13.11.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1680/12р. Головуючий у першій
інстанції Лугвіщик А.М.
Категорія 45 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: - Водяхіної Л.М.
суддів: - Алєєвої Н.Г., Клочко В.П.,
при секретарі: - Марушевській Т.В.,
за участю прокурора - Кожаріна Є.М.,
представника третьої особи - Перекрестова Ф.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Прокурора Ленінського району м. Севастополя на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 08 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_7, третя особа Громадська організація "Дачне товариство "Планета Плюс" про визнання недійсним державного акту, витребування земельної ділянки з незаконного володіння,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2010 року прокурор Ленінського району м. Севастополя в інтересах Севастопольської міської Ради звернувся до суду з названим позовом до ОСОБА_7, в якому посилаючись на неправомірне набуття відповідачем у власність та незаконне вибуття із державної власності земельної ділянки, площею 0, 1000 га, розташовану АДРЕСА_1 просить суд визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 076313 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га АДРЕСА_1 виданий на ім'я відповідача; витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача земельну ділянку площею 0,1000 га АДРЕСА_1 стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 570 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 06 квітня 2010 року № 1028-р "Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 13 га по вул.Епроновській з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) громадської організації "Дачне товариство "Планета Плюс"та про передачу у власність членам цієї організації земельних ділянок, на підставі якого відповідачем набута у власність зазначена земельна ділянка, було скасоване розпорядженням Голови Севастопольської міської державної адміністрації "Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 № 1028-р, №1793-р від 13.09.2010 року, в зв'язку з чим прокурор вважає, що відповідач набув у власність земельну ділянку без законних підстав; як вважає відповідач,, в порушення ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України ( далі - ЗК України), не звертався з заявою про передачу у власність земельної ділянки до органу, який уповноважений державою здійснювати розпорядження землями територіальної громади - до Севастопольської міської ради, який не приймав рішення про передачу спірної земельної ділянки відповідачу, в зв'язку з чим вважає незаконним набуття відповідачем права власності на земельну ділянку на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 06.04.2010р. № 1028-р, а також те що відповідач, в порушення ст. ст.51, 118 ЗК України, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації"не проводив державну експертизу землевпорядної документації, яка повинна обов'язково проводитись щодо земель рекреаційного призначення, і в порушення припису частини другої п. 7 ст. 118 ЗК України під час передачі у власність відповідача земельної ділянки не було отримано висновку комісії з питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Правовими підставами для задоволення позову, прокурор зазначає положення ст. 121 Конституції України, ст.ст. 9, 38,41. 51, 80, 82,93. 118, 127. 134, 116, 126, 152 ЗК України, ст. 203,215,387 ЦК України.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 08 грудня 2011 року у задоволенні позову Прокурора Ленінського району м.Севастополя в інтересах Севастопольської міської Ради відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання державного акту недійсним з підстав, визначених ст.ст. 203, 215 ЦК України, не ґрунтується на вимогах закону, а порушень з боку відповідача при отриманні оскаржуваного державного акту не встановлено. Позивачем не доведено повноважень Севастопольської міської ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №1793-р від 13 вересня 2010 року "Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06 квітня 2010 р. № 1028-р" постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17 лютого 2011 року визнано протиправним та скасовано.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що 13 січня 2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією видано розпорядження № 54-р "Про надання громадській організації "Дачне товариства "Планета плюс" дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 13,0 га для будівництва та обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) в районі бухти Соляної та згоди передачі в приватну власність громадянам, членам громадської організації "Дачне товариство "Планета плюс", земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних дачних будинків (а.с. 38.)
Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 06 квітня 2010 року № 1028-р "Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 13 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуально дачної) громадської організації "Дачне товариство "Планета плюс" та про передачу у власність членам цієї організації земельних ділянок, розташованих у районі бухти Соляної" затверджено комплексний проект землеустрою та технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності 113 громадян - членів організації на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва. У власність 113 тгромадян, членів організації, передано земельні ділянки в межах безоплатної приватизації по 0,1 га відповідно додатку (а.с.7,8).
Судом встановлено та не спростовується сторонами, що відповідач - ОСОБА_7., є членом громадської організації "Дачне товариство "Планета плюс", яким передано у власність земельну ділянку.
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №076313, виданого СМФ ДП "Центр Державного земельного кадастру", ОСОБА_7 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 8536400000:04:001:0483 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1 га, розташовану у м. Севастополі по вул.Епронівська 13/37. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088401021 із зазначенням підстави видачі - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 06 квітня 2010 року № 1028-р (а.с.6).
Порядок припинення прав на землю регулюється главою 22 ЗК України.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст. ст. 140-149 ЗК України.
Відповідно до ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.
Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено.
Відповідно до п.8 Постанови Пленум Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2), при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до п. 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. (п.5 рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009).
Без визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки неможливе визнання недійсним державного акту на неї.
В даному випадку наявність судового рішення про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого відповідач набула права власності на земельну ділянку відсутнє.
Також колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про те, що Севастопольська міська державна адміністрація не має повноважень розпорядження вказаною земельною ділянкою; такими повноваженнями наділена Севастопольська міська Рада, оскільки назване обґрунтування позову свідчить про те, що прокурор звернувся в суд загальної юрисдикції з позовом, підвідомчим адміністративному суду (спір між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції - п.3 ч.1 ст.17 КАС України). Посилання прокурора на ст.12 "Перехідних положень" Земельного кодексу України про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту м.Севастополь, тому є комунальною власністю, також являється неспроможною і не приймається до уваги колегією, оскільки суперечить вимогам ч.2 ст.83 ЗК України, згідно якої в межах населеного пункту можуть перебувати як землі комунальної власності так і землі приватної та державної власності. При цьому, колегія враховує і ті факти, що рішення про розробку проекту землеустрою щодо встановлення меж м.Севастополя прийняте Севастопольською міською Радою тільки 19 квітня 2011 року, тобто через рік після постановлення розпорядження №1028-р від 06 квітня 2010 року. Більш того, станом на 22 листопада 2012 року названий проект не розроблений і не затверджений; Севастопольська міська Рада не має державного акту, підтверджуючого право комунальної власності на вказану земельну ділянку.
Оскільки станом на 06 квітня 2010 року спірна земля згідно даних земельного кадастру знаходилась в державний власності, ГО "ДТ "Планета-плюс" обґрунтовано, відповідно до вимог ч.6 ст.118 ЗК України, звернувся до Севастопольської міської держадміністрації з клопотанням про передачу вказаної земельної ділянки у власність громадянам, - членам кооперативу.
Посилання прокурора на те, що розпорядженням №1028-р від 06 квітня 2010 року земельна ділянка відведена ГО "ДТ "Планета-плюс" а не громадянину ОСОБА_7 - також не може бути прийняте до уваги колегією.
З тексту та сенсу названого розпорядження видно, що останнім затверджений проект землеустрою щодо відведення ГО "ДТ "Планета-плюс"земельної ділянки площею 13 га з передачею останньої у власність членам кооперативу згідно списку по 0,1000 га кожному. ОСОБА_7 є членом товариства, тобто вказаним розпорядженням спірна земельна ділянка передана у власність останнього.
На підставі виклденого колегія дійшла висновку, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Гагарінського району м. Севастополя відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Л.М.Водяхіна
Судді: Н.Г.Алєєва
В.П.Клочко