АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Полтавцевої Г.А.

суддів Корнієнко Т.Ю., Новова С.О.

за участю прокурора Тертичного О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 7 липня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села міського типу Тростянець Вінницької області, громадянин України, українець, з базовою середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, постійного місця проживання в м. Києві не має, раніше судимого:

- 11 червня 2001 року Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч. З ст. 140 КК України (в ред. 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 1 рік;

- 5 липня 2002 року Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ст. 15 - ч.3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 24 грудня 2004 року умовно-достроково з невідбутим строком 11 місяців 26 днів,-

засуджений за ч.2 ст.186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець міста Києва, громадянин України, українець, з базовою середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджений за ч.2 ст.186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засуджений ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, якщо протягом цього строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п. З, 4 ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладені обов'язки, а саме: повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Питання про речові докази вирішено судом в порядку ст.81 КПК України.

Вироком суду встановлено, що 9 червня 2011 року приблизно о 3 годині ночі ОСОБА_1 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом з потерпілим ОСОБА_4 знаходилися на вул. Садовій, 162, в мікрорайоні Осокорки в м. Києві, де, діючи за попередньою змовою, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_4, відкрито заволоділи майном останнього при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 з метою відкритого викрадення майна ОСОБА_4, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_3, підібраною на землі каменюкою вдарив останнього по голові, після чого той почав тікати.

Наздогнавши ОСОБА_4, ОСОБА_1 повалив його на землю, а ОСОБА_3, діючи узгоджено з ОСОБА_1, з метою подолання волі потерпілого до опору, став утримувати останнього, притиснувши його до землі.

В цей час ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_3 утримує ОСОБА_4, відкрито викрав у останнього майно на загальну суму 2455 грн., з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись викраденим за власним розсудом.

Не погоджуючись з таким вироком суду, захисник засудженого ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить вирок місцевого суду в частині щодо його підзахисного змінити, застосувати до нього ст.75 КК України та призначити покарання з іспитовим строком.

Апелянт посилається на те, що судом не було взято до уваги повне визнання ОСОБА_1 своєї вини, щире каяття у вчиненому, відшкодування потерпілому завданих даним злочином шкоди, стан його здоров'я та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, старша з яких є інвалідом, а також те, що на утриманні ОСОБА_1 батьки пенсійного віку, тому вважає, що покарання у виді позбавлення волі є надто суворим для ОСОБА_1, через що вирок в частині призначення покарання має бути змінений.

Засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить вирок місцевого суду щодо нього в частині призначення покарання скасувати, застосувати до нього ст.75 КК України, посилаючись на те, що місцевим судом не були в достатній мірі з'ясовані дані про особу засудженого, не враховані пом'якшуючі обставини, а саме те, що у нього батьки похилого віку, що на його утриманні двоє неповнолітніх дітей, його стан здоров'я та стан здоров'я старшої дитини, а також те, що він позитивно характеризується, повернув викрадене майно, визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненні злочину, в зв'язку з чим вважає, що місцевим судом йому було призначено надто суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що дані апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, кваліфікація їх дій в суді першої інстанції не оспорювались, а тому колегія суддів докази з цього приводу не досліджує.

Що ж стосується доводів апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника про суворість призначеного ОСОБА_1 покарання, то з ними колегія суддів погодитись не може.

Як вбачається з вироку, місцевий суд при призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який тричі притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та має дві не зняті та непогашені судимості, оскільки строк погашення вказаних судимостей перервався вчиненням ним злочину, за який був засуджений в 2006 року, а також наявність в нього двох малолітніх дітей, 2006 та 2008 року народження, його формально - позитивну характеристику за місцем проживання, його ста здоров'я та стан здоров'я його старшої дитини, тобто всі ті обставини, на які апелянти посилаються в своїй апеляції, а тому призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією закону.

Крім того, суд в своєму рішенні зазначив, що згідно протоколів вилучення від 9 червня 2011 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 викрадені грошові кошти були вилучені в день вчинення злочину, а тому доводи апелянтів на те, що викрадене майно ОСОБА_1 було повернуто добровільно, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляцій засудженого та його захисника і призначення ОСОБА_1 більш м'якого покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п.11 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 7 липня 2012 року в частині щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника - без задоволення.

Судді:

Полтавцева Г.А. Корнієнко Т.Ю. Новов С.О.