АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Копаничук С. Г.
суддів: Голембевської Л.М. , Луценка В.В.
при секретарі: Торбасюк О.І.
за участю позивачки ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2., представників відповідача ОСОБА_4.-ОСОБА_5., ОСОБА_7. , адвоката ОСОБА_6.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.05.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2приватного нотаріуса ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, відшкодування шкоди, виселення , -
встановила:
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом' до ОСОБА_2., приватного нотаріуса ОСОБА_3. , ОСОБА_4про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, відшкодування шкоди, виселення , посилаючись на те, що
2006 Року ії бувший чоловік ОСОБА_2. без її згоди продав квартиру АДРЕСА_1, яка придбана в період шлюбу і являється їх спільною сумісною власністю. Оскільки при продажі квартири були порушені її права і вимоги закону , просила визнати недійсним договір купівлі-продажу її від
2007 року та виселити з неї ОСОБА_4з усіма проживаючими особами .Вважаючи, що продаж квартири без її згоди стала можливою внаслідок незаконних дій приватного нотаріуса ОСОБА_3., просила відшкодувати шкоду, заподіяну їй діями останньої.
Справа № 22 - 1501 2007 р. Категорія: Рішення постановлено під головуванням Овсюка Є.М.
Доповідач: Копаничук С. Г.
2
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.05.2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить суд зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права , а по справі ухвалити нове рішення яким її позовні вимоги задоволити. Зазначила , що суд не застосував ст. 68 СК України та ст. 369 ЦК України, невірно оцінив обставини по , справі унаслідок чого дійшов неправильного висновку про те, що після розірвання шлюбу вони спільне майно поділили і квартира знаходилась в особистій власності відповідача.
Заперечуючи проти апеляційної скарги , ОСОБА_2. вважає рішення суду законним і обґрунтованим , а доводи скарги безпідставними , оскільки вони після розлучення майно з позивачкою поділили добровільно , що підтверджено розписками.
Заслухавши доповідача, осіб, що приймають участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що перед розірванням шлюбу сторони придбали кожному по окремій квартирі, надали згоду на прописку в яких один одному, після розірвання шлюбу розділили кошти від продажу відповідачем дачного будинку. ОСОБА_1. надала розписку про відсутність претензій на житлову площу спірної квартири. Вважаючи , що сторони добровільно ' розділили спільне майно , суд дійшов висновку , що спірна квартира являється особистою власністю ОСОБА_2. і позов не підлягає задоволенню.
Разом з тим , колегія суддів вважає , що суд при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права. Так відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. Н ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд дані вимоги процесуального закону щодо диспозитивності цивільного судочинства порушив, прийнявши до виконання заяву позивачки не розглядати позовні вимоги до приватного нотаріуса ОСОБА_3., „ не звернув увагу на відсутність відмови позивачки від цих позовних вимог. Неправомірно виключивши зазначеного відповідача з складу відповідачів, позов у цій частині не розглянув , рішення по ньому не ухвалив.
Крім того, в порушення ст. 3 З ЦПК України суд належним чином не встановив коло осіб, що беруть участь в справі .Так, згідно ст. 3 З ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача. Суд цих вимог закону не виконав, розглядаючи позовні вимоги про виселення ОСОБА_4 зі всіма проживаючими особами зі спірної квартири
належним чином не встановив , хто у ній проживає і не залучив їх до розгляду справи в якості відповідачів (співвідповідачів).Відповідно до ст. 311 ч.4, 5 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі ;суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції , оскільки відповідач за позовом про відшкодквання шкоди не приймала участь в справі в якості відповідача.
За таких обставин інші доводи апеляційної скарги правового значення не мають, рішення суду не можна визнати законним і обгрунтованим і воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 307, 311ч.4, 5, 315 ЦПК України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задоволити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.05.2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.