Справа № 11a-861/2006 Головуючий в 1 інстанції: Гальцова А.Ф.
Категорія : ст. 121 ч.2 КК України Доповідач : Ковальова Н.М.
УХВАЛА
іменем України
24 жовтня 2006 року м.Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого : Делієва О.М.
суддів : Вороненко Т.В, Ковальової Н.М.
з участю прокурора : Литвиненка О.О.
засудженого : ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції та за апеляцією із доповненнями засудженого ОСОБА_1 на вирок місцевого Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26.04.2005р.,
встановила:
Цим вироком :
ОСОБА_1, уродженець смт.Високопілля, Херсонської області, гр-н України, українець, освіта середня, непрацюючий, неодружений, проживаючий по АДРЕСА_1, раніше судимий:
1) 12.03.90р. Широківським районним судом
Дніпропетровської області за ст.ст. 215-3 ч2, 81 чЗ, 42 КК
України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна,
звільнений 8.12.92р.;
2) 26.11.92р. Скадовським районним судом Херсонської
області за ст.ст. 186 чЗ, 43 КК України на 2 роки
позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений
20.06.94р.;
3) 13.03.98р. Високопільським районним судом
Херсонської області за ст. 140 ч.З КК України на 6 років
позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений
05.03.2004 року по відбуттю строку покарання,
засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи, запобіжний захід обраний - тримання під вартою.
За вироком суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 5000 грн., як матеріальні збитки, а також 10000 грн., як моральна шкода.
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 10.05.04р. близько 02 години 20 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, і перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході конфлікту, що виник між ним і ОСОБА_3. умисно, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, шляхом нанесення ударів кухонним ножем в область спини ОСОБА_3., заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
В апеляції прокурор, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції просить вирок змінити, вказавши у резолютивній частині вироку перелік речових доказів по справі, які підлягають знищенню.
В апеляції із доповненнями засуджений вказує на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильну кваліфікацію, однобічність та неповноту досудового і судового слідств, суворість призначеного покарання. Суд не врахував, що він захищав своє життя, житло і рідних від нападу хуліганів, а тому змушений був застосувати ніж. Вирок оснований на доказах, які не досліджувались у суді та на доказах, які є спірними, суперечливими, здобутими з порушенням закону. В судовому засіданні не допитувались свідки ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. Вважає, що рішення по цивільному позову є необгрунтованим. Не були встановлені причини та умови, що сприяли вчиненню злочину. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в інший суд.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про підтримання в повному обсязі апеляції прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції та про часткове задоволення апеляції засудженого, а саме: в частині перекваліфікації дій засудженого з ст. 121 ч.2 КК України на ст. 118 КК України, заслухавши пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та пояснив, що він захищався від групи хуліганів, а тому вчинив злочин, що стосується речових доказів, то просив передати його матері речі, які їй належать, а також його джинсові брюки, в останньому слові засуджений просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в інший суд, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора та апеляція із доповненнями засудженого - підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства і судом дотримано вимог ст.22 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об"єктивної істини.
Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчинені вказвного злочину за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами. Зокрема, його винність підтверджується:
показами свдків ОСОБА_7, ОСОБА_8 з яких вбачається, що ОСОБА_3. тільки вдарив ногою по металевих воротах будинку ОСОБА_1, як з двору вискочили ОСОБА_1., його мати з вилами в руках, ОСОБА_11 зі штахетником, після чого почалася бійка. Для захисту вони зняли ворота і почали відходити. В цей час побачили, що біля двору ОСОБА_9 на землі лежить ОСОБА_3, на ньому зверху сидить ОСОБА_1. і наносив в спину ОСОБА_3 удари, але що було в руках ОСОБА_1 не бачили.
показами свідка ОСОБА_10 підтвердившої, що бачила, як біля воріт ОСОБА_9 ОСОБА_1 бився з якимось хлопцем, вони схопили одне одного і каталися по землі. У неї виникло бажання допомогти ОСОБА_1 і схвативши кусох штахетника хотіла вдарити невідомого хлопця, а вдарила ОСОБА_1 по голові.В цей час побачила у руках ОСОБА_1 ніж, і щоб недопустити застосування ножа, наступила на руку ОСОБА_1, придавивши ніж до землі. ОСОБА_1, вирвавши руку з-під її ноги, став наносити ножем удари в спину потерпілого.
показами свідка ОСОБА_4, які належним чином перевірені в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_1 з ножем в руках підбігав до нього, та вн вибив ніж, а потім бачив, що біля двору ОСОБА_9 лежав на животі ОСОБА_3, а на ньому зверху сидить ОСОБА_1 і наносить удари ножем в область сприни ОСОБА_3. Пристемський ногою збив ОСОБА_1 з ОСОБА_3., а він схотив ОСОБА_1 і відкинув подалі від ОСОБА_3, та побачив, що на асфальті недалеко від ОСОБА_3 лежить кухонний ніж і лезо від ножа було зігнуте. . Вказаний ніж був вилучений при огляді місця події.
Судом також було досліджено:
виснови судово-медичної експертизи НОМЕР_1 та додаткової судово-медичної експертизи НОМЕР_2 згідно яких удари ножем наносились потерпілому у ділянку спини злва, справа і прямо та було заподіяно йому проникаюче колото-різане поранення у ділянку задньої поверхні гркдної клітки справа і зліва, з ушкодженням печінки, діафрагми, правої нирки, товстого кишечнику, міжреберних судин, які по ознаці небезпечності для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинному зв"язку з настанням смерті ;
висновки судово-медичної експертизи НОМЕР_3 згідно якої у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів та саден на обличчі, верхніх та нижніх кінцівках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень
За висновками судово-психологічної експертизи від 23.08.2004 р. ОСОБА_1. не перебував в стані фізіологічного афекту.
Цим та іншим доказам, які належним чином перевірені судом і викриваючим ОСОБА_1. як особу, яка заподіяла умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілому, суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував його злочинні дії.
Суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 мав умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, про що свідчить знаряддя злочину, характер, кількість та локалізація тілесних ушкоджень, а також обгрунтовано дійшов висновку що з боку потерпілого не було суспільно-небе-шечного посягання від якого ОСОБА_1 необхідно було оборонятись..
Отже доводи засудженого про неповноту і однобічність досудового та судового слідств є безпідставними.
Задовольняючи цивільний позов, суд в порушення вимог ч.5 ст.334 КПК України не навів у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення цивільного позову та якими доказами це підтверджується. Як вбачається з протоколу судового засідання, судом не досліджувався зовсім цивільний, позов, а розмір заподіяної матеріальної шкоди взагалі нічим не підтверджений. При таких обставинах вирок в частині вирішення цивільного позову має бути скасований, з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставами для скасування всього вироку - не встановлено.
Посилання засудженого на те, що судом не допитані свідки ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6 є необгрунтованими. Як вбачається з протоколу судового засідання, засуджений наприкінці судового слідства не наполягав на викликув суд вказаних свідків. Показання свідка ОСОБА_4. на досудовому слідстві належним чином перевірялися в суді та відповідно до протоколу судового засідання були оголошені.
Твердження засудженого про невстановлення по справі причин та умов, які сприяли вчиненню злочину є необгрунтованими, оскільки відповідно до ст.23-1 КПК України слідчим внесено подання відповідній посадовій особі про усунення вказаних причин та умов (т.2 а.с. 146).
Доводи апеляції прокурора про зміну вироку, з зазначенням у його, резолютивній частині переліку речових доказів по справі, які підлягають знищенню - є частково обґрунтованими.
Згідно з ч.1 ст.335 КПК України в резолютивній частині вироку в числі іншого повинно бути зазначено рішення про речові докази. Суд не зазначив у вироку про рішення щодо кожного предмету, який визнаний по справі речовим доказом, а вказав взагалі що всі речові докази мають бути знищеними, що є неправильним, у зв"язку цим необхідно дати вказівку суду першої інстанції про вирішення цього питання у відповідності до вимог ст.ст. 409, 411 КПК України.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції та апеляцію із доповненнями засудженого ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Вирок місцевого Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26.04.2005р. щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову про стягнення з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 5000 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди - скасувати. Справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі суддів.
Відповідно до вимог ст.ст.409, 411 КПК України при виконанні вироку, вирішити питання щодо кожного речового доказу.
В решті вирок залишити без змін.
ОСОБА_1 взяти під варту з зали суду. Строк відбуття покарання відраховувати з 24 жовтня 2006 року, та зарахувати в строк відбуття покарання перебування під вартою з 10 травня 2004 року по 17.12.2005 рік.