особою, добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї не має.

З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що він на даний час не працює, звільнився з попереднього місця роботи за власним бажанням, на обліку у службі зайнятості не перебуває.

Посилання апелянта на незадовільний стан здоров'я, який перешкоджає йому сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, не підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на вищезазначене, та, враховуючи інтереси малолітньої дитини, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що сторони не досягли домовленості щодо утримання сина, а тому для забезпечення життєво необхідних потреб дитини з відповідача слід стягувати аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, підстав для його скасування немає.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому й не переглядається.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307,308, 313-315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2012 року в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Судді: