РІШЕННЯ
Іменем України
14 листопада 2007 року м.Одеса
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
судців: Мизи Л.М., Кварталової A.M.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
з участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 серпня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до Котовської районної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання незаконними наказів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Котовської районної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Позивачка зазначила, що вона працювала у відповідача на посаді завідуючої лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на колгоспному ринку м.Котовськ. Наказом № 39 від 25 травня 2007 року її було звільнено з роботи за вагомі порушення в роботі. Своє звільнення вважала незаконним.
У липні 2007 року позивачка подала доповнення до позовних вимог, вказавши, що наказом № 55 від 25 червня 2007 року її повторно звільнено з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин з 26 травня 2007 року, які вона не вчиняла. В подальшому їй стало відомо, що наказом № 41 від 25 травня було відкликано п.4 наказу № 3 9 від 25 травня 2007 року про її звільнення.
Посилаючись на те, що підстав для її звільнення як 25 травня 2007 року, так і 25 червня 2007 року не було, вона звільнена з роботи з грубим порушенням трудового законодавства, позивачка просила визнати незаконними накази відповідача № 39 від 25 травня 2007 року, № 41 від 25 травня 2007 року, № 55 від 25 червня 2007 року, поновити її на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 316,65 грн.- витрати на ліки та моральну шкоду у розмірі 10000 грн., заподіяну внаслідок незаконного звільнення.
Відповідач позов не визнав. Третя особа - начальник Котовської районної державної лікарні ветеринарної медицини Стеля Н.П. вважала позов необгрунтованим.
Рішенням Котовського районного суду Одеської області від 21 серпня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Головуючий в першій інст. Фабіжевський С.А. Справа № 22ц-4870/2007
Доповідач: Федорова А.Є. Категорія ЦК-40
2
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачку звільнено з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України правильно, оскільки у період з 07 червня до 20 червня 2007 року вона була відсутня на роботі без поважних причин.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України власник має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин.
Звільнення на цій підставі допускається тільки у тому випадку, якщо працівник здійснив прогул без поважних причин.
Встановлено, що ОСОБА_2 працювала у відповідача завідуючою лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на колгоспному ринку м.Котовськ ( в подальшому -ЛВСЕ на ринку).
Наказом відповідача № 39 від 25 травня 2007 року за результатами комплексної перевірки служби держветмедицини Котовського ринку позивачка була звільнена з посади «за допущені вагомі порушення в роботі». Які саме порушення в наказі не зазначено та відсутнє в ньому посилання на правову підставу звільнення.(а.с.17)
Виконуючим обов'язки завідуючої ЛВСЕ на ринку наказом управління ветеринарної, медицини в Котовському районі № 26 від 25 травня 2007 року було призначено ОСОБА_4.(а.с. 16)
Наказом № 41 від ,25,,травня 2007 року, який не підписаний начальником лікарні, був відкликаний п, 4 наказу № 39 про звільнення ОСОБА_2 з посади, у зв'язку з тим, що вона відмовилася виконувати дії прийому-передачі матеріальних цінностей та ветеринарної документації.(а.с.20)
29 травня 2007 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про видачу їй трудової книжки, наказу про звільнення з роботи та розрахунку (а.с.27-28).
Наказом № 43 від 31 травня 2007 року виконуючою обов'язки завідуючої ЛВСЕ на ринку тимчасово призначена ОСОБА_3 з 01 червня 2007 року з доплатою різниці в окладі(а.с.22).
Вважаючи звільнення з посади наказом № 39 від 25 травня 2007 року незаконним, позивачка 01 червня 2007 року звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.(а.с.76) 20 червня 2007 року вона повторно звернулася до суду з зазначеним позовом (а.с.2) Позовна заява була прийнята судом, провадження у справі відкрито.
Після порушення в суді трудового спору, наказом № 55 від 25 червня 2007 року позивачка була звільнена з займаної посади за п.4 ст.40 КЗпП України з 26 червня 2007року за прогул без поважних причин 26-27 травня 2007 р. та 06-20 червня 2007 року (а.с.23)
Таким чином встановлено, що позивачка була звільнена з посади наказом № 39 від 25 травня 2007 року і на її посаду були призначені інші особи: ОСОБА_4, потім
3
ОСОБА_3 Цей наказ є незаконним, оскільки відповідно до ст. 40 КЗпП України розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу можливе лише у випадках, встановлених законом. Всупереч вимог закону в цьому наказі не зазначено, які саме порушення допущені позивачкою та за якими правовими підставами її звільнено.
Наказ № 41 від 25 травня 2007 р. про відкликання п.4 наказу № 39 також не може бути визнаний законним, оскільки діюче законодавство не передбачає «відкликання» наказу про звільнення і цей наказ не був підписаний начальником лікарні. У встановленому порядку наказ № 39 про звільнення позивачки не був скасований.
Крім того, з змісту цього наказу вбачається, що позивачка відмовилася виконувати дії прийому-передачі матеріальних цінностей та ветдокументації. Незважаючи на це, відповідач 26 травня 2007 року у відсутності ОСОБА_2 відкрив двері лабораторії та встановив новий замок, про що був укладений акт (а.с.99).
Зазначені дії відповідача, які він не заперечує, свідчать про те, що позивачка після 25 травня 2007 року не мала доступу до свого робочого місця, її посада була зайнята іншою особою і їй не було надано ніякої роботи. Тобто вона була позбавлена можливості виконувати свої обов'язки згідно трудовому договору. З заявою про вирішення трудового спору позивачка звернулася до суду 01 червня 2007 року.
Ці обставини підтверджуються поясненнями сторін, 3-й особи, а також письмовими доказами.
Таким чином, відсутність позивачки на роботі 26-27 травня 2007 року та 06-20 червня 2007 року після першого звільнення з роботи та звернення до суду з позовом про поновлення на роботі не можна вважати прогулом без поважних причин.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 не була звільнена з роботи, а була
звільнена лише з посади завідуючої ЛВСЕ на ринку не можуть бути прийняті до уваги,
оскільки вони не засновані на матеріалах справи і суперечать доказам по справі. Згідно
наказу № 13 від 10 березня 2006 року ОСОБА_2 була/призначена на посаду
завідуючої ЛВСЕ на ринку і після її звільнення з цій посади інша робота їй не надавалася
(а.с.47зв.,117зв.) '
Доказів, які б свідчили про те, що позивачка вчинила прогули без поважних причин, немає.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не вчиняла прогули без поважних причин і в адміністрації відповідача не було підстав для її звільнення за п.4 ст.40 КЗпП України. Тому, наказ № 55 від 25 червня 2007 року також є незаконним, а позивачка підлягає поновленню на роботі.
Відповідно до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з п.2 ч.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 р. № 348) середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється з виплат за попередні два місяця роботи. Відповідно до п.8 Правил нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім
4
заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число робочих днів за цей період.
ОСОБА_2 звільнена з роботи 25 травня 2007 року. З матеріалів справи вбачається, що позивачка з 1 по 20 березня 2007 року знаходилася на лікарняному і не працювала повний місяць. Заробітна плата за попередні два місяця роботи, що передували звільненню, становила у січні 2007 р. - 900,00 грн., у лютому 2007 р. -765,00 грн. (а.с.48) Середньоденна заробітна плата становить 40,61 грн..(900,00+765,00 : 41 робочих днів) Час вимушеного прогулу з 26 травня 2007 року до 14 листопада 2007 року складає 122 робочих днів. Тому заробітна плата, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, становить 4954,42 грн.(40,61 х 122 р.дн.) без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів .
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Встановлено, що незаконне звільнення позивачки з роботи спричинило їй моральну шкоду, оскільки змінило звичний життєвий уклад, зумовило необхідність докладати додаткових зусиль для організації свого життя, знаходити кошти на утримання сім'ї. Маючи значний стаж роботи, позивачка сприйняла звільнення як приниження.
Оскільки порушення конституційного права позивачки на працю мало місце і це порушення виникло з вини відповідача внаслідок незаконного звільнення з роботи, колегія суддів вважає обґрунтованим покласти на відповідача обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в межах заявлених вимог, колегія судців вважає, що з урахуванням обставин справи, характеру й обсягу моральних страждань, яких позивачка зазнала у зв'язку з незаконним звільненням з роботи, відшкодування моральної шкоди слід визначити у розмірі 1000 грн<, що відповідає засадам розумності, виваженості і справедливості
Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 316,65 грн. задоволенню не піддягають, оскільки позивачка не довела своїх вимог про те, що придбання ліків на зазначену суму пов'язане з незаконним звільненням з роботи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, недоведені, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2
Згідно зі ст. 88 ЦПК з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 53,79грн.(49,54+4,25) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.2,3, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
5
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 серпня 2007 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати незаконними накази Котовської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 39 від 25 травня 2007 року п.4, № 41 від 25 травня 2007 року, № 55 від 25 червня 2007 року.
Поновити ОСОБА_2 на посаді завідуючої лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на колгоспному ринку м.Котовськ.
Стягнути з Котовської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 4954,42 грн. без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів, та на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Котовської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь держави судовий збір в сумі 53,79 грн.. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.