Справа № 22- 1624/2007 р.
Рішення ухвалено під головуванням
Ковальської І.А.
Доповідач Матківська М.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Матківської М.В.
Суддів : Глєбова І.К., Камзалова В.В.
При секретарі: Яблонській І.Л.
За участю : позивача ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2. і її представника ОСОБА_3. розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про поділ будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
Встановила:
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1.
Виділено ОСОБА_1 приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 3050/3051/3052, а саме кімнату площею 10,6 кв. м, кімнату площею 14,7 кв. м, частину прихожої площею 2,95 кв. м, частину тамбуру 3,35 кв. м.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою поАДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи КНДІСЕ № 3050/3051/3052
2
згідно з яким виділено у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 578 кв. м.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2. і ОСОБА_4. на користь ОСОБА_1. судові витрати в розмірі 806 гр. 30 коп. за оплату експертизи, 16 гр. по оплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення, 100 гр. за юридичну допомогу.
В апеляційній скарзіОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове по суті позовних вимог, поділивши будинок по 3-му варіанту висновку експертизи із встановленням порядку користування земельною ділянкою, згідно до цього варіанту поділу.
Зазначила, що рішення суду є незаконним, оскільки винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач ОСОБА_1. заперечив апеляційну скаргу, вважає, що суд прийняв законне і справедливе рішення, яке просить залишити в силі.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що позивачу ОСОБА_1. належить на праві власності 1/2 частина будинку АДРЕСА_1, а відповідачам ОСОБА_2. і ОСОБА_4 по 1/4 частині цього будинку. Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 29/823 від 22.07.1954 року за вказаним будинком зареєстровано земельну ділянку площею 1251 кв. м.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 364 ЦК України надає співвласникові право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Виділ співвласнику його частки в натурі зі спільного майна, якщо таких співвласників більше двох, фактично призводить до припинення права спільної часткової власності між співвласником, якому виділена в натурі частка у спільному майні, та іншими співвласниками, між якими продовжують існувати відносини права спільної часткової власності, але вже щодо зменшеного об'єкта.
По даній справі позивачу на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1, а кожному із відповідачів належить на праві спільної часткової власності по 1/4 частині цього будинку.
Пленум Верховного Суду України в п. 7 постанови "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" № 7 від 4.10.1991 року з послідуючими змінами, роз'яснює, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену
3
частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. У випадку, коли для поділу необхідне переобладнання або перепланування будинку, він провадиться за наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (ст. 152 ЖК України). При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.
Відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, провадиться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.
Суд першої інстанції при розгляді спору не виконав наведені, вимоги закону і постановив рішення, яке зовсім їм не відповідає.
В порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: не роз'яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, не попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і не сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.
Суд також не зазначив розмір зменшеного об'єкту, який залишається і відносно якого продовжують існувати відносини права спільної часткової власності у відповідачів ОСОБА_2. і ОСОБА_4.
При призначенні експертизи суд ставив питання про надання можливих варіантів поділу будинку відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників і експерт на виконання ухвали суду про призначення експертизи дав такі варіанти поділу для кожного співвласника окремо ( а. с. 30-45), не дивлячись на те, що таких вимог не було заявлено. Позивач заявив вимоги до обох відповідачів разом, а відповідачі між собою не заявляли будь-яких вимог про поділ будинку і між ними. При цьому суд не роз'яснив відповідачам зміст частини 4 статті 10 ЦПК України; не з'ясував питання власності між відповідачами і не поставив правильні запитання перед експертом відповідно до встановленого по справі. Відповідно до ст. 364 ЦК України відповідачі залишаються власниками будинку на правах спільної часткової власності на зменшений об'єкт, а суд в порушення вимог закону не зазначив, яка конкретно частина будинку їм залишається і яку частку це становить в будинку, а також які підсобні приміщення їм залишаються. Суд не з'ясував питання власності між відповідачами, а тому не поставив правильні запитання перед експертом відповідно до встановленого по справі.
Суд же постановив рішення, грунтуючи його на висновку експерта, перед яким не ставилось питань, відповідно до позовних вимог і встановленого по справі.
Суд першої інстанції встановив, що за спірним будинком зареєстрована земельна ділянка площею 1251 кв. м. згідно рішення Вінницької міської ради № 29/823 від 22.07.1954 року. Проте, це не відповідає матеріалам справи, оскільки цим рішенням № 29/823 від 22.07.1954 року за будинком АДРЕСА_1 зареєстровано земельну ділянку площею 1539 кв. м. ( а. с. 40-41 і 15-16). Згідно висновку експерта № 3050/3051/3052 від 28 лютого 2007 року земельна ділянка поАДРЕСА_1 має по фактичному користуванню площу 1156 кв. м. ( а. с. 33-34).
Виходячи із наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини в обґрунтування вимог і в їх заперечення; не встановив, які правовідносини випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, тобто по даній справі взагалі нічого не встановлювалося, що суд повинен був би встановити, а рівно зовсім не проведений розгляд справи, з метою вирішення спору між сторонами.
Такі порушення призвели до ухвалення неправильного і незаконного рішення.
За таких підстав визнати судове рішення законним та обгрунтованим не можна, тому воно підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд, оскільки об'єм процесуальних дій, які потрібно виконати суду, настільки великий, що він перешкоджає колегії суддів постановити нове рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2007 року скасувати і передати справу на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.