АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Маліновського О.А.

суддів: Павленко О.П., Юденко Т.М.

за участю прокурора: Карпука Ю.А.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, скасовано постанову слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що слідчий при порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 не додержав вимоги ст. ст. 94, 98 КПК України, а саме безпідставно послався як на привід до порушення кримінальної справи на заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки ці заяви не є приводами для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, вони не містять даних про вчинення злочину ОСОБА_2 Крім того, в заяві ОСОБА_3 відсутня дата її подачі, тому не можливо стверджувати, що вона подана до порушення кримінальної справи та стала приводом до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2

Крім того, у постанові про порушення кримінальної справи не зазначено, які фактичні дані вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2

В наданих суду матеріалах відсутні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не містять даних щодо вчинення ОСОБА_2 злочину.

Крім того, на момент порушення кримінальної справи ОСОБА_2 не було допитано, а показання свідків, викладені у протоколах допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 не можуть бути підставами для порушення кримінальної справи, оскільки їх допит був можливий лише після порушення кримінальної справи.

Отже, кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України порушена за відсутності достатніх даних, які вказують на наявність ознак складу злочину, чим порушено вимоги ст. ст. 94, 98 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови від 05 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України.

Вказує, що посилання суду першої інстанції на те, що в заявах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає прямої вказівки на те, що саме ОСОБА_2 вчинив відносно них злочин, а тому заяви не можуть бути приводом для порушення кримінальної справи, є безпідставними та необґрунтованими, так як в зазначених заявах містяться дані про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Посилання слідчого у постанові про порушення кримінальної справи на заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як на приводи до порушення кримінальної справи є законними та обґрунтованими.

В запереченнях на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_1 просить поновити строк на подачу заперечення на апеляцію. Постанову суду першої інстанції залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Вказує, що заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які стали приводом для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України, не містять в собі достатніх даних, які вказують на наявність в його діях ознак злочину. Як вбачається з тексту заяв потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ніяких розмов з ОСОБА_2 щодо обміну доларів США, передачі йому грошових коштів вони не вели,кошти йому не передавали. Всі розмови та передачу коштів вони проводили з ОСОБА_7

Отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_7 коштів було письмово оформлено наданням розписки 20.07.2012 року про отримання коштів в сумі 30000 доларів США та зобов'язанням повернути вказані кошти у визначений термін. Отже, у ОСОБА_2 на момент отримання ним грошових коштів від ОСОБА_7 був відсутній умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, від яких він взагалі кошти не отримував і домовленостей про передачу йому грошових коштів не вів.

Розглянувши справу в межах апеляції, заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримує апеляцію, захисника ОСОБА_1, який заперечує проти задоволення апеляції прокурора, розглянувши матеріали справи, перевіривши скаргу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України (1960 р.) справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 94 КПК України (1960 р.), приводом до порушення кримінальної справи є, зокрема, заяви окремих громадян.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України (1960 р.) за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справи, а також дальше її спрямування.

У відповідності з ч. 14 ст. 236-8 КПК України (1960 р.) суд першої інстанції перевірив наявність приводів та підстав для винесення оскаржуваної постанови слідчого, законність джерел отримання, які стали стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Висновок суду першої інстанції про те, що заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути визнані приводами для порушення кримінальної справи саме відносно ОСОБА_2, оскільки вони не містять даних про вчинення злочину ОСОБА_2, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Постанова про порушення справи та надані матеріали, на підставі яких була порушена справа, не містять фактичних даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Суд першої інстанції в достатній мірі перевірив доводи захисника ОСОБА_1 та мотивував прийняте рішення, а його висновки відповідають матеріалам справи. Порушень вимог кримінально-процесуального закону при розгляді даної скарги судом не допущено.

При таких обставинах, висновок суду першої інстанції про те, що постанова слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, є необґрунтованою, суперечить вимогам КПК України та Конституції України, відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Згідно з ч. 8 ст. 236-8 КПК України (1960 р.) обов'язок доведення правомірності порушення справи покладається на прокурора.

При розгляді скарги на постанову про порушення справи в суді першої інстанції та в апеляційному суді прокурором не наведено належних і достатніх мотивів, які б підтверджували законність та обґрунтованість порушення кримінальної справи саме відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України.

В оскаржуваній постанові про порушення справи не наведено інших приводів та підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України, крім тих, які у відповідності з законом визнані судом першої інстанції недостатніми і необґрунтованими.

Враховуючи вкладене, доводи апеляції є необґрунтованими, суперечать фактичним обставинам і матеріалам справи, підстави для задоволення апеляції прокурора та скасування постанови суду першої інстанції не встановлені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2012 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та скасовано постанову слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - залишити без змін.

Судді:

_________________ _______________ _______________ Маліновський О.А. Павленко О.П. Юденко Т.М.